Покращення життя вже сьогодні

  • 30.05.11, 10:52
Вогник сігарєти зі шкварчанням гасне,
Дорогі малята, наша жизнь прекрасна.
Дим напівпрозорий тягнеться до стелі,
Наші дні і ночі, мов той цирк, веселі.
Душі безтурботні прагнуть небуття,
Ось воно яке покращення життя.

Женсчіни і скіпідар

  • 25.05.11, 09:49
Немає в нашій жизні ні щастя, ні любові,
Зростають у душі печалі стопудові.
Всі женсчини продажні й бридкі мов скипідар,
А Сонце, як відомо, то довбаний ліхтар!

О пользє шкідливих привичок

  • 25.05.11, 07:48
Коли є в кишені пачка сігарєт,
То здається, шо усе не так погано...
Ну, а єслі сігаретів більше нєт,
Травиться нічим. Горе наркоману...

Жахливі почвари Космоса

  • 24.05.11, 09:30
Над моєю головою, дє-то понад хмарами
Расположен темний Космос з різними почварами.
У пространстві безвоздушнім ці бридкі тварюки
Тєрпєліво космонавтів ждуть собі у руки,
Щоби вижерти їх мозок, виколупать очі...
Висмоктать кишки з скафандра теж вони охочі...

В Космосі немає миру й спокою оп'ять,
І зірки лякливим світлом сумно мерехтять...

Янукович і топор

  • 18.05.11, 12:52
Єсть у Януковича топірець любімий,
Вигострений добре металічний друг.
Коли хтось не слуха, він його підніме'...
В єтом разі кожний чуствує іспуг.

Ще у Януковіча знамя є червоне,
Вишиті на ньому серп і молоток.
Їздить по країні в золотій короні
З топором і флагом донєцкій паріньок...

Прєдназначєніє поета

  • 18.05.11, 09:14
«Слоном в посудной лавке родной речи
Поэт не может  быть»! - Я  повторюсь – отмечу.
И  ритм, и рифма – не для  «красного  словца».
Поэту  лишь  под стать: роль  Мудреца!

Я гівновірші складаю не для красного словца
В єтом творчіствє вбачаю я діяння Мудрєца
Осідлавши ритм і риму і другую хрєнотєнь,
Вам, читатєлі, дарую одкровєнну... красоту!

Сонячні кларнети

  • 17.05.11, 17:00
Над кущем кружляє хрущ,
Над хрущем нікого.
Я навєрно невмирущ,
Нє судітє строго.

У траві сопе їжак
Наче поросятко.
Нєт, рібята, всьо нє так
Всьо нє так, малятка...

Взрив Мислєй

  • 17.05.11, 16:32
Я маю мислі різного ґатунку,
Вони блукають в нетрях голови,
Долазять і до серця і до шлунку,
Та обмаль умних серед них, уви...

У полі жито рясно проростає,
У річці риби, в небі самольот.
І мислі моє тіло наполняють,
І ощущєньє єсть - міня порвьот.

Розірве рєзко кості чєрєпниє,
І мов осколкі од гранати Ф-1
Нестимуться  думки мої дурниє, 
Щоб досягнути до нових вершин....

Грусная пєснь дебіла (версія два)

  • 12.05.11, 11:30
Дуже прикро, шо не маю я ума у голові,
Замість нього в черепушці таргани сидять живі...
Очєнь грусно буть дебілом, вам скажу я, нє тая.
Потому мой стіх пєчялєн, оттого страдаю я.

І нічого вже не вдієш, не убити тарганів.
Доведеться з ними жити ще достатньо много днів...
Всю фігню життя такого описати нєту сіл,
Можу лиш констатувати однозначно - я дебіл!

Невблаганна Весна

  • 11.05.11, 09:26
День  за  днем,  що  крок  за  кроком.
Десь,  кудись  минає  час.
Я  не  встиг  моргнути  оком,
Як  весна  прийшла  до  нас..

Я всю зиму проморгав обома очима,
Та весна оп'ять прийшла, подолавши зиму.
Відчуваю - в етом єсть шо-то невблаганне!
На гроді бузина, в Києві каштани...