Роздоріжжя життя.
- 24.08.09, 22:34
Людина йшла дорогою, яка здавалась безкінечною. Інколи дорога йшла через квітучі сади, зігріті ласкавим сонцем, умиті щедрими теплими дощами, під блакитним безхмарним небом.
Часом обабіч дороги було видно лише безкрайню пустелю.
Дорога, якою йшла Людина, час від часу наближалась до інших доріг, а іноді перетинала такі ж дороги. На тих дорогах вирувало своє життя, вони належали іншим людям, і дуже часто здавалось, що чужі дороги більш привабливі. Тоді, до болю в душі, Людині хотілося ...