Профіль

visnyk

visnyk

Україна, Вінниця

Рейтинг в розділі:

  • visnyk.blog.i.ua

Важливі замітки

Останні статті

Любомль та Згорани. Не доїжджаючи Шацьких озер

  • 21.02.22, 19:45
Моє бажання неодмінно встигнути на Волинь влітку, до холодів і карантинів, вилилося у традиційну поїздку на два вихідні, останні в серпні (з іншого боку, хто ж знав, що погода в кінці серпня буде гіршою за жовтневу). Основною метою вилазки був Володимир-Волинський, а почалося все із сусіднього Любомля, до якого сходяться всі дороги перед поворотом на курортні Шацькі озера.


[ Читати і дивитись далі ]

Колюча Ліберія і тихий Тихий океан

  • 19.02.22, 18:57
Нескінченні дощі у джунглях центральної частини Коста-Рики змусили нас швидше тікати в сторону її тихоокеанського узбережжя, куди більш сухого та спекотного. Там нарешті з’явилася змога висушити речі та трохи відпочити на пляжах.


[ Читати і дивитись далі ]

Самбір, частина 2. Душа древнього міста

  • 17.02.22, 19:46
Погулявши центральною частиною Самбора, час роззирнутися трохи далі. По суті, це те ж саме середмістя, буквально за пару кварталів від ратуші, тільки людей на порядок менше, особливо туристів, що й так не балують це місто своєю увагою.

1. Справжній дух та колорит Самбора – на цих старих та тихих вуличках:


[ Читати і дивитись далі ]

Самбір, частина 1. Вокзально-центральна

  • 11.02.22, 19:50
Так склалося, що я досить довго і незаслужено ігнорував Самбір, п’яте за величиною місто Львівщини та одне з найбільш цікавих. Ось і цього разу в мене була запланована тут лише вечеря з пересадкою на поїзд, але втрутилася погода – від карпатських дощів я зрештою втік на півдня в це далеке від гір місто, тому тепле й сонячне, заодно і подивився його нарешті.


[ Читати і дивитись далі ]

Вічна мряка джунглів Коста-Рики

  • 09.02.22, 19:14
Коста-Рика зустріла нас дощами, які найперше і мали би відповідати уявленню про субекваторіальний клімат та те, що у світі зветься rainforest. У її виправдання можна сказати, що така невелика країна містить у собі одразу кілька кліматичних зон, і на тихоокеанському узбережжі в той же час було спекотно й сухо, та і в грудні взагалі несезон для опадів… але цього року якось вони затримались. Так чи інакше, часу на очікування іншої погоди у нас не було.


[ Читати і дивитись далі ]

Кичера і Ясениця. Танці навколо витоку Дністра

  • 07.02.22, 19:30
(Повалявшись трішки полюбовно з одним популярним вірусом, можна далі пробувати виповзати в дощове передгір'я.) Три роки тому під час першого візиту до Турки я досить детально облазив це місто, включаючи найдальші присілки, але мінімум одну цікаву точку все ж пропустив. Мова про озерце західніше житлового сектору, під горою з дуже популярною для Карпат назвою Кичера.


[ Читати і дивитись далі ]

Бойківські пагоди за стіною води

  • 01.02.22, 19:30
Через три роки після першого візиту я знову повернувся у Турківський район на півдні Львівщини – один з найулюбленіших особисто для мене та один із найбільш недооцінених у Карпатах та навколо них. Як і в перший раз, діло було в серпні, і так само «порадувала» нестабільністю місцева погода, що виявилася ще гіршою. Із Ужгорода я вирушив під акомпанемент шаленої зливи, яку на деякий час залишив по той бік перевалу. Поки вона мене наздоганяла, встиг трохи погуляти по Турці і переїхати вглиб району, головним чином, заради бойківської храмової архітектури.


[ Читати і дивитись далі ]

Мадейра остання. Від краю до краю

  • 30.01.22, 19:38
У заключній розповіді про Мадейру мені залишилося показати дві крайні точки острова, миси на сході й заході, абсолютно між собою не схожі, але однаково захопливі. І трішки сонячного півдня між ними.

1. Першим розкажу про східний мис, що зветься Сан-Лоренцо.


[ Читати і дивитись далі ]

Ужгород, ч. 3. Мініатюрний і не дуже

  • 27.01.22, 19:44
Практично жоден звіт із Ужгорода нині неможливо уявити без згадок про мініатюрні скульптурки, яких щороку на вулицях міста стає все більше й більше, так що їх уже можна повноправно називати однією із його фішок, на рівні вроцлавських гномів. В свою чергу я теж не міг їх пропустити, тому нескладно здогадатися, що ця частина буде переважно їм присвячена, трохи впереміжку з тим, що побачив по ходу діла.


[ Читати і дивитись далі ]

Ужгород, ч. 2. Майже задвірки

  • 25.01.22, 19:42
Уперше я познайомився з Ужгородом у далекому 2015 році, внаслідок екскурсії тривалістю менше дня і не надто якісної за змістом, що усвідомив уже з часом. Тим не менш, центр тоді встиг обійти непогано, завдяки чому й народилася перша замітка про це місто, котра стільки років потому вже й самому мені здається недолугою та надто наївною. Довгий час мої маршрути обходили столицю Закарпаття, обійшли би і цього разу, якби залізниця не скасувала туристичну поїздку Боржавською вузькоколійкою і в мене не з’явився вільний день.


[ Читати і дивитись далі ]