Присвята моєму президенту

        ---НАЙВЕЛИЧНІШИЙ---

Він торгував обличчям на екрані,
І цей талант приносив бариші:
Купався в грошах, славі та визнанні,
Простацькі душі цупив за гроші.
 
Життя минало в стилі «люкс» і «шик»,
Він продавати власну морду звик.
Екран він засівав, летіли гроші в жменю,
Широка слава рвала кожну сцену.

І окупився цей блискучий трюк:
На виборах — тріумф, аж свист навкруг!
Повірив "геній" в винятковість власну,
Що кожна криза з посмішкою згасне.

«Навіщо розум, логіка, знання?
Я просто вийду — і злетить платня!
Будь-яку кризу, бідність чи війну
Я мордою своєю відверну!»

«Навіщо знати базу і закони?
Я вийду в сторіз, фейсом посвічу —
І вмить затихнуть злидні та прокльони,
Любу халепу жартом затовчу!»

Та дах поїхав, а реальний світ
Не хоче слухать медіа-привіт.
Проблеми всі так просто не зникають,
Хоч камери у профіль знов знімають.

А вчитися вже пізно — час пройшов,
Лишився тільки пафос від промов...
Залишились лише одні руїни...
Та безлічі могилок... Від країни...