Не життя - спортивний трек,Аж злість розбирає:На сто років напередВсяк про себе знає!Що пасує, де свербить,В який день удача...Гороскоп варто відкрить,Якщо не ледачий.Взнаєш свій потенціал,Потяг й тесперамент.Мов компютер я вже ставВ заданій програмі.Передбачень тих потік,Аж розбіглись очі!Кожен тягне у свій бікЙ ошелешить хоче.Хтось ворожить на бобах,Чи на гущі кави.Розвелося мов собакЗнахарів лукавих!Як послухать віщунів:Скоро всім нам кришка!Так що ходіть без штанів -Кінець світу&nbsp...

Читати далі...

Обирали депутатів.Скільки було шуму й дзвону!Кандидат в Верховну Раду наш один на три райони.Пиво вивезли й цукерки, Прапор ріє на дільниці.Бюлетень Петро читає: там одні зальотні птиці!Той священик, той ветлікар,той з начальницької свити ..Ні одного землероба, хто б селян зміг захистити.Як Петрові поступати?Взяв неквапно самописку.Усі призвіща геть чисто позакреслював у списку!Кум Микола розумніший. Він одного все ж залишив.І у тому бюлетені на зворотнім боці пише:"Не здійсниш наші...

Читати далі...

Не так багато в світі я прожив.Став "розвідняк".І лає часто мати.І сниться місто те, де я служив,І дівчина, з якою йшов гуляти.Яка шовеова в тім краю трава!Та ягоди й гриби ростуть на втіху!Коханій говорив п'янкі словаТа проморочив голову й поїхав.Омріяне й щасливе - не збулось.Я гарним ще не став тоді поетом.Бо легко, одним днем, колись жилосьІ все сприймалось чисто за монету.Кортіло розпізнати більше світІ мішуру зірвати, як сороці.Жив я не глуздом мужа зрілих літ,А плив ...

Читати далі...

У юність світлу стежка повела...На жаль, не доведеться вже ніколиХодити нею степом до селаСусіднього навчатися у школі.Не раз ранця знімав з її плечей,Нести його за радість був готовим.Вдивлявся у блакить жвавих очей,Вона ж із уст ловила кожне слово.Зворушений піснями жайворів,Я випадково брав її під руку.Про успіх космонавтів говорив,Або творців мистецтва і науки.У відповідь на жарт ловив я сміх.Збігалися думки у спільній мові.Про Дон Жуана розказати міг.А про кохання перше - а ні...

Читати далі...

Всегда я спокоен.Покой мой недолгим бывает.Какая то сволочь из книги листы отрывает!Приходит порою, негаданно, радость,Ну, вот же - соседи на лестницу гадят!В троллейбусе едешь, случается тоже,На ногу наступит противная рожа.Еще подвернется такой себе дядя,Соврет не мигая, в глаза тебе глядя!Я врать не умею, с деньгами негусто.По дружески лапу в карман мой запустят.И если случится: его пожалеешь,Так поспешит прицепиться на шею!А если в приемной окажешься первым,Другим задеваешь разбитые...

Читати далі...

Батьківський дім. Оця низенька хатаДрожча за палаци кам'яні.-Добридень, мамо!Як здоров'я, тату?Давненько щось не пишете мені?Казали, а не вірив, буде снитисьШовковиця гілляста і півні...Прудке моє дитинство й яснолицеЗа веснами майнуло вдалині!То ж мрію біля двору постояти,Де в чаші дня лелеки клекотять.Батьківський дім - моє безцінне свято!Скликаєш нас- і хлопців і дівчат!Хай стукає в шибки зеленовіття.Тут місця і тепла достатньо всім.Все журиться: коли ж приїдуть діти?І дивиться на шлях ...

Читати далі...

Милують очі первоцвіти ранні.Пташиний спів у березні дзвінкий...Вітаємо, чарівні і кохані,Творці життя прекрасного, жінки!Брунки попробивалися зелені.Як Ви смієтесь, сонечко вгорі!Вітаєм Вас, дружини, наречені,Бабусі, сестри, доньки, матері!Вам - довгих літ, шановні і любимі!Сказати гарні хочеться слова.Хай затишок панує у родині!Кохання душу й серце зігріва!

Різдв'яні свята пролетіли.Достатньо пити і гулять!Перепочинку просить тілоІ грішні члени, що болять.У декого недомагання,А хтось і спину не зігне.Не знав, що гості й частування,Із строю виведуть мене...Не в тому річ, що "водка! клята,Чім рятував домашній квас,А просто дуже довгі свЯтаЗлом обертаються для нас!

Найдуу время сговориться. И на слово разориться. Потолкуем. Разве мало Слов чудесых, что не знали? Пувть без толку. Пусть со смыслом. Пар из чашек коромыслом! Нечего блуждать по чащам, Оживит напиток в чашках. Разговор за разговором. И поймем друг друга вскоре. Наш язык - души придаток. Что неясно? Где предвзято? Отошли от словоблудий. Ничего не чуждо людям. Восхищаться. удивляться. Говорить - не забываться. От начала нежной речм - Близость. Счастье чкловечье!

Спливає день моїх тривог. Та вечір видався на диво. Вечеря з свічкою удвох, І порцелян блищить красиво. Нк казка це. Та й не кіно. Не в мріях радісно літаю, А ми бурштинне п'єм вино. Тобі поезії читаю. Ти тільки словом натякни, Усім єством тулюсь до тебе. В коханні душу вілчини, Зоря вечірняя із неба! В твоїм цілунку стихнув вірш, Такім солодкім і цнотливіи. Зізнаюсь,серденько, повір, Я ще не був таким щасливим! Хай не додасть сумнівних мук За те, що сталося...

Читати далі...