Укрпошту віддали на розшматування одеським корупціонерам

Лише вчора з’явилася інформація про те, як відомий одеський хабарник і радник Прем’єр-міністра Олександр Малін намагається утримати контроль над «Укрпоштою» і завести туди оновлену команду корупціонерів. Сьогодні один з членів команди Маліна – Василь Веселий, який залишається на посаді заступника генерального директора з комерційних питань ховаючись від звільнення на лікарняному, у вузькому колі поділився як відбуватиметься ця операція.

Новим генеральним директором «Укрпошти» Малін планує зробити свого земляка – нічим не примітного Дмитра Нікітіна. До 2007 року Дмитро Нікітін був директором комунального підприємства "Інформресурс", потім заступником голови Одеської обласної ради, опісля працював в компанії ГЕРЦ "Городской единый расчетный центр" - монополісті, через якого проходили всі платежі одеситів за комунальні послуги. З кожного платежу ГЕРЦ залишав собі 2,4% - дуже прибутковий бізнес, враховуючи мільярдні обороти в ЖКГ. Далі ГЕРЦ заснував фірмочку ТОВ «Аверс-процессинг», яку пізніше перейменували на ТОВ «Городские энергетические системы», і очолив її Дмитро Нікітін. Нехитрий бізнес цієї компанії-прокладки полягав у наступному: прокладка встановлювала в будинках теплолічильники, купувала у теплокомуненерго теплову енергію і перепродувала її ЖЕКам. Тобто, вона була посередником між двома комунальними підприємствами. Затим вчинився скандал через приписування Нікітіним зайвих гігакалорій, і цей аналог фірми «Роги і Копита» разом із директором-мухляром зник з інформаційного поля.

Ось цього комунальника Дмитра Нікітіна, управлінський досвід якого зводиться до керування одеською фірмою-прокладкою, витягнув з небуття і намагається проштовхнути на посаду генерального директора «Укрпошти» недолюстрований радник Яценюка – Олександр Малін. Виявляється, саме Нікітіна мав на думці Малін, коли казав, що гендиректором «Укрпошти» буде людина яку «ніхто не знає, проте вона не заплямована корупцією». Журналісти на це дотепне пожартували, що неможливо бути людиною Маліна і не бути заплямованим корупцією.

Василь Веселий також повідомив друзям, що заступником генерального директора «Укрпошти» має стати ще один одесит – старий знайомий Маліна і Нікітіна - директор Київської дирекції «Укрпошти» і депутат Одеської облради Володимир Гурков. Гурков був розробником і організатором корупційних схем для попереднього керівництва «Укрпошти», яке днями вигнали з підприємства через низку гучних корупційних скандалів. Ту команду не зумів «відмазати» навіть сам Малін - радник і особистий друг Яценюка. Тепер Малін, який під час свого перебування на посаді першого заступника міністра інфраструктури був покровителем цієї команди, терміново намагається відновити контроль над фінансовими потоками підприємства.

З веселою посмішкою Веселий розповів і про себе - Малін обіцяв залишитти його в "Украпошті" на тій самій посаді, але для цього потрібно протриматись на лікарняному ще тиждень до призначення Нікітіна. Життєрадісний Веселий не приховує цю інформацію, адже за його словами «питання вже вирішене із міністром».

Отже, державного поштового оператора має очолити особа, яка не знає специфіки, потреб і проблем величезного підприємства, не має вагомого управлінського досвіду, не має і не буде мати авторитету і довіри в трудового колективу. Усе-таки, саме від керівника «Укрпошти» значною мірою залежить успішність роботи підприємства, його прибутковість і перспективи розвитку, а за нинішніх умов – коли на ринку поштових відправлень точиться жорстка конкурентна боротьба – забезпечення виживання. Будь якому новопризначеному директорові «з вулиці», тим більше недосвідченому, знадобиться не менше року на розуміння технологічних особливостей виробничих процесів для прийняття більш-менш кваліфікованих управлінських рішень. Проте фінансовий стан «Укрпошти», жорстка конкуренція та економічна криза не залишають недосвідченому керівнику можливостей і часу на навчання, пасивність і невизначену політику.

На превеликий жаль, останній керівник зі своєю командою більше думав про наповнення власної кишені і про вимоги покровителів, що вкрай негативно відбилося на становищі «Укрпошти» і моральному стані колективу. Призначення заряджених на корупцію "своїх людей" призвело до того, що колись провідний і непохитний поштовий оператор перетворюється на безпорадне підприємство, нездатне часом конкурувати з приватними фірмами.

Інформація про те, що усунуту від керівництва львівську команду корупціонерів намагаються замінити на одеську корупційну команду, вкрай обурила працівників «Укрпошти». І справа тут не лише в ігноруванні і приниженні колективу, в поганій психологічній атмосфері і неминучому розкраданні підприємства поплічниками Маліна. Найстрашнішим є те, що всі заяви нинішньої влади про боротьбу з корупцією і злочинністю, про люстрацію і так далі – є лише ширмою для прикриття старих злочинних схем. Найстрашнішим є те, що нічого не змінюється, отже революція гідності і численні людські жертви були зайвими. Найстрашнішим є те, що в людей вбивають надію на покращення життя і цивілізоване майбутнє.

Радник Яценюка намагається поставити "свою людину" на «Укрпошту»


Радник Арсенія Яценюка Олександр Малін заради збереження корупційних схем досі не залишає намірів протиснути свою людину на посаду генерального директора «Укрпошти» і пропонує кандидатуру "нікому не відомої" особи.

Відомий корупціонер Олександр Львович Малін, що донедавна був першим заступником міністра інфраструктури України, потрапив до списку керівних працівників виконавчої влади,які підлягають звільненню від займаних посад відповідно до Закону України "Про очищення влади" (люстрацію). Проте, люстрації Малін зумів уникнути, написавши в жовтні – до набуття чинності цього закону - заяву про звільнення за власним бажанням. Як відомо,Олександр Малін обіймав посади начальника управління торгівлі Одеської міськради, працював у податковій. При Едуардові Матвійчуку був віце-губернатором Одеської області.Отже, на найближчі 10 років, через дію закону «Про очищення влади» він може забути про державну службу.

З інтернету можна дізнатися про астрономічні суми відкотів і хабарів, які брав віце-губернатор Малін, про його різноманітні оборудки, про його власний чималий і розкішний автопарк, про великі земельні ділянки і дорогу нерухомість. Також інтернет-ЗМІ інформують, що Малін з 2009 року є членом «Фронту змін», особистим другом прем'єр-міністра України Арсенія Яценюка і сьогодні він є його радником. Ця дружба допомогла Маліну в березні 2014 обійняти посаду керівника Держагенції автомобільних доріг України ("Укравтодор"). У червні 2014 він став першим заступником міністра інфраструктури і негайно почав «кришувати» Укрпошту та впроваджувати туди своїх людей. Через два дні після свого призначення, Малін протиснув на посаду директора Київської дирекції «Укрпошти» свогодруга - депутата Одеської облради Володимира Гуркова.

Саме завдяки заступництву Маліна на «Укрпошті» чималий час орудувала зграя розкрадачіві корупціонерів, якою керував в.о. директора М. Паньків і куди входили його заступники - Р. Стасів, В. Веселий, П. Гуртовий. Одним із натхненників і організаторів корупційних схем там був Володимир Гурков. Після звільнення Маліна з посади першого заступника міністра інфраструктури, банда корупціонерів з «Укрпошти» без його заступництва не зуміла довго утриматися на державному підприємстві і сьогодні майже вся звільнена.

Втім, Малін намагався поновити контроль над підприємством, провести швидку рокіровку і замінити одіозного М.Паньківа на В.Гуркова, проте цій комбінації завадив величезний корупційний шлейф останнього. Однак Малін досі не залишає намірів проштовхнути свою людину на посаду генерального директора «Укрпошти». Для цього радник Малін радить кандидатуру особи, яку «ніхто не знає, проте вона не заплямована корупцією». 

Хоча це виглядає комічно – як можна бути людиною Маліна і не бути заплямованим корупцією? І для чого, врешті-решт, досвідчений корупціонер Малін просуває нікому не відому персону з вулиці очолювати велике і непросте державне підприємство? Для удосконалення там технологічних процесів чи заради збереження корупційних схем своїх вже звільнених підопічних? Здогадайтеся самі. 

Людмила Осипенко

Читайте також: 

Момент істини для міністра інфраструктури Андрія Пивоварського 

«Укрпошта» як показник корумпованості влади

Голова СБУ вимагає від Прем'єра подолати корупцію в Укрпошті 

«Укрпошту» хочуть розшматувати, проте держава не втручається 


«Укрпошта» як показник корумпованості влади

Вже півроку країна повсякденно спостерігає за гучними корупційними скандалами на державному підприємстві «Укрпошта». Мас-медіа відкрито і безперервно розповідають про численні кримінальні схеми, що застосовуються на цьому підприємстві і про злочини, як там відбуваються. За останній час інтенсивність таких повідомлень різко примножилася. 

Лише за цей неповний тиждень ми дізналися із ЗМІ що «Укрпошта» закупила 3200 касових апаратів на суму 21 млн. грн. і половина цієї суми – корупційна переплата; довідалися що керівництво «Укрпошти» не зуміло залучити кредити під 22%, проте сховало 57 млн. грн. на депозиті під 12% у майже збанкрутілому банку; почули від голови СБУ В.Наливайченко про його звернення до Прем'єр-міністра А. Яценюка стосовно тотальної корупції на «Укрпошті».

Завдяки ЗМІ ми знаємо як державну «Укрпошту» намагаються збанкрутувати, розшматувати і віддати за безцінь приватним конкурентам. Ми знаємо як там розправляються з неугодними фахівцями і замінюють їх корупціонерами і хабарниками з вулиці. Ми знаємо як найбільших корпоративних клієнтів «Укрпошти» виштовхують к близьким до керівництва приватним поштовим операторам. Ми знаємо про протиправні схеми пересилання письмової кореспонденції, на яких держава втрачає десятки мільйонів гривень, про тендерні закупівлі за завищеними цінами, про здійснення транспортно-логістичних процедур на користь приватним конкурентам і у збиток держпідприємству, знаємо про численні тіньові схеми, хабарі, відкоти, шахрайство, про факти зловживання службовим становищем, фальсифікації, підробки, вимагання. Ми знаємо що банда, яка сьогодні править «Укрпоштою» і розпоряджається державним майном як своїм, наближена до кримінальних кіл, ми знаємо хто цю банду туди завів і хто надає їй "дах".

Ми все це знаємо, однак нас не перестають приголомшувати масштаби розкрадання державних активів і "креатив" при вигадуванні нових корупційних схем на «Укрпошті». І чим далі, тим більше нас вражають безкарність і цинічність укрпоштівської корупційної банди та відсутність реакції влади на цей безпредєл. 



Але найбільша проблема не в самій «Укрпошті». Влада своєю бездіяльністю погіршує психологічну атмосферу в країні, викликає в громадян зневіру і підозру в причетності урядовців до злодіянь в «Укрпошті». Це принижує імідж "нової" держави та підриває довіру до уряду. Хоча добре відомо, що без довіри суспільства до влади та за наявності правового нігілізму здійснення будь-яких реформ є неможливим. Та й про які можна казати реформи, якщо в Уряду навіть немає політичної волі, а скоріше за все бажання, очистити величезне державне підприємство від банди корупціонерів? 

Втім, "політична воля Уряду" щодо звільнення корупціонерів – це лише пафосні слова. Адже ті, хто прикриває корупціонерів – самі є корупціонерами. І "політична воля" там ні до чого – там можуть бути лише власні інтереси. Отже, стосовно ситуації з «Укрпоштою» суспільство чітко усвідомлює, що до того часу, поки з боку Уряду і правоохоронних органів не відбудеться рішучих дій щодо припинення корупції в держпідприємстві, нічого не можна стверджувати про відсутність корупції в Уряді і про початок реформ.

Читайте також: 
Момент істини для міністра інфраструктури Андрія Пивоварського 

Момент істини для міністра інфраструктури Андрія Пивоварського

Для міністра інфраструктури Андрія Пивоварського настав момент істини в питанні його ставлення до тотальної корупції на Українському державному підприємстві поштового зв'язку «Укрпошта», що підпорядковане Міністерству інфраструктури.

Призначенню Андрія Пивоварського на посаду міністра передувала низка гучних корупційних скандалів на зазначеному держпідприємстві. Не так давно в «Укрпошті» заарештовували і відпускали керівників-хабарників, там постійно порушують карні справи, а мас-медіа регулярно оприлюднюють нові корупційні схеми, що діють на держпідприємстві. Проте фактів корупції в «Укрпошті» не меншає.   

Останній корупційний скандал відбувся вже після призначення нового міністра інфраструктури. Засоби масової інформації розкопали інформацію як «Укрпошта» розмістила під 12% річних на депозиті у майже збанкрутілому Златобанку 57 млн грн.. Це були кошти розвитку державної компанії, яких катастрофічно не вистачає самому підприємству.   

Розміщення відбулося через декілька днів після того, як «Укрпошта» 6 листопада відмінила тендери на залучення кредитів на суму 332,70 млн грн.. Про це повідомлялося у «Віснику державних закупівель».  

Тендери були відмінені через те що «Укрпошта» не зуміла залучити кредит кредит у вигляді невідновлювальної кредитної лінії на 232,70 млн грн. на 5 років зі ставкою до 22 %. Цільове призначення кредиту – придбання автотранспорту на суму 20,0 млн. грн.; оновлення реєстраторів розрахункових операцій на 35,3 млн. грн.; технічне переоснащення ІТ–інфраструктури і подальше впровадження Єдиної централізованої інтегрованої платформи в УДППЗ «Укрпошта» на 177,4 млн.грн.  

Ще 100 млн грн. кредиту хотіли взяти у вигляді овердрафту. Ставка за користування – до 20 %. Гроші хотіли позичити на поповнення обігових коштів для забезпечення своєчасних розрахунків по заробітній платі. Строк дії кредитної лінії передбачався до кінця цього року.  

На забезпечення забезпечення кредитів «Укрпошта» пропонувала надати майнові права на отримання виручки в іноземній валюті по діючим угодам, що є доходом «Укрпошти» за договорами з іноземними контрагентами. Проте державному підприємству не одержало прийнятних  конкурсних пропозицій.  


Намагання отримати кредити на розвиток під 22% і одночасне розміщення коштів розвитку на підозрілому депозиті у сумнівному банку під 12% породжує багато запитань до керівництва Укрпошти. Але чи зуміє поставити ці запитання міністр Андрій Пивоварський своєму підлеглому – виконувачу обов’язки гендиректора УДППЗ «Укрпошта» Михайлу Паньківу? Справа в тому, що останній користується заступництвом високого покровителя – голови Комітету Верховної Ради  з питань економічної політики Андрія Іванчука, який є давнім другом і бізнес-повіреним Прем'єр-міністра Арсенія Яценюка. Саме Андрій Іванчук запропонував в квітні 2014 р. на посаду гендиректора УДППЗ «Укрпошта» Михайла Паньківа – одного з керівників приватного поштового оператора «Міст Експрес». Після призначення Паньківа в.о. гендиректора «Укрпошти», саме до «Міст Експресу» почали масово переходити найкращі корпоративні клієнти державного підприємства, що нанесло непоправну шкоду «Укрпошті» у вигляді істотного спаду доходів.  

Звільнені Михайлом Паньківом працівники «Укрпошти» інкримінують йому низку злочинів і корупційних дій та надають своїм звинуваченням численні підтвердження і докази. Проте правоохоронні органи і Міністерство інфраструктури до цього часу реагували на ці звинувачення надто мляво. Вчора голова СБУ Валентин Налівайченко повідомив, що він спрямував до Прем'єр-міністра листа з вимогою відреагувати на численні факти корупції, що відбуваються на державному підприємстві.   

Отже, сьогодні для міністра інфраструктури Андрія Пивоварського настав момент істини і йому потрібно довести – чи спроможний він справитися із руйнівною корупційною ситуацією в УДППЗ «Укрпошта».  

Любов Осипенко  

Голова СБУ вимагає від Прем'єра подолати корупцію в Укрпошті

Голова СБУ Валентин Наливайченко звернувся листом до Прем'єр-міністра Арсенія Яценюка щодо корупційних дій керівництва «Укрпошта». Про це він повідомив в прямому ефірі телепрограми Шустер LIVE 16 грудня.

Валентин Наливайченко також заявив про наявність політичної волі в питаннях боротьби із корупцією на державних підприємствах. Він сказав: "Має бути ліквідована саме та піраміда, саме ті функції які призводять до корупції . Не міняти одного посадовця на іншого, бо він буде думати так – СБУ цю схему вичислило, давайте я якусь більш розумну придумаю із своїми спільниками щоб мене не спіймали, а якщо й спіймають – то я вкраду більше краще і швидше. І будь яку державну монополію візьми – «Укрпошта», стосовно неї щойно знову підписав листа - вже на Прем'єр-міністра. … на цій державній монополії зажерливе чиновництво присвоїло національні багатства і повноваження собі – це і є серце української корупції." 

На жаль, Голова СБУ не повідомив, кому він написав попереднього листа щодо фактів корупції на «Укрпошті», про який він згадав в телепрограмі. Місяць тому Валентин Наливайченко в ефірі телеканалу «Інтер» заявив, що СБУ має докази корупції в державному підприємстві «Укрпошта» і дав зрозуміти, що корупція у поштовому відомстві існує на вищих щаблях управління.

Нагадаємо, останнім часом державне підприємство поштового зв’язку «Укрпошта» лихоманять гучні корупційні скандали. В квітні 2014 виконуючим обов’язки генерального директора «Укрпошти» було призначено Михайла Паньківа, який прийшов на держпідприємство з конкуруючої приватної фірми "Міст експрес", де працював заступником ради директорів. З перших днів роботи новий глава «Укрпошта» почав лобіювати інтереси колишнього роботодавця - приватного оператора "Міст експрес". Почалася стрімка втрата великих корпоративних клієнтів, що традиційно обслуговувалися «Укрпоштою» та були значним джерелом доходів державної компанії – вони перетекли в "Міст експрес".   

ЗМІ неодноразово повідомляли про вчинення службовими особами УДППЗ «Укрпошта» зловживання своїм службовим становищем, що виразилось у створенні протиправної схеми пересилання простої письмової кореспонденції без сплати офіційних платежів державному підприємству. В 2014 р. на тендерних закупівлях «Укрпошта» за завищеними цінами придбала шини, пальне, касові апарати, комп’ютерне обладнання та програмне забезпечення.  

Місяць тому СБУ затримала за хабар директора Дирекції оброблення та перевезення пошти Олександра Полінського та його заступника Віталія Васильєва. Повідомлялося також про низку кримінальних справ, де фігурантами є найвищі керівники «Укрпошти».   

Днями з'явилася інформація про вкрай сумнівний депозит на 57 млн. грн., який в листопаді «Укрпошта» розмітила лише під 12% річних в "Златобанку", що знаходиться на межі банкрутства. За деякими ознаками, цей депозит не буде повернуто не держпідприємство.   

УДППЗ «Укрпошта» підпорядковується Міністерству інфраструктури, проте новий Міністр Андрій Пивоварський ще не вчиняв жодних дій щодо припинення корупційних безчинств на зазначеному підприємстві і не висловлював до них свого ставлення.  

Людмила Осипенко  

Дивись також:
Голова СБУ: Керівництво «Укрпошти» роз'їдає корупція

«Укрпошту» хочуть розшматувати, проте держава не втручається

Аналіз стану державного підприємства «Укрпошта» в 2014 році за матеріалами ЗМІ

Кадрова політика 

В квітні 2014 р. тимчасово виконуючим обов'язки гендиректора «Укрпошти» було призначено Михайло Паньківа, який до того працював заступником голови ради директорів конкуруючої приватної фірми «Міст Експрес» та по сьогодні є там співвласником. Разом з ним були призначені на посади заступників його близькі друзі та партнери: Стасів Роман і Веселий Василь.

Нова команда почала активно звільняти тих, хто не бажав працювати за їх правилами та виступав з критикою керівництва - директора Київської дирекції Андрія Хорошевського, директора ГНЦ "Зелена Буча" Людмилу Синецьку, директора Дирекції "Автотранспошта" М.Юрка, директора ДОПП Дмитра Тяглого, директора Рівненської дирекції «Укрпошта» Валерія Колганова та багатьох інших.

Ці люди замінювалися непрофесіоналами, яким ставилося завдання передавати певні суми хабарів нагору. Як результат – безліч кримінальних справ. Так, в серпні директором ДОПП було призначено фахівця із сфери сільського господарства Олександра Полінського, а вже в листопаді правоохоронці затримали його за хабар.

В той же час, директор з технічної політики, який опікується тендерами, вдало їх "розпилює" і ділиться – член арбузівської команди Олександр Кліонський залишився на посаді.

Погані економічні показники

В 2014 році спостерігалося значне зростання збитків та невиконання плану доходів практично за всіма послугами. Погіршення показників мало місце через некомпетентність та застосування тіньових схем з боку керівництва, серед яких:

- втрата великої кількості корпоративних клієнтів;

- застосування протиправних схем пересилання простої письмової кореспонденції; 

- невиправдана закупівля матеріальних цінностей: поштові марки, конверти, АІР-пакети тощо;

- реалізація знаків поштової оплати та конвертів невстановленого надходження;

- тендерні закупівлі за завищеними цінами;

- здійснення транспортно-логістичних послуг на користь конкурентів;

- надмірний пробіг транспорту та витрати палива через неефективне управління;

- завищені ціни (через закладання в них "відкотів") на товари широкого вжитку, що розповсюджуються через мережу відділень поштового зв'язку (ВПЗ).

У першому півріччі чистий прибуток «Укрпошти» впав у 2 рази в порівнянні з аналогічним періодом минулого року. Відбувалося постійне зростання кредитних зобов'язань та дебіторської заборгованості підприємства. 

Через свідомі дії нового керівництва державна компанія втратила величезну частину міжнародних пересилань. На початку 2014 р. обсяг консигнацій лише зі словацькою поштою становив близько € 900 тис, а вже в травні він впав до € 200 тис.

Тендерні закупівлі

В 2014 р. було проведено декілька підозрілих тендерів, інформація про які попала на сторінки інтернет-видань. Йшлося про постачання за завищеними цінами шин, пального, касових апаратів, комп’ютерного обладнання та ПЗ. В мас-медіа детально розглядалася сумнівна схема постачання палива з боку ТОВ «Техойл», яке не має відповідної інфраструктури.

На всі товари, що поставлялися за діючими договорами закупівлі, укладених за результатами тендерів, за рахунок укладання додаткових угод в подальшому ціна збільшувалася на 10%.

Тіньові схеми та зловживання службовим становищем з корисливих мотивів

Працівники «Укрпошти» , стверджують, що з перших днів роботи новий глава «Укрпошти» почав лобіювати інтереси колишнього роботодавця – приватного оператора «Міст Експрес». До цієї фірми "витісняли" корпоративних клієнтів «Укрпошти», що нанесло непоправну шкоду державному підприємству у вигляді істотного спаду доходів. 

Також була підписана низка договорів між «Укрпоштою» та підприємствами «Нова пошта» і «Міст Експрес». Найбільш вигідні контракти передавалися на ці компанії, зокрема перевезення поштових відправлень при наявності власного автотранспорту УДППЗ «Укрпошта» . Втім, через те що «Нова пошта» і «Міст Експрес» технологічно не пристосовані до обробки і доставки таких великих обсягів письмової кореспонденції, основні функції з доставки листів одержувачу здійснювала «Укрпошта» , а доходи отримували «Міст Експрес» і «Нова пошта».

Застосовувалися протиправні схеми пересилання простої письмової кореспонденції в об’ємах, що перевищують передбачені договорами, без сплати офіційних платежів державному підприємству (налагоджена через Львівську дирекцію за участю приватного підприємства «Міст Експрес»). 

Схема діє наступним чином: кореспонденція потрапляє в мережу «Укрпошти» , але оплачується лише їх частина. Доставляє кореспонденцію Львівська Дирекція «Укрпошти». Саме туди, минаючи всі офіційні процедури обліку та контролю, завозиться кореспонденція компанією «Міст Експрес» без документів, та фактично безкоштовно вкидається в поштову мережу, розчиняється в ній і доставляється до адресата разом з основним потоком. Серед таких компаній Платінум Банк (щомісячний об’єм кореспонденції складав 1,5 мільйона гривень), Компанія Віасат (щомісячний об’єм кореспонденції складав 250 тисяч гривень), Банк Руський Стандарт (щомісячний об’єм кореспонденції складав 200 тисяч гривень). 

Зазначена схема була використана, зокрема, в ході проведення виборів Президента України 2014 р. на користь Ю.Тимошенко. За період передвиборчої кампанії було відправлено неоплачених листів, за скромними підрахунками, на суму більш ніж 16 мільйонів гривень (більш ніж 7 мільйонів листів було фактично «вкинуті» с систему поштового зв’язку). До речі, саме за вказівкою топ-менеджменту «Укрпошти» листи розносилися саме 24 травня в «день тиші». При цьому за договором це були звичайні листи, але за строками доставлялись як пріоритетні, що призвело до ще більших збитків. За даними слідства, орієнтовна сума збитків «Укрпошти» за цією оборудкою могла становити понад 10 мільйонів гривень.

За умов різкого погіршення фінансової ситуації «Укрпошти» і відсутності коштів на проведення поточних капітальних ремонт приміщень «Укрпошти», вартість яких є чималою, угоди на проведення ремонтів укладають з афельованими фірмами і проводять ремонти в борг – ці борги в будь-якому випадку будуть стягнуті з підприємства, в тому числі через судові рішення, що може призвести до арешту майна. Привертає увагу непропорційне велике фінансування об’єктів Львівської дирекції, яке в 2014 р. становило 9,1 млн. грн. із загальної суми 23,3 млн.

«Укрпошта» має один з найбільших в країні парків касових апаратів - 19 тис одиниць. За кожен касовий апарат «Укрпошта» щомісячно сплачує 35 грн маловідомій фірмі за еквайринг. Забезпечує оплату перший заступник гендиректора ДП «Укрпошта» Роман Стасів. Проте, для чого потрібні інформаційні «еквайри» - ні сам Стасів ні інші керівники «Укрпошти» пояснити не можуть.

В засобах масової інформації неодноразово детально повідомлялося про нелегальні схеми продажу продуктів харчування і товарів широкого вжитку через мережу ВПЗ. Листонош примушують торгувати протухлою ковбасою, оселедцями та іншими неякісними товарами із простроченим терміном. Розповідалося про завищені ціни і відкоти з компаній, що постачають централізовано закуповані продукти харчування і товари широкого вжитку для продажу через мережу ВПЗ. 

Повідомлялося про факти списань автотранспортних засобів та ПММ у власних інтересах. 

Інтернет-ЗМІ оприлюднили інформацію, як О. Кліонський щомісячно особисто збирав готівку з директорів обласних дирекцій. Також директорам, в яких закінчувався контракт, керівництвом «Укрпошти» виставляється "рахунок" в $50000 за продовження строку дії контракту.

В листопаді 2014 р. голова СБУ Валентин Наливайченко в ефірі телеканалу «Інтер» заявив, що СБУ має докази корупції в державному підприємстві «Укрпошта» на вищих щаблях управління.

Свідоме банкрутування держпідприємства

Керівництво «Укрпошти» заявило про наміри передати конкурентам за франчайзинговою схемою збиткові поштові відділення. Також М.Паньків відкрито заявив що деякі бізнес-процеси «Укрпошти» слід передати на аутсорсинг - тобто, на обслуговування іншими компаніями. Втім, він не надав обгрунтувань для чого необхідно віддати конкурентам нібито збиткові операції та надати доступ до системи логістики «Укрпошти» (сортувальних пунктів, транспорту). В той же час, власники кур'єрської служби "Міст Експрес" вже заявили про плани щодо створення власної мережі і про наміри відкрити до травня 2015 р. більше 2,5 тисяч відділень.

Після М.Паньків приходу на «Укрпошту» почав відмовлятися від перспективного сегменту – міжнародного зв'язку. Був розформований відділ взаємодії з міжнародними клієнтами. Окрім «Укрпошти», міжнародним поштовим зв'язком займається лише одна компанія - «Міст Експрес». Варто зазначити, що М. Паньків раніше очолював комерційне підприємство «Росан», що спеціалізується на міжнародних поштових відправленнях і входить до корпорації «МІСТ».

Керівництво «Укрпошти» нічого не зробило щоб виграти тендер на проект будівництва сортувальних центрів у Києві, Львові та Дніпропетровську, які могли б скоротити терміни доставки відправлень та підвищити конкурентоспроможність підприємства.

Нещодавно з'явилася інформація про вкрай сумнівний депозит на 57 млн. грн., який в листопаді «Укрпошта» розмітила лише під 12% річних в "Златобанку", що знаходиться на межі банкрутства. За деякими ознаками, цей депозит не буде повернуто не держпідприємство.

Висновки

Нове керівництво «Укрпошти» спрямоване на застосування корупційних схем, свідомо перешкоджає розвитку підприємства та демонструє небажання і нездатність здійснити його реформування відповідно до сучасних умов. Розвитку «Укрпошти» заважає також втрата кваліфікованих кадрів через масове звільнення професіоналів, що незгодні з політикою керівництва, не бажають збирати хабарі та брати участь в тіньових схемах і відвертому криміналі. 

Афельований з конкурентами топ-менеджмент «Укрпошти» здійснює політику відвертого протекціонізму на їх користь, як наслідок – втрата корпоративних клієнтів і падіння прибутків. В результаті дій нинішнього керівництва в близькому майбутньому в «Укрпошти» залишаться лише малоприбуткові та збиткові напрямки – як-то підписка на періодику або пенсійні виплати.

Якщо держава не втрутиться, відділення «Укрпошти» у великих містах вже наступного року відійдуть "Міст Експресу", а менш привабливі відділення «Укрпошти» в провінції можуть бути закриті. 

За всіма ознаками держпідприємство свідомо доводять до банкрутства, щоб розпродати по частинах. «Укрпошта», з її майже 13 тисячами відділень в у всіх куточках країни та потужними логістичними центрами, є вкрай привабливою для рейдерів. Мета тимчасового топ-менеджменту «Укрпошти» проглядається досить чітко: довести компанію до банкрутства і передати партнерам-конкурентам за безцінь у власність її активи, нерухомість, обладнання і транспорт. Втім, в 2014 році жодного втручання держави для виправлення загрозливого становища «Укрпошти» не помічалося.

Ігор Марків, аналітик

«Укрпошта» задарма віддала 57 мільйонів проблемному банку

В середині листопаду Національний банк України склав список із понад десяти дрібних і середніх за розміром банків, які необхідно вивести з ринку, і передав його керівництву Фонду гарантування вкладів фізичних осіб. Офіційні мотиви майбутнього виведення з ринку вищевказаних фінустанов - їх участь у незаконному відмиванні грошових коштів та неплатоспроможність. До переліку банків, куди найближчим часом може бути введена тимчасова адміністрація, потрапив Златобанк.

На весь Київ закритий і непублічний Златобанк має всього три відділення і три банкомати. Він є одним з "лідерів" в Україні за проблемністю кредитних портфелів та часткою безнадійних кредитів у кредитних операціях. За темпом приросту сумнівних боргів фізичних осіб Златобанк із 200,6% займає друге місце в країні після Сбєрбанку Росії (298,2% приросту). Златобанк має труднощі із відшкодуванням депозитних вкладів, а починаючи з 21 листопада він не проводить платежі і не видає готівкою гроші з рахунків ФОП.


Вже після появи новини про ймовірне банкрутство банку, в той час коли Інтернет рясніє повідомленнями на кшалт "поспішайте забрати свої гроші з Златобанку", в той час коли вкладники в паніці достроково вилучають з цього банку свої депозити, в той час коли Златобанк вчасно не виконує платіжні доручення – "Укрпошта" закачує свої "вільні" обігові кошти в сумі 57 мільйонів гривень на депозитний рахунок Златобанку під 12% річних.

Чи знало керівництво "Укрпошти" про жахливе становище Златобанку і про те що його очікує введення тимчасової адміністрації, яке є першим кроком до банкрутства банку? Так, знало – не треба бути фінансовим аналітиком щоб знайти ці відомості в інтернеті і дізнатися що пишуть про цей банк вкладники. 

Але навіщо проблемному банку перерахували 57 мільйонів гривень?

Златобанк заснував бізнесмен Леонід Юрушев в 2008 році після скандального продажу банку «Форум» і оформив його на ТОВ "Авангард-Експо". Власником цієї фірми і головою Правління Златобанку є Олена Якименко, яка вірна Юрушеву, адже він ще в 90-і роки врятував її з-під арешту у справі банку «Слов'янський».

Вихідця з Донеччини бізнесмена Леоніда Юрушева називають «вчителем Рената Ахметова». Крім Ахметова його бізнес-партнером був екс-міністр оборони Павло Лебедєв. Кажуть, що саме Юрушев проштовхнув призначення Лебедєва на цю посаду. Цікаво, що Павло Лебедєв встигав і армію розвалювати і управляти бізнесом екс-голови СБУ Олександра Якименка.

Проте невідомо, чи залишається сьогодні частка Лебедєва в бізнесі мільярдера Юрушева. Набагато цікавішим є те, що саме Леонід Юрушев у 2008-2009 роках був основним спонсором президентської кампанії Арсенія Яценюка, а рахунок виборчого фонду майбутнього Прем'єра знаходився в банку Юрушева. Сам Яценюк не заперечує, що Леонід Юрушев спонсорував його виборчі кампанії.

В інтернеті можна виявити причетність до бізнесу Юрушева родички Арсенія Яценюка Лідії Лещьової і нашукати, що брат Арсенія – Володимир Яценюк працює в компанії «БФ Груп», яка належить Юрушеву. 

Політичним і бізнесовим партнером Юрушева також є давній друг і бізнес-повірений Арсенія Яценюка – Андрій Іванчук. Сьогодні Юрушев із Іванчуком утворили при Прем'єр-міністрові потужну бізнес-групу, про бойові подвиги якої чимало написано у ЗМІ: обидва глибоко запустили свої щупальця в інфраструктурні проекти, зокрема - в аеропорт "Бориспіль" та "Укрзалізницю". 

Саме в той час, коли відбувалася зміна Уряду, Андрій Іванчук і Леонід Юрушев намагалися повністю взяти під свій контроль державного монополіста у сфері залізничних перевезень. Вони поставили на "Укрзалізницю" людину Юрушева – Максима Бланка, який, незважаючи на купу відкритих проти нього кримінальних справ і замість того, щоб цілодобово сидіти в кабінеті слідчого ГПУ, спокійно ходить на роботу і відкрито обкрадає одвічно "збиткове" держпідприємство. Хто на найвищому рівні організовує йому "дах" в СБУ, МВС та ГПУ – здогадатися неважко.

Така сама схема "кради все що бачиш – а високі покровителі тебе відмажуть" діє й в "Укрпошті". Там з подачі Іванчука Яценюк призначив генеральним директором львів’янина Михайла Паньківа, який до того він був топ-менеджером конкурента "Укрпошти" – поштового оператора «Міст Експрес», що належить Ростиславу Киселю (в минулому львівський кримінальний авторитет, а нині канадський олігарх і приятель Яценюка). Також Іванчук узгодив з Яценюком призначення на посаду комерційного директора «Укрпошти» львів'янина Василя Веселого – колишнього водія кримінального злочинця Васі Пушка. З приводу цих зухвалих кадрових призначень один з поштарів висловився так: «Укрпошту львівські жигани виграли в карти на Майдані...».

Сумнівні львівські підприємці одразу почали неприховано обчищати "Укрпошту". Сьогодні Паньків і Веселий є фігурантами кількох кримінальних розслідувань. Певний час Веселий навіть ходив на роботу із спеціальним електронним браслетом, який на нього одягнули правоохоронці за рішенням суду. Медіа відкрито і безперервно розповідають про запроваджені на "Укрпошті" шахрайські схеми та їх організаторів. Проте цім злодіям, так само як на "Укрзалізниці", забезпечений міцний "дах" – кримінальні справи в багатьох випадках не порушуються, вже порушені справи гальмуються, суди відпускають явних злочинців і ігнорують докази. Навіть підозріле і нічим не виправдане переведення згаданих 57 мільйонів гривен в проблемний банк сталося під час перевірки генеральної дирекції "Укрпошти" Держслужбою фінансового моніторингу та комісією з Міністерства інфраструктури, з якими треба погоджувати всі платежі, що перевищують 100 тисяч гривен!

Можна лише здогадуватися навіщо люди Іванчука перевели в майже збанкрутілий банк Юрушева чималі кошти, які мали б бути спрямовані на розвиток інфрастуктурних проектів «Укрпошти». Але виходячи з сумного досвіду гучних махінацій збанкрутілих "Родовід-банку" та "Брокбізнесбанку", можна проректи що ті 57 мільйонів гривен на "Укрпошту" ніколи не повернуться. Так само на ці установи перед введенням тимчасової адміністрації заводили великі суми державних грошей, які потім безслідно зникали, а винних не існувало в принципі. 

Абсолютно тупоумним шахрайством виглядає й розміщення в Златобанку такої величезної суми під невиправдано низькі 12% річних. Сам Златобанк на своєму сайті пропонує корпоративним клієнтам розміщення депозитів під 23,5% річних в гривні - тобто в 2 рази більше ніж для депозиту "Укрпошти"! Простий підрахунок показує, що "Укрпошта" могла б отримати відсотків на 6,5 млн гривен більше. Ця примітивна оборудка цілком відповідає піратському стилеві групи Іванчука-Юрушева і абсолютно зрозуміло, що саме вони покладуть ці 6,5 мільйонів собі в кишеню. 

Можливо, схема виведення оборотних коштів підприємства задумана з метою ініціювання процедури банкрутства "Укрпошти" після "неочікуваного" банкрутства банку і втрати грошей. Ця версія не здається неймовірною - адже працівники "Укрпошти" давно ділилися із журналістами підозрами, що львівська команда шахраїв планує «розчленувати» національного поштового оператора для подальшої передачі «корєшам» з «Міст Експрес» найсмачніших шматків держпідприємства.

Цs ганебні схеми схеми "чесного відбирання" державних грошей і майна не нові. Новою є безмежна нахабність і безкарність нинішньої влади та наближених до неї шахраїв. Майдан старі схеми не тільки не зламав, а навіть не похитнув. Триває зухвале розкрадання державних коштів і каналізація фінансових потоків наближеними до влади бізнесменами за сприяння правоохоронних органів і судів. Вкрай дивує лише те, що нова влада, яка здобута ціною сотень життів, жодним чином не відрізняється від влади часів Януковича.

Непевно, аферу щодо виведення з "Укрпошти" 57 мільйонів гривен ще вдасться зупинити і повернути гроші держпідприємству, але для цього потрібне втручання найвищих осіб в державі. Однак, вже зрозуміле, що цього не стануть робити Прем'єр-міністр Арсеній Яценюк, друзі якого намагаються провернути цю оборудку, Міністр МВС Арсен Аваков, який потонув в популізмі і не звертає уваги на витівки своїх політичних партнерів, новий Міністр інфраструктури Андрій Пивоварський, який позбавлений жодного впливу на підконтрольне йому держпідприємство.

Хоча, навіть якщо хтось із найвищих посадовців і виявить бажання поборотися з тим неприкритим шахрайством, без сумнівів виявиться, що депозитну угоду розірвати неможливо, і справа приречена на нескінченний розгляд в судах...

Таміла Поліщук

Джерело: http://ukrpochta.blogspot.com/2014/12/Navishho-Ukrposhta-zadarma-viddala-57-miljoniv-problemnomu-banku.html

Безумие нарастает

Ольшанский бьется в каком-то перманентном экстазе:

"Ведь понятно, чего хотим "мы".

Мы хотим, чтобы Игорь Иванович Стрелков вел войска все дальше и дальше на запад, и чтобы бывшие незалежные территории становились русскими губерниями, и чтобы воскрес Александр Третий, и всем было бы наплевать на то, что скажут Эштон, Баррозу и Псаки"  (текст из ФБ)

Для меня все эти "мы" - какое-то однозначное сборище фриков и придурков. Лично я не хочу никаких новых "русских губерний" (со старыми бы разобраться!), воскрешения Александра Третьего, умершего от алкоголизма, я хотел бы в последнюю очередь, ну и "войскам Игоря Ивановича Стрелкова" я мог бы пожелать успеха только в масштабах Донбасса и только в том случае, если эти войска никаким боком не будут иметь отношения к Российской Федерации.

России, на мой взгляд, вообще не надо ни в какую сторону распространяться прежде всего потому, что РФ - плохое, негодное государство, с никуда не годной системой госуправления. Зачем расширять плохой пример на другие территории? Это и глупо, и жестоко по отношению к другим странам. Собственно, единственное крупное достоинство нынешней РФ - это то, что здесь все на русском языке, и русский язык здесь нигде не дискриминируют.

Но это всё. Да и то, русский язык - специфическое довольно достоинство государства, которое особо ценно, опять-таки, разве что для Донбасса и, может, еще для пары-тройки украинских областей. А что еще? Что и куда нам "нести" - нашу сказочную коррупцию? Нашу сверхцентрализацию? Наше "атомное", прости господи, православие? Да нахрен кому такие "подарки" нужны!

Озверевший Ольшанский, которого в этой же самой РФ самого уже давно выперли и выгнали отовсюду, отобрали у него два издания; тот же Кашин, который из-за той же искусственной невостребованности вообще был вынужден свалить из страны и жить на жениных харчах - вся эта публика теперь алчет, чтобы РФ расползлась как можно дальше "по шарику"! Я не пойму, это что - месть? "Пусть все почувствуют, как нам было хреново"?

Я, однако, вижу, что народу в целом сама идея экспансии на самом деле чужда; беснуется, требуя "больше огня", группа маргиналов, почуявших возможность "перевернуть доску" и разом отквитаться за все неудачи. 

Другое дело, что делами РФ заправляют непонятные, никому неподконтрольные люди, чьи намерения абсолютно непредсказуемы. Это тот самый органический порок системы госуправления, о котором я говорил в самом начале. Если у нынешней заварушки может быть какой-то позитивный итог (а будет он, скорее всего, после тысяч смертей, полного упадка и разрухи) - то он должен выразиться во всеобщем убеждении народа - что государством все-таки надо управлять, не выпуская из рук контроля за правительством ни на секунду.

Иначе получать удовлетворение - хотя тоже недолгое - будут лишь бесноватые фрики и безумцы всех мастей.

 

Оригинал взят у sapojnik в Безумие нарастает

АДАМ МИХНИК: Пришли русские и подожгли дом соседа

Адам Михник,  один из наиболее активных представителей рабочего движения «Солидарность» в 1980-х, а ныне главный редактор «Газеты Выборчей», рассказал в статье «Пришли поджечь дом соседа» (Przyszli podpali dom ssiada) в своей газете о русских и их вожаке Путине. Он в частности отметил:

«Владимир Путин сбросил маску. Это четко доказывается тем, что он начал агрессию русских войск на территорию восточной Украины.В европейских СМИ раздаются голоса по релятивизации действий Путина. Однако пора наконец понять смысл своей зловещей имперской политики, чья цель заключается в подавлении и порабощении независимой Украины.

Люди умирают, города разграблены и опустошены, президент Путин и Лавров лгут с наглостью и цинизмом, достойным Сталина и Молотова.

Можно ли остановить экспансию Путина? Я не знаю, но у меня ощущение, что отсутствие сопротивления только поощряет бестию. Мы слышим голоса, что антипутинские санкции больно ударят по польской экономике. Да, за санкции надо платить. Но за трусливую капитуляцию надо платить намного больше.

Политика Путина — недальновидная и агрессивная — характеризуется прагматической верой в бессилии Североатлантического Пакта и Европейского Союза. Эти учреждения характеризуются невежеством и идиотизмом…Это логика трусости и слепоты — то же самое, что позволило молчаливо согласиться со сталинской агрессией против Литвы, Латвии и Эстонии.

Агрессоры пришли сжечь дом нашего соседа. Это требует пересмотра текущей политики в отношении Кремля. Украине нужна помощь, а так же нужно помочь самим себе. Поляк должен быть мудрым до травмы.

Когда проф. Андрей Сахаров охарактеризовал в русском парламенте войну в Афганистане как похабную войну, лагерь великорусского самодержавия ответил яростью. Сегодня враги Сахарова отомстили храбрым и благородным русским защитникам свободы, достоинства и демократии. Это бунт великорусской черни. Страшный русский бунт — по словам Пушкина — бессмысленный и беспощадный», — подытожил Михник.

Источник: http://elise.com.ua/?p=35089

Война цивилизаций

Украинский экономист Александр Савченко о том, какой компромисс возможен с Путиным

Затраты России на захват и содержание Крыма в 2014 году составят приблизительно $7-8 млрд. В 2015 году и далее каждый год они будут составлять еще $5-6 млрд, и это - без учета инвестиций. К этому нужно добавить, конечно, бегство капитала и падение ВВП в результате западных санкций. По моим оценкам, за 2014 год отток капитала достигнет, приблизительно, $150 млрд, а в 2015-м - еще $50 млрд.

Падение ВВП в 2014 году - 1%; в 2015-м - 2%. Эти оценки сделаны, исходя из сегодняшнего уровня санкций США и ЕС, без учета ограничительных мер Украины и тех, которые Россия может наложить сама на себя, включая спонтанные и эмоциональные ошибки.

Президент Российской Федерации должен постоянно задавать себе вопрос: а стоит ли Крым $10-14 млрд? Стоит ли вооруженный конфликт в Восточной Украине $200-250 млрд? И это - абстрагировавшись от репутационных рисков.

Как ответить на этот вопрос? Представим, как мыслил бы рациональный, прагматичный президент. Стоит задача сделать Крым своим и подчинить Украину. Рациональное решение: за $10-15 млрд можно купить всю недвижимость и половину земли Крыма, а за $200-250 млрд скупить у всех украинских олигархов и миллионеров всю их собственность, банки и также половину земли материковой Украины! Задача решена. Крым в собственности, кроме Украины, такой президент получает лавры цивилизованного инвестора.

Поэтому нынешнее поведение президента России можно оценить как иррациональное, а самого его назвать нецивилизованным человеком. Но это не совсем так. Дело в том, что он, Владимир Путин - из другой цивилизации, а именно - московско-православной.

Сэмюэль Хантингтон и другие мыслители Запада выделяют отдельную православную цивилизацию с центром в России, отличную от западного христианства по причине своих византийских корней, трехсот лет татарского ига, бюрократического деспотизма и ограниченного влияния на нее Возрождения, Реформации, Просвещения. Интересно, что именно эти моменты отделяют и Украину от России.

Цивилизационный выбор - очень важный фактор внешней и внутренней политики больших стран, особенно России. По сути, президент России сам является заложником "Русского мира", а например, Обама и Меркель - Западного. Наша же логика предполагала президента из Западной цивилизации.

Долгое время Украина стояла одной ногой на почве "Русского мира", а другой - на паркете Западного. Выбор сделан. У нас уже тоже доминирует западная логика, поэтому украинцам так трудно понять Путина и его верноподданных. Еще труднее на него воздействовать путем рациональных экономических санкций Западной цивилизации. Я не буду их перечислять, лишь отмечу, что они очень мягкие и гуманные. Идея санкций состоит в том, что все ключевые сектора российской экономики, включая оружие, нефть, газ, банки, могут функционировать, но не могут развиваться. Они уже отрезаны от западных кредитов и технологий.

Санкции приведут к замещению западных кредитов и инвестиций золотовалютными резервами Центрального банка России. Это - $468 млрд ее суверенных фондов (Фонд национального благосостояния - $88,6 млрд и Резервный фонд Российской Федерации - $87,4 млрд). По моим расчетам, в таком режиме санкций Россия исчерпает свои золотовалютные резервы и приблизится к дефолту лишь в конце 2016-го или в начале 2017 года. Хотя уже в 2015 году реальные доходы граждан России начнут падать. Будут возможны слабые социальные протесты.

Почему все произойдет так быстро? Совокупный долг российских банков, компаний и государства - это, приблизительно, $715 млрд. Годовые выплаты процентов и тела кредитов - приблизительно $160-180 млрд, учитывая кросс-дефолты, которые неминуемо начнутся в скором времени. Кроме того, я ожидаю падения притока валюты в Россию от экспорта топлива (нефти, нефтепродуктов и газа) на 5-8%. Хотя уже в 2013 году валютная выручка от экспорта топлива не росла, но была значительной (около $350 млрд). Если к этим трендам добавить бегство капитала, становится понятной моя оценка сроков приближающегося дефолта России.

Какова логика Путина? Согласно догмам "Русского мира", отход Украины, Грузии и Молдовы к Западной цивилизации усилит последнюю и существенно ослабит его православно-московскую цивилизацию. Она и без того в последнее время теряет территорию, людей, в том числе православных верующих и язык.

Задача "Русского мира" - создать такие проблемы (экономические, социальные, политические) в этих странах, которые бы не усилили Западную цивилизацию, а наоборот, ослабили бы ее. Сколько людей при этом погибнет, в лучшем случае, его не интересует, в худшем - чем больше, тем лучше. Такова логика "Русского мира". Если бы у нас была такая, а не западная, логика, то перед сдачей Крыма украинские войска разрушили бы всю инфраструктуру, заминировали бы все дороги, здания, предприятия, стреляли бы по мирным гражданам...

Почему Путин начал эту войну цивилизаций? Видимо, он считает и, наверное, он прав, что его цивилизация обречена. Доля России в мировом ВВП до 2013 года росла, пусть за счет роста цен на нефть и газ (2000 год - 0,8%, 2013 год - 2,8%). Но, согласно прогнозам Всемирного банка и МВФ, через 5 лет, в 2019-м, она уменьшится до 2,5%. В то же время доля США в 2019 году практически останется неизменной - 21,8%. Доля Китая вырастет до 14,7%.

Эти прогнозы обнародованы в апреле 2014 года, и не учитывают санкции ЕС и США. Моя оценка доли России в ВВП мира в 2019 году с учетом санкций - 1,8%. Россия превращается в экономического карлика. И здесь уже никакая воображаемая и отснятая российским ТВ реальность, показанная как россиянам, так и телезрителям западного и восточного мира, не сможет помочь. Да и не сможет Россия уже тратить $1,5 млрд из бюджета только на государственные каналы. Для сравнения - даже Китай со всей его цензурой тратит на поддержку государственного телевидения чуть более $1 млрд.

По всей видимости, Путин понял логику действий и санкций Западной цивилизации и примкнувшей к ней Украины. Хочу добавить, Путин знает и о том, что одно решение США о полном запрете российским банкам и предприятиям применять для расчетов доллары уже на следующий день приведет Россию к дефолту, а через месяц или полтора - и к полному коллапсу экономики и даже распаду страны. Понятно, что это решение США приведет к дефолту всех российских предприятий и банков, которые имели заимствования в долларах и евро.

Также понятно, что эти дефолты нанесут ущерб американским и европейским банкам. Но тогда ответом Запада будет замораживание всех суверенных активов России в долларах и евро для компенсации потерь от дефолта. Это уже конец не только России, но и всего "Русского мира". Экономика России сдуется в два раза, а мир как-то переживет сокращение ВВП на 1% за счет сдувания российской экономики. Кризис 2008 года по сжатию ВВП был намного ощутимее. Очевидно, что такой сценарий возможен лишь после начала полномасштабной войны против Украины.

Есть ли выход? Еще в июне, казалось бы, была озвучена спасительная идея о том, как избавиться от гегемонии США и ЕС в мировой валютно-финансовой системе. Речь идет о Саммите стран БРИКС в Бразилии, где было достигнуто согласие о создании банка развития со штаб-квартирой в Шанхае, капиталом $100 млрд и фонда резервных валют. На самом деле речь идет об альтернативных структурах МВФ и Всемирного банка. Причем Россия согласилась, что роль США в таких структурах будет играть Китай, роль ЕС - Индия. Россия будет там второстепенным игроком - по крайней мере, в экономическом аспекте.

Подобные структуры действительно могут быть созданы, но, что очень важно, приблизительно только за два года - при условии невмешательства США и ЕС. Однако создание подобных структур приведет со временем к коллапсу уже не только России, но Индии и Китая, не говоря уже о Бразилии. Ведь международная торговля именно с США и ЕС является движущим механизмом их развития. Более того, после введения санкций ЕС и США об этом проекте можно забыть. У России же нет в запасе двух лет, но год у нее точно есть. Поэтому от Путина можно ожидать новых "неприятных" сюрпризов - как для Украины, так и для Запада.

Я вижу выход в компромиссе. Например, Путин отдает Украине Крым, но оставляет себе навсегда военную базу в Севастополе (которая будет обнесена "Китайской" стеной) и, конечно, компенсирует через решение суда или добровольно убытки от войны, которые понесла Украина от агрессии в Донецкой и Луганской областях и захвата Крыма. На это хватит только части $50 млрд по иску ЮКОСа. Очевидно, что сегодня президент РФ на такой компромисс не готов, как и наше общество. Хотя задача состоит в том, чтобы начать искать подобный компромисс.