Дуже сумне кіно.
- 28.10.26, 23:30
Епіграф: "Найбільша розкіш - розкіш людського спілкування"
Так. Легко збочити на манівці.
Потрібна віра.
У що завгодно.
Та хоч у самого себе.
Треба себе придумати.
Треба світ придумати.
Самотність відрізняється від несамотності тим, що в самотності чєк живе в придуманому власноручно світі, а при несамотності - в придуманому іншими світі.
Коли я був молодим, енергійним, красивим, смазливим, привабливим тощо, навіть хвилина самотності здавалась нестерпною без теплого людського моря, яке гріло і вабило тисячами усмішок вдячних глядачів моєї спроможності, як зовнішньої, так і внутрішньої чарівності, привабливості, шарму, магнетизму.
Потрібна віра.
У що завгодно.
Та хоч у самого себе.
Треба себе придумати.
Треба світ придумати.
Самотність відрізняється від несамотності тим, що в самотності чєк живе в придуманому власноручно світі, а при несамотності - в придуманому іншими світі.
Коли я був молодим, енергійним, красивим, смазливим, привабливим тощо, навіть хвилина самотності здавалась нестерпною без теплого людського моря, яке гріло і вабило тисячами усмішок вдячних глядачів моєї спроможності, як зовнішньої, так і внутрішньої чарівності, привабливості, шарму, магнетизму.
Коли я став старим, немічним, безобразним дементником - звісно мене перестало вабити холодне непривітне море колючих очей і кривих ухмилок, в кращому випадку байдужих, а то і неприязних глядачів моєї неспроможності і потворності.
І таки так. Хто замолоду нічого не мав, то й і в старості нічого не втратив. Ну прям якась вища космічна справедливість...
P.S.
Для тих, кому кіно здалося занадто цинічним і жорстоким, я відкрию найбільшу державну і військову таємницю - ми всі коли-небудь помремо... Ба більше - вся людська цивілізація коли-небудь помре... Якщо раніше її не обнулить Штучний Інтелект...
1
Коментарі