Блок 1. СКОВОРОДА - ОЗОНОВА ПЕЛЮСТКА Тема власного висловлення: “Людина – істота соціальна, а тому їй не властиво надовго залишатися на самоті. Разом із тим багато хто впевнений, що саме самотність допомагає індивіду зрозуміти себе, проаналізувати своє життя. Вони заперечують думку, що тільки оточення може дати об’єктивну оцінку людині, її діям і вчинкам. Наскільки людині варто дослухатися до думки оточення про неї? Викладіть ваш погляд на проблему». 1 &nbsp...

Читати далі...

Сьогодні - як вчора... І так дні за днями...Даремно вдивляюсь в життя об'єктив.Жонглює юрма не м'ячами - словами.Де сірість в фаворі - зника позитив!Здається мені: щось я ємне втрачаю, І хочеться час зупинити на мить.Ще вчора - було, а сьогодні - немає...І тоскно на серці, і в грудях саднить.Про ницу буденність згадала усує.Де ж настрій подівся, що прозою став?Беру пензля в руки - світ в жовтий фарбую, А потім - в блакитний. І він засіяв![Приєднана картинка]

Її не назвати проектом, Таким феєричним флешмобом...Полями бреде - не проспектом, Присіла спочить край дороги.Вона безнадійно стомиласьВід поглядів ласо-масних.І ниють натруджені ноги, І серце потроху саднить.Та сліз на очах не побачиш, Всхміхнеться - і вирушить в путь.Як стрінеш коли, як побачиш - Обняти її не забудь.[Приєднана картинка]

Туніс: Карфаген чи Махдія - О бажана сонячна мрія...В печерах нас ждуть троглодити, У парках - вольєри відкриті.Лелеки в узвишші літають.Рожеві фламінго кружляють, Як манить пісочок біленький, Шезлонги моргають м'якенькі!На пальмах плоди екзотичніБентежать думки хаотичні.Вітають нас мавпочки хитрі, Витає там пристрасть в повітрі.А хвилі все б'ються об берег...Не треба європ чи америк...О бажана сонячна мріє -Туніс: Карфаген чи Махдія![Приєднана картинка]

Ластовинням вкрилася весна - Усміхом хлюпочуться кульбабки.Над ставком, прозора і ясна, Майорить-танцює ніжна бабка.Ластівочка в'є гніздо вгорі, Джмелики гуртуються у квітах.Гупотить їжак в густій траві, І стрибає білочка у вітах.[Приєднана картинка]Біля мого будинку)

Моя любов сягала неба, А ти ходив ногами по землі. Ліна КостенкоЇЇ любов "сягала неба" - Обранця вабили...

Читати далі...

...а тільки смутно, що не можеш ти своїм життям до себе дорівнятись. &nbsp...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Якась незрозумілість підсвідомаІ недосказаність прожитих літ....Чи заморозки в липні, чи утома, Чи погляди впокорені на світ?А зазирни лишень в душі криницю -Німим докором стиха промовля:- Тримаєш у руці дрібну синицю, А мрієш в снах про диво...

Читати далі...

Гриміли літаки, гули машини, Де в муках народився чоловік, - Внизу ж асфальт довбала комашина І равлик свій будиночок волік. Людина бомбами трясла планету, Саднили вирви – рани ножові. Та гупали в садах важкі ранети І схлипували коники в траві. Вона не жде визнань і нагороди. Подібно сонцю, небу і зіркам, Одвічна мудрість сивої природи Людині не підвладна і вікам! [Приєднана картинка]

Так дихається вільно на роздоллі, Весна гаптує за стіжком стіжок.Кульбабиться стежина в чистім полі, Запрошуючи в гості ластівок.Лоскоче душу заметіль колишня -В пробудженні своїм знаходжу суть.Вже зовсім скоро в млості схлипне вишняЙ хрущі басами пісню заведуть.Й така полегкість у мені настане, Бо я пізнаю сутність таїни:Ще будуть вірші, зорі, і тумани, І в травах невгамовні цвіркуни![Приєднана картинка]