[Приєднана картинка] У місті на засніженім пероні Розкидали брунатні камінці. Коли ж я додивилася уважно: В снігу паслися ...горобці! Ну, що б, здавалось, у цій пташці: І непримітна, і коричнево-руда. В'є гнізда в стрісі чи в повітці, Чи жметься до лелечого гнізда. А вік пташини, ой, не довгий, І вирій для малих - далека путь. Тож горобці - пташки осілі, Біля людини і харчуються, й живуть. Два виводки на рік приводять, А пощастить - і три, бува... Та доля багатьох...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Лежить собака біля магазину І дивиться через завісу сліз На теплі чоботи, широкі спини, На шуби молодих гульвіс. А натовп обминає: справ багато. Мороз під тридцять, ну, й зима! А в нього хвіст дубіє, лапи, І сил скавчати вже нема. Хтось кинув цілу лапу курки - Небачений для міста жест!- Не їсть собака м'яса й шкурки, Страйкує на майдані пес! Багато говорить, та мало слухать... Та якби хто із вас побачить міг: В очах тварини стільки муки Й...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Ох, цей дощисько! Він украв Листок старого клена! І довго- довго тупцював Під вікнами у мене. А лінь, дрімота і хандра Збороли мене швидко: Загнали на м’який диван, Де теплий плед і книжка. А дощ городами бродив, Потолочив картоплю. Волосся шовковисте змив І бурячкам, і моркві. Звернув на поле, у сади, А потім, кажуть жабки, Подався хутко на луги Глядіть малі кульбабки.

[Приєднана картинка] До хатки міцно тулиться дідок, Й такий-то він, що господи прости! Ізсушений, малесенький грибок, Зігнули його праця і вітри. Обличчя видубило сонце, Знекровились порепані вуста. Не втримали старечі руки Мотузку, яку смикала коза. "І де коза, на біса, узялася! - Беззубий рот виштовхує грозу. - Нема на неї гикавки і трясця!" - Коза ж тягає діда, дід - козу. Коза чи дід? Хто переможе? А, може, дідова тонесенька лоза? Тупу-тупу сивенький...

Читати далі...

[Приєднана картинка] Як багато втрачають люди. Доля зводить людей усюди: На стежинах і на дорогах, На перехрестях і в переходах. Точки перетину не випадкові, Та люди спішать: хто додому, Хто у гості чи на роботу, Хто в Америку чи в Європу. А точки перетину, керовані долею, В небо пурхають стиглими зорями. Серед безодні не дають забути Про те, що було і що могло б бути...

[Приєднана картинка] Якби я мала чоловіка, Любила б я його до віку. У мене б він не працював, Мене би пестив, цілував, Я б йому зради всі прощала, І черевики начищала б. Так біля нього б і ходила, В Єгипет раз на рік возила. Пилинки б з нього я здувала, Зарплату всю би віддавала. Співала б, танцювала, веселилась, Тільки б на нього і дивилась. Винцем і бренді пригощала, І на мотузочці б тримала. І так до пенсії б стрибала, Допоки б з ніг я не упала. А потім в фОльгу б ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] - Умру! - Ще будеш жити! - Але не можу полюбити... - Колодязь забруднив - Біда! І стала каламутною вода... - Прости... - Господь простить... - Болить... - А біль лікує. Та як же мені жить? - Усує. - Не хочу так! - Живи, як хочеш. - Прости мене... "Прощу!" - говорять очі. Сама ж кричу І тупочу І знать не хочу. - Все зіпсував... Як же ти міг?! Живи І...

Читати далі...

[Приєднана картинка] В моїм дитинстві, де дерева Сягають неба, а джмелі Дивують квіти гучним ревом І равлики пасуться у траві, Все незвичайне і казкове: Кульбабку стрибунець пасе, Бджола, старанна і невтомна, В відеречку медок несе. У клітці птиця жалібно голосить Й на землю кидає перо. Телесик гусенятко просить, Щоб підхопило на крило. Коза біжить калиновим місточком, Скубе листочок молодого клена. Бурчить позаду бабця із ціпочкам: "Що з неї взяти: ...

Читати далі...

[Приєднана картинка] З тих пір, як відлетіла ти, Минуло більше року. Чи прийняли тебе світи? Чи прижилася там, нівроку? Мені говориш, що нема В вас холоду ніколи. У нас морози ж б'ють. Зима. І діти не пішли до шоли. Ти кажеш, небо там таке ж, А хмари, мов овечки. Широке море. А пташки На пальмах в'ють гніздечка. Чимало там чужинських свят, Чужа ментальність, мова. А одяг довгий, аж до п'ят. Араби, одним словом. Не наші обриси облич І колір шкіри. Щодня тягучий...

Читати далі...

[Приєднана картинка] У серпні небо - глибина бездонна. Розкинеш руки, ляжеш горілиць, А місяць пише на рядні Мадонну, Шляхи молочні й чудернацьких птиць. Прадавня ніч саджає на коліна Внучат - непосидючу дітвору. Випорскують вони у скирту сіна, А звідти - у хрумку траву. Долоні підставляти не встигаю - Щезають зорі, гаснучи в пітьмі. Я думала, що не існує раю, - Відкрила рай у красоті земній!