Україна еко-енергетична
- 25.12.15, 17:47
На Закарпатті відкрили першу в Україні сільську майстерню з виготовлення сонячних колекторів
У селі Часлівці(Закарпатська область) запустили першу в Україні сільську майстерню із виготовлення сонячних колекторів.
Нове виробництво відкрили у рамках проекту Європейського Союзу "Sunrise", який реалізується Програмою транскордонного співробітництва Угорщини, Словаччини, Румунії та України, передає УНН.
Часлівці були обрані для реалізації задуму не випадково. Як зазначає експерт з енергетичних питань, енергоаудитор проекту "Sunrise" Ярослав Пацарнюк, населений пункт знаходиться у широтах, де за оптимального використання сонячної енергії можна забезпечити теплом та електрикою усі місцеві потреби.
У селі Часлівці(Закарпатська область) запустили першу в Україні сільську майстерню із виготовлення сонячних колекторів.
Нове виробництво відкрили у рамках проекту Європейського Союзу "Sunrise", який реалізується Програмою транскордонного співробітництва Угорщини, Словаччини, Румунії та України, передає УНН.
Часлівці були обрані для реалізації задуму не випадково. Як зазначає експерт з енергетичних питань, енергоаудитор проекту "Sunrise" Ярослав Пацарнюк, населений пункт знаходиться у широтах, де за оптимального використання сонячної енергії можна забезпечити теплом та електрикою усі місцеві потреби.
На території Прикарпаття працює 16 сонячних міні-електростанцій
На території Івано-Франківської області працює 16 міні-електростанцій, які генерують сонячну електроенергію, три гідроелектростанції та одна біогазова установка.
Як зазначає заступник директора з технічного забезпечення продажу електричної енергії ПАТ «Прикарпаттяобленерго» Віктор Гораль, інтерес до альтернативних джерел енергії постійно зростає, пише Галицький Кореспондент.
«На даний момент 13 мешканців Прикарпаття встановили сонячні батареї у себе в оселях, - розповідає енергетик. - Енергоефективні мікро-проекти активно впроваджують сільські громади: від сонця освітлюється дитячий садочок в селі Рожнів(Косівський район), працює вуличне освітлення у селі Тюдів та у селі Рошнів(Тисменицького району)».
На території Івано-Франківської області працює 16 міні-електростанцій, які генерують сонячну електроенергію, три гідроелектростанції та одна біогазова установка.
Як зазначає заступник директора з технічного забезпечення продажу електричної енергії ПАТ «Прикарпаттяобленерго» Віктор Гораль, інтерес до альтернативних джерел енергії постійно зростає, пише Галицький Кореспондент.
«На даний момент 13 мешканців Прикарпаття встановили сонячні батареї у себе в оселях, - розповідає енергетик. - Енергоефективні мікро-проекти активно впроваджують сільські громади: від сонця освітлюється дитячий садочок в селі Рожнів(Косівський район), працює вуличне освітлення у селі Тюдів та у селі Рошнів(Тисменицького району)».
Полтавське ТОВ «Сільгосптехніка» прийняло рішення встановити сонячні батареї
«Електроенергію ми отримували через електромережі, які належать приватній особі. І ця приватна особа, окрім всього іншого, брала ще за оренду лічильника по 3 тис. грн, хоча сам лічильник коштує лише 500 грн, але ми змушені були платити. Рік назад цю ставку підняли з 3 тис. грн до 3600 грн. Ми звернулись до антимонопольного комітету і коли власник цих мереж дізнався – одразу нас відключив», - зазначив директор «Сільгосптехніка» Микола Даценко.
«Електроенергію ми отримували через електромережі, які належать приватній особі. І ця приватна особа, окрім всього іншого, брала ще за оренду лічильника по 3 тис. грн, хоча сам лічильник коштує лише 500 грн, але ми змушені були платити. Рік назад цю ставку підняли з 3 тис. грн до 3600 грн. Ми звернулись до антимонопольного комітету і коли власник цих мереж дізнався – одразу нас відключив», - зазначив директор «Сільгосптехніка» Микола Даценко.
Завод, який перероблятиме 30 тис. тонн відходів на рік
Поблизу с. Яноші Берегівського району Закарпатської області 17 грудня відкрили першу чергу сміттєпереробного заводу, будівництво якого розпочалося в 2012 році за кошти Євросоюзу, повідомляє інформагентство УНІАН.
Завод перероблятиме 30 тисяч тонн відходів на рік, сюди звозитимуть сміття із 40 населених пунктів Берегівщини. Крім заводу, проект передбачає облаштування чотирьох полігонів за європейськими стандартами.
Поблизу с. Яноші Берегівського району Закарпатської області 17 грудня відкрили першу чергу сміттєпереробного заводу, будівництво якого розпочалося в 2012 році за кошти Євросоюзу, повідомляє інформагентство УНІАН.
Завод перероблятиме 30 тисяч тонн відходів на рік, сюди звозитимуть сміття із 40 населених пунктів Берегівщини. Крім заводу, проект передбачає облаштування чотирьох полігонів за європейськими стандартами.
Прилад, що переробляє енергію дощу в електрику
18-річний студент Київського політехнічного інституту Денис Смішний придумав і сконструював установку, яка переробляє енергію дощу в елктроенергію. ККД цього приладу – 60%, що є доволі хорошим показником для альтернативних джерел енергії.
Окрім запальничок, п’єзоефект застосовується в багатьох звичних нам побутових приладах. Серед них – різноманітні датчики (вимірювання тиску рідин, силовимірювальні датчики), мікрофони, в ультразвукових випромінювачах для зволоження повітря, для подачі чорнил в струменевих принтерах тощо.
18-річний студент Київського політехнічного інституту Денис Смішний придумав і сконструював установку, яка переробляє енергію дощу в елктроенергію. ККД цього приладу – 60%, що є доволі хорошим показником для альтернативних джерел енергії.
Окрім запальничок, п’єзоефект застосовується в багатьох звичних нам побутових приладах. Серед них – різноманітні датчики (вимірювання тиску рідин, силовимірювальні датчики), мікрофони, в ультразвукових випромінювачах для зволоження повітря, для подачі чорнил в струменевих принтерах тощо.
У Чернівцях дитсадок з басейном перевели на сонячні колектори
У Чернівцях дитячий садок No41, який єдиний у області має критий басейн, перевели на вакуумні сонячні колектори.
Систему гарячого водопостачання у дошкільному навчальному закладі модернізували за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини у в рамках співпраці з проектом GIZ «Енергоефективність у громадах», передає Інформаційне агенство АСС.
У Чернівцях дитячий садок No41, який єдиний у області має критий басейн, перевели на вакуумні сонячні колектори.
Систему гарячого водопостачання у дошкільному навчальному закладі модернізували за фінансової підтримки Федерального міністерства економічного співробітництва та розвитку Німеччини у в рамках співпраці з проектом GIZ «Енергоефективність у громадах», передає Інформаційне агенство АСС.
Україна може заробити завдяки скасуванню ПДВ на електромобілі $3 млрд
Скасувавши ПДВ на електромобілі, Україна не лише покаже прогрес у боротьбі зі зміною клімату, а й зможе заробити не менше 3 млрд доларів.
Про це заявив голова Асоціації учасників ринку електромобілів Арсеній Абдураїмов, пише Electrocars.
За його словами, паризькі кліматичні угоди дозволяють екологічно активним країнам залучати значні кошти.
Збільшення числа електромобілів, на відміну від переобладнання вугільної ТЕС, практично не потребує бюджетних вкладень, наголошує Арсеній Абдураїмов. "Необхідно лише здешевити екотранспорт, щоб українці обирали «зелену» альтернативу, - говорить експерт. - Кілька сотень тисяч гривень ПДВ, які Україна недоотримає через електромобільні пільги, компенсують “паризькі” гроші, які у десятки разів більші».
Скасувавши ПДВ на електромобілі, Україна не лише покаже прогрес у боротьбі зі зміною клімату, а й зможе заробити не менше 3 млрд доларів.
Про це заявив голова Асоціації учасників ринку електромобілів Арсеній Абдураїмов, пише Electrocars.
За його словами, паризькі кліматичні угоди дозволяють екологічно активним країнам залучати значні кошти.
Збільшення числа електромобілів, на відміну від переобладнання вугільної ТЕС, практично не потребує бюджетних вкладень, наголошує Арсеній Абдураїмов. "Необхідно лише здешевити екотранспорт, щоб українці обирали «зелену» альтернативу, - говорить експерт. - Кілька сотень тисяч гривень ПДВ, які Україна недоотримає через електромобільні пільги, компенсують “паризькі” гроші, які у десятки разів більші».
Новий екологічний матеріал для посипання вулиць в ожеледицю
З настанням холодів ожеледиця стає основною причиною травматизму людей на свіжому повітрі і збільшення кількості ДТП. Аби запобігти цьому, українські комунальні служби ще з осені готують традиційну сольово-піскову суміш для посипання доріг і тротуарів. Однак часто ця суміш приносить більше шкоди, ніж користі: пісок засмічує каналізаційні системи (з часом це призводить до підтоплення міст), а сіль вкрай негативно впливає на екологію – вона накопичується у ґрунті і потрапляє у водойми, що позначається на природному середовищі і здоров’ї людей.
Безпечний і екологічний матеріал для посипання вулиць в ожеледицю винайшов 18-річний український студент Ілля Ружило з Івано-Франківська. Минулого року він здобув перемогу Всеукраїнського конкурсу-захисту Малої академії наук України.
"Зараз дороги посипають піском і технічною сіллю, яка є агресивним матеріалом. Її, приміром, не можна використовувати на мостах, бо вона може роз’їсти необхідні для безпечної споруди деталі. Також сіль шкодить лапам тварин, не кажучи про те, що роз’їдає взуття і шини. Для посипання дорожніх шляхів я запропонував ефективніший та екологічно безпечніший матеріал – технічний поташ і грубий землистий пісок у співвідношенні 9:1. Для того, щоб дороги взимку були безпечними, не треба розтоплювати на них увесь сніг.Моє співвідношення речовин дозволяє забирати лише верхню його частину, а до нижньої приклеюється пісок, утворюючи стійке покриття, яке не зноситься вітром, не переноситься взуттям і машинами", – пояснив Ілля у своєму дослідженні.
З настанням холодів ожеледиця стає основною причиною травматизму людей на свіжому повітрі і збільшення кількості ДТП. Аби запобігти цьому, українські комунальні служби ще з осені готують традиційну сольово-піскову суміш для посипання доріг і тротуарів. Однак часто ця суміш приносить більше шкоди, ніж користі: пісок засмічує каналізаційні системи (з часом це призводить до підтоплення міст), а сіль вкрай негативно впливає на екологію – вона накопичується у ґрунті і потрапляє у водойми, що позначається на природному середовищі і здоров’ї людей.
Безпечний і екологічний матеріал для посипання вулиць в ожеледицю винайшов 18-річний український студент Ілля Ружило з Івано-Франківська. Минулого року він здобув перемогу Всеукраїнського конкурсу-захисту Малої академії наук України.
"Зараз дороги посипають піском і технічною сіллю, яка є агресивним матеріалом. Її, приміром, не можна використовувати на мостах, бо вона може роз’їсти необхідні для безпечної споруди деталі. Також сіль шкодить лапам тварин, не кажучи про те, що роз’їдає взуття і шини. Для посипання дорожніх шляхів я запропонував ефективніший та екологічно безпечніший матеріал – технічний поташ і грубий землистий пісок у співвідношенні 9:1. Для того, щоб дороги взимку були безпечними, не треба розтоплювати на них увесь сніг.Моє співвідношення речовин дозволяє забирати лише верхню його частину, а до нижньої приклеюється пісок, утворюючи стійке покриття, яке не зноситься вітром, не переноситься взуттям і машинами", – пояснив Ілля у своєму дослідженні.
0
Коментарі