Стежина у юності
- 29.03.16, 12:16
- СТИХИ, СТИХИ, СТИХИ
У юність світлу стежка повела...
На жаль, не доведеться вже ніколи
Ходити нею степом до села
Сусіднього навчатися у школі.
Не раз ранця знімав з її плечей,
Нести його за радість був готовим.
Вдивлявся у блакить жвавих очей,
Вона ж із уст ловила кожне слово.
Зворушений піснями жайворів,
Я випадково брав її під руку.
Про успіх космонавтів говорив,
Або творців мистецтва і науки.
У відповідь на жарт ловив я сміх.
Збігалися думки у спільній мові.
Про Дон Жуана розказати міг.
А про кохання перше - а ні слова!..
Я відслужив.Закінчив інститут.
Сімейним став. Та спірне ще питання:
Чи став щасливим хлопець - боягуз,
Що не пізнав на стежці тій кохання?
На жаль, не доведеться вже ніколи
Ходити нею степом до села
Сусіднього навчатися у школі.
Не раз ранця знімав з її плечей,
Нести його за радість був готовим.
Вдивлявся у блакить жвавих очей,
Вона ж із уст ловила кожне слово.
Зворушений піснями жайворів,
Я випадково брав її під руку.
Про успіх космонавтів говорив,
Або творців мистецтва і науки.
У відповідь на жарт ловив я сміх.
Збігалися думки у спільній мові.
Про Дон Жуана розказати міг.
А про кохання перше - а ні слова!..
Я відслужив.Закінчив інститут.
Сімейним став. Та спірне ще питання:
Чи став щасливим хлопець - боягуз,
Що не пізнав на стежці тій кохання?
2
Коментарі