Позавчора не дивлячись сіла на стілець, виявилося, що він мокрий. Ну штанці то таке, перевдяглася. Вчора не дивлячись сіла на табуретик, виявилося, що він був не позаду, а в основному справа. Потягла нерв, й досі поболює. Сьогодні сіла на осу. Тепер болить і права нога. Подумалося про дві речі - що наслідки йдуть по зростаючій, час вже не тільки тримати рукою табурет, а й з ліхтариком спочатку оглядати, ну або хоча б дивитися куди сідаю) , і друге - то ж "вчительська...

Читати далі...

Прочитала замітку про пляшку горілки і коментарі, один з яких був про те, що існують майстри, які пляшку горілки могли розлити на сім і у всіх було порівну, я задумалася. Ну і що тут складного? Я свого часу, в студентські часи, влітку працювала на кухні в дитячому літньому таборі, "Сонячному" від нашого НПЗ, він щоліта змагався за звання кращого табору з своїм конкурентом, табором, дай Боже пам'яті))) здається "Зоряним" від іншого гіганту місцевої промисловості, ...

Читати далі...

В мене вчора був важкий день. Через пекельну погоду і постійне люте сонечко в обідню пору, що робить дуже "приємні" +36-37 градусів гарячого вітру - доводиться вставати спозаранок, яким для мене є сьома година, щоб трохи зайнятися сіном. Якщо хтось зараз посміявся з "сьомої ранку", то, по-перше, для мене, сови, це неміряно рано, зазвичай я дрихну як бабак Тимко весною, тобто до дев'ятої -десятої години)) , і вставати раніше мій організм навідріз відмовляється без...

Читати далі...

Жити в селі то особлива насолода. Всі думають, що весна, то весняні клопоти.. це так, але треба взяти до уваги час - зараз то лише початок березня, які там клопоти, листя вигребти поперед двору для краси, якесь з осені ще вітром нанесло? І ще часник прополоти, виключно тому, що сніга вже місяць немає, і земля пересихає, треба зробити гарно, бо власне прополювати немає що, на городі зеленіє тільки цей часник і клубника. Зате турбот весняних - повно! Перша - лісники, друга...

Читати далі...

Знову вкотре пропустила день святого Конона і можливість дізнатися, хто з сусідок відьма[Приєднана картинка] . Ех [Приєднана картинка]

Війна, але хочеться весни. Вибухи, тривоги.. Сирену перенесли на будинок культури, тепер можна ніби спокійніше жити, але стало не так колоритно, мені сирена певним чином подобається, особливо вночі, в повній тиші, коли на декаданське затухання її виття накладаються голоси підвиваючих місцевих собак - то й досі викликає в мене відчуття нереальності того, що відбувається. Точно як і ракета, що не вибухнула впавши на подвір'я мого шкільного однокласника, менш як за сотню метрів...

Читати далі...

В кіно щойно почула діалог: - а ти що, її номер мобільного на пам'ять знаєш? - звичайно. Якщо кохаєш - це тобі важливо. Задумалася. Та я й свій пам'ятаю тільки тому, що там комбінація цифр, яку важко не запам'ятати. Для мене якось більше завжди важливими були і є зовсім інші речі відносно того, хто мені дійсно дорогий. Пам'ятаю, яке обличчя в нього, коли він спить, зовсім спокійний і розслаблений. В житті ми всі носимо маски, і собою стаємо рідко, дехто взагалі тільки коли засне...

Читати далі...

Прочитала оце замітку Вівьен про щедрих чоловіків в її житті дівочому, і згадалося дещо..)) Двадцять років була в мене сусідкою, через два будинки, Анджела, жінка нашого місцевого культуриста -нудиста, одна з чотирьох тих, хто на моїй вулиці в сорок з гаком будинків - не пенсійного віку. Зараз вже років п'ять як колишня сусідка, бо розвелася і вже давно щасливо заміжня і живе в місті. Так про що я.. про щедрість))). Колись сиділи увечері, пили чай з тортиком, і...

Читати далі...

Їду сьогодні в справах. В місця, де, на відміну від моєї повсякденності, є великі супермаркети і кондитерські. Сестри зараз працюють віддалено, з дому, і в такі райські місця потрапляють можливо раз в місяць [Приєднана картинка], тому я стаю картинно в позу, наче купець в мультику, і звертаючись до них запитую: - Що вам привезти з країв заморських? Молодша сестра, сумно: - "Алохол" і "Панкреатин"... З віком уподобання сильно...

Читати далі...

Минулого тижня купила собі нову бензопилу. Люблю все, що воняє бензином і гучно реве [Приєднана картинка] А до чого тут стрес і таракани? Дуже просто - мої таракани коли стрес десь ховаються. А от під чудовий настрій збираються на мітинг і скандують "роби дурниці, роби дурниці!!" [Приєднана картинка] Ну і просто дійсно люблю оте все - і косити, і пиляти...ну і ще багато чого різного [Приєднана картинка]