Блог Микола Казкар

Вид:: короткий; повний

Замітки:

всі

у блог

у співтовариства

Микола Казкар

Село, де живуть відьми.

09.03.25, 09:45
мої розповіді

Серед глухого лісу, де шумлять вікові дуби і могутні сосни підпирають небо, розкинулося невелике лісове село. Лише єдина з численними бродами дорога з’єднувала його з іншими селами. Віддаленість від цивілізованого світу і життя серед майже дикої природи наклали особливий відбиток на його мешканців. Кожна жінка того села добре зналася на травах, була і лікарем, і захисником своєї сім’ї, бо мала особливу силу від природи. І якщо якась гнівна фраза для пересічної...

Коментарі: 44

Микола Казкар

Не викинута лялька.

22.02.25, 11:59
мої історії

Кожного року під час своєї відпустки я багато подорожую на велосипеді лісовими дорогами рідного краю. І чим далі від людського житла, тим рідше можна зустріти випадкові речі, залишені людьми. Тому побачити обабіч дороги далеко від села ляльку в хорошому стані було для мене досить дивним. Я вже писав про викинуті ляльки. Але ця лялька не була схожою на викинуту. Вона ніби спеціально була посаджена біля дерева обабіч дороги, щоб милуватися природою і спостерігати за людьми,...

Коментарі: 30

Микола Казкар

Роздоріжжя всесвітів.

16.11.24, 19:34
мої оповідання

Був погожий передвесняний день. В такі дні приємно прогулятися парком під ласкавим яскравим сонцем. І Володя з Олею вирішили не втрачати такої нагоди. – Подивись, Вовчику, до нас завітав мобільний тир. Дивно, різноманітні атракціони зазвичай приїжджають літом. Мабуть це знак, що весна буде теплою. – Ти віриш у всілякі знаки? Просто їм захотілося заробити грошей. – Вовчику, а давай зайдемо туди. Ти не повіриш, але мені чомусь захотілося постріляти. Хоч я ніколи не...

Коментарі: 16

Микола Казкар

Незавершеність життя.

29.10.24, 10:11
мої оповідання

Коли моя мати була старенькою і її роки добігали до логічного завершення, то вона часто зверталася до мене з одним проханням. – Доню, коли я помру, то не забувай приходити до мене на могилку. Мені буде приємно бачити тебе. – Звичайно, мамо, буду приходити. Мама сумно дивилася на мене, бо розуміла, що її дочка скептично ставиться до продовження життя після смерті. Тепер мені за п’ятдесят і я стала більш сентиментальною. І хоч мої погляди не змінилися, але...

Коментарі: 15

Микола Казкар

Квартира з ножем.

04.10.24, 10:43
мої оповідання

Повертаючись з роботи, Сергій побачив біля дверей своєї квартири красивий ніж ручної роботи. Він стояв в кутку, впершись лезом в підлогу, і виблискував оздобленим камінням. На його дзеркальному лезі був малюнок темного кольору у вигляді стріли. Взявши в руки ніж і оглянувши його, Сергій помітив, що на іншому боці леза намальована стріла була повернута в інший бік. Каміння, яке оздоблювало ніж, було явно не з дешевих, бо навіть в слабкому світлі яскраво переливалося...

Коментарі: 43

Микола Казкар

Вітання з минулого.

01.08.24, 10:18
мої оповіді

Шкільна лінійка в далекому 1976 році. Змужнілі хлопці десятого класу і неймовірно привабливі дівчата в святковій шкільній формі нетерпляче очікували, коли директор школи закінчить свою промову і можна буде розійтись. Неочікувано до столу, за яким сиділи вчителі, підійшов молодий чоловік. Одягнений він був в джинси, футболку і кросівки, які були вершиною бажання кожного, і які можна було придбати хіба що в магазині «Берізка». Він показав директору...

Коментарі: 41

Микола Казкар

Роздуми відьми.

12.05.24, 20:08
мої оповіді

Оленка не пам’ятала ні своїх батьків, ні обставин, за яких потрапили до дитячого будинку. І на відміну від деяких інших дітей, зла на свою маму ніколи не тримала. Значить так потрібно було скластися долі. Росла Оленка тямущою і доброзичливою дитиною. Тому і подружки були в неї такі ж за вдачею. А от ті, в яких були проблеми з людяністю, завжди сторонилися Оленки. А все тому, що будь який її кривдник зразу ж потрапляв у такі численні халепи, що підсвідомо...

Коментарі: 48

Микола Казкар

Подарунок крізь віки.

03.05.24, 10:57
мої оповіді

Молодій дівчині Олені час від часу снився один і той же хлопець. Ніби нічого дивного в цьому не було, якби не його вбрання. Було враження, ніби він приготувався зніматися у фільмі про середньовіччя. Снився він весь час на лузі, де стоїть великий пагорб, і де вікові вітри видувають на піску залишки старовинного глиняного посуду. Хлопець завжди сидів на схилі того пагорбу і чекав, коли на луговій дорозі з’явиться постать Олени. А при наближенні її, піднімався і йшов...

Коментарі: 52

Микола Казкар

Хрест чужої долі.

18.04.24, 11:23
мої оповіді

За селом, яке розкинулося на поліських рівнинах, стояв досить чималий пагорб. Правильної конічної форми, він виглядав якось недоречно серед зелених луків, які його оточували. Але вид з нього відкривався на всю околицю пречудовий. І мало хто, йдучи дорогою повз нього, не вирішував піднятися на саму вершину, щоб помилуватися чудовим краєвидом. Пагорб був вкритий нетиповою для околиці травою, яка росла на майже завжди сухому піску і не думала висихати. Але з...

Коментарі: 27

Микола Казкар

Ваза щасливої долі.

23.03.24, 12:22
мої оповідання

Дві сестри, які народилися в один день, проживали в невеликому провінціальному містечку. Вони майже ніколи не сварилися і їх дитинство проходило в атмосфері порозуміння і дружби. Їх батьки намагалися виховати доньок добрими і співчутливими. Такими вони і росли. Коли дівчатам виповнилося 18 років, вони вирішили подарувати одна одній щось цікаве і незабутнє. Ходячи рядами місцевого базару, вони зустріли циганку, яка продавала різноманітні речі. – Я бачу, що ви шукаєте...

Коментарі: 16

Профіль

Шукати в архіві

Важливі замітки

Останні статті

Свіжі фотографії

Свіжі шпалери

Замітки:

Село, де живуть відьми.

Не викинута лялька.

Роздоріжжя всесвітів.

Незавершеність життя.

Квартира з ножем.

Вітання з минулого.

Роздуми відьми.

Подарунок крізь віки.

Хрест чужої долі.

Ваза щасливої долі.