Нє увлєкайтєсь мной всєрйоз

  • 10.03.11, 16:17
Ты себя всерьез не предлагал,
Ты себя надолго не доверил.
Ты был честен, это да, не лгал.
Ты держался за закрытой дверью.

Я сєбя в сєрйоз не пропоную,
Пропоную токо невсерйоз.
Увлєчєньє мною, інформую,
Провокує рідкісний псіхоз.

Дванадцять читачів гівновіршів

  • 10.03.11, 14:56
У мене є дванадцять читачів
І незбагненна поетична сила...
Продовжую з упертістю дебіла
Творити новий цикл гівновіршів!

Смарагдові метелики чуття

  • 09.03.11, 14:53
Смарагдове, глибоке наче повінь,
По самі очі небо – захлинусь.
Один єдиний надчуттєвий промінь,
До нього я метеликом торкнусь

Смарагдове небо, трава бірюзова
Моїх почуттів первинна основа.
А те шо дальтонік я, це не біда
Метелики б токо летіли сюда...

А ісчьо ми називаємся приматами (із актуального)

  • 01.03.11, 09:19
Пасматрі в маі глаза
І жиланьє збудицца.
Відіш там внизу скальзят
Гарада і уліци.
Я тібя люблю, а ти...

Словна птіци в сінєм нєбє разлєтаімся
Ти прасті міня за всє мічти нєсмєлиє
Ми людьмі на етам свєтє називаімся,
Толька прячєм за спіною крилья бєлиє
Бєлиє…

Пасматрі в маі глаза,
Веть рассвєт іщьо дальок
Пасматрі в маі глаза,
Ти нє будіш адінок
Я табой живу, а ти... 
і т.д.
(с)Какаятобландінка

Пєрівод в гівновірш (або ж в гівнопєснь)

Пасмарі сюди, коза,
Нє скальзі по уліце.
В тебе є один ковзан,
Всі тобой любуюцця...
Я уже блюю, а ти?

Словно кури в синім небі розлітаємось,
Крокодилами ширяємо над хатами,
Ми людьми на етом свєті називаємось,
А ісчьо ми називаємся приматами...

Посмотрі сюди коза,
А нє в другую сторону,
Ми усі твої глаза
Поділили поровну...
Я оп'ять блюю, а ти?

Женсчіна-коняка

  • 25.02.11, 15:58
Все последнее время как лошадь хожу:
Опустив низко голову, громко вздыхая.
Все в заботах, в делах, все ищу – нахожу.
Я иду и при шаге  при каждом киваю

Кєнтавр з сіськамі - то женсчіна-коняка
Кудись іде, вздихає на ходу.
Уся в заботах, хвіст торчить зі сраки,
Готова к обороні і труду.

Вона шукає шось, шкребе собі копитом,
Пилюка піднімається вокруг...
Потом вона ще рже несамовито,
Й галопом одправляється на Юг...

Коти і яйця

  • 24.02.11, 14:30
Не все то доверие, что ты мне внезапно так оказал,
Хотя, конечно, лестно и такое.
На выставку кошек себя как участницу не заявляла,
Как  и на другие выставки, и конкурсы. Такая.

Тебе нема на виставкє котов,
Тому шо ти туда не заявилась.
В котів істєріка од етого случілась,
А у міня вобсчє немає слов...

Коти кричать: "Вєрнітє єйо нам,
Іначє ми не будєм виставляцця!"
І нєрвно одривають собі яйця,
Шо в общем-то не свойствєнно котам...

Трусєля, ви мої, трусєля...

  • 23.02.11, 15:15
Я купила вечернее платье
И красиво по дому хожу,
Авантюра раскрыла объятья,
Я ей очень сейчас подхожу.

Купив сімейні труселя,
Хожу у них по хаті
Вони такі красиві, бля',
Вони такі пиздаті...

Шо такоє хорошо і шо такоє плоха

  • 23.02.11, 14:45
Как сделаю хорошее что-либо,
Так отойду подальше и любуюсь,
И впечатляюсь. Только бы не мимо
То было кассы. Этим я волнуюсь.

Як здєлаю я шо-лібо хороше,
То дуже удівляюсь я цьому...
Бо за хорошеє ніхто не плате грошей,
І нашо його дєлать не пойму.

Но єслі дєлать шо-нібуть плохоє,
То тут я мєгапрофєсіонал.
Гівновірші пишу одной ногою...
Для вас, чітатєлі, мій поетичний кал!

Пріключєнія продолжаюцца!

  • 21.02.11, 16:07
Одне я з дєцтва маю увлічєніє
Шукать на свою сраку пріключєнія.
Од пріключєній срака розривається,
А жизнь - вона, как в пєснє, не кончається!

Сніжинкі

  • 21.02.11, 11:31
Падають з неба сніжинкі,
Лягають на землю устало...
Лягають вони і не знають,
Як все це мене задовбало...