Популярні приколи

відео

хочу сюди!
 

ИРИНА

50 років, водолій, познайомиться з хлопцем у віці 45-54 років

Спогади про не мої спогади



  З дитинства люблю коней, це або є, або нема, як і багато інших уподобань, які справжні і на все життя. От в мене це коні. Вони мені снились навіть. А коли одного разу ми грались у подружки-сусідки, яка жила над дорогою, і тут цигани на возах їхали, як зараз ця картинка перед очима стоїть - ми ховаємось за квітуючим бузком, а за кілька метрів на дерев'яних нефарбованих возах, запряжених ще не вилинялими бурими невеликими кіньми, їдуть сім' ї, чумазі і дуже бідно вдягнуті, так ми ото хоч і боялись "що нас цигани заберуть", як лякала бабуся, але ж коні!!
  А коли їздили до діда з бабою по батькові, то десь за метрів 300-400 від будинку, через невелике поле, на пагорбі була ферма, і просто з двору було видно загорожу біля першого корпусу, де іноді стояли коні. І тоді ми впрошували батька, і він водив нас на ферму, до коней. Коні там були неймовірні, з тих пір в наших краях я таких розкішних коней ніколи не бачила... Це було п'ятеро білосніжних, великих і крутобоких, таких мускулистих, як ото в американських фільмах про Дикий Захід. Мені так пам' ятаються їхні чорні розумні очі на породистих мордах, і особливо носики.. На яких крізь білосніжну шерсть було видно шкіру, не рожеву, а блискучо-чорну, а в декого ніс був плямистий, рожевий з чорними розводами. Їх можна було погладити саме по оцих оксамитових носах. 
  Три кобили, і два жеребці, а іноді весною в загоні бігало ще двійко білих маленьких лошат, ще з гривами-щітками і короткими хвостиками. Я все життя згадую про них і думаю - куди вони тоді зникли?  Батько тоді сказав, що їх просто цього року перегнали на іншу ферму, а замість них були інші.
  Взагалі я цю замітку пишу чому - бо пригадалось дещо, пов'язане з цими кіньми і фермою.
  Якось, коли йшли до коней, батько зупинився біля силосних ям, і сказав - "а я пам' ятаю, як дядько Микола отаку яму сам копав за чотири дні. Кепка - шестиклинка, полотняні штани, без сорочки, загорілий до чорного, з двома відрами і лопатою, вона в нього спеціальна була, невелика з укороченою ручкою, скільки він нею землі перекидав! " Не скажу точно розміри, але яма ця була десь 25на8на2, і навіть зараз мені це величезний обсяг важкої роботи, а тоді я так здивувалась, що оце можна зробити за чотири дні. На що батько відповів -" ну так досвід, він Біломор-канал копав"
6

Останні статті

Коментарі

18.05.20, 19:56

Неможливо дописати, не зберігається текст ((((, тому допишу в коментарях

    28.05.20, 19:58

    І додав - "ото в дядька спогади були, це вам не комсомольська стройка"
    Великі речі бачаться тільки здалеку, і не варто історію бачити тільки по своїх спогадах, в когось вони можуть бути зовсім інакшими.

      38.05.20, 20:12

      Классно написано, читал и видел, лошадей и дядьку Миколу - да, а история у каждого своя... свой крест всегда тяжелей.

        Гість: _ _ vs __

        48.05.20, 20:15Відповідь на 1 від Акварель

        Неможливо дописати, не зберігається текст ((((, тому допишу в коментаряхкакая настойчивая.. а ещё , упрямая)

          58.05.20, 20:20Відповідь на 3 від kettlebell

          Та це я з Тамілою була порозмовляла, про історію, і так наслухалась як воно було чудово, пригадалось ось це. І ще хотілося б дещо написати на слова "не сміши, в тебе виходить, що влада селян гнобила селян", це не цитата, але зміст той. От хочеться написати руками кого в неї були такі чудові спогади

            68.05.20, 20:21Відповідь на 4 від Гість: _ _ vs __

            Неможливо дописати, не зберігається текст ((((, тому допишу в коментаряхкакая настойчивая.. а ещё , упрямая)Вась, це просто звичка доробляти те, що робиш. Намагаюсь її виробити вже кілька років

              78.05.20, 20:29Відповідь на 5 від Акварель

              ты правильно говоришь, что у каждого свои воспоминания и своё мнение, у меня своё - хорошее - основанное на моём воспитании. мне не хочется касаться этой темы, а написала ты классно... ты хорошо пишешь - умничка.

                88.05.20, 20:37Відповідь на 7 від kettlebell

                Я графоманю потроху, а не пишу перечитую потім і стільки помилок, але редагувати важко, сьогодні не зберігаються правки взагалі чомусь.
                А про спогади.. Я точно знаю, що у кожної речі два боки. І мені є в житті щастя чи нещастя багато розмовляти зі старими людьми, і слухати, іноді таке, що ніяк не в'яжеться з моїми особистими враженнями від свого повсякдення і життя

                  98.05.20, 20:41Відповідь на 4 від Гість: _ _ vs __

                  Неможливо дописати, не зберігається текст ((((, тому допишу в коментаряхкакая настойчивая.. а ещё , упрямая)Васька, я мабуть напишу невелику замітку про те, що іноді міняє характер, бо взагалі ти правий, я вперта й наполеглива, що є, те є

                    108.05.20, 20:46Відповідь на 8 від Акварель

                    Я графоманю потроху, а не пишу перечитую потім і стільки помилок, але редагувати важко, сьогодні не зберігаються правки взагалі чомусь.
                    А про спогади.. Я точно знаю, що у кожної речі два боки. І мені є в житті щастя чи нещастя багато розмовляти зі старими людьми, і слухати, іноді таке, що ніяк не в'яжеться з моїми особистими враженнями від свого повсякдення і життя
                    Надо чаще графоманить... мне тоже захотелось чего награфоманить, а вот чего не знаю...

                      Сторінки:
                      1
                      2
                      3
                      попередня
                      наступна