Криві дороги тихого забуття

  • 27.11.19, 19:47
У цьому році якось так склалося, що майже всі маршрути у подорожах я долав пішки, а на велосипеді катався тільки десь недалеко по Вінниці (можливо, тому що якраз позбувся галімого складного велика і обзавівся нормальним гірським, який важче засунути в наш транспорт). Але одну дальню вилазку все ж зробив – круговий заїзд через шість сіл на півночі Погребищенського району, до яких (без власного авто) інакше дістатись дуже важко. Заради такого вигуляв велик електричками, навіть з...

Читати далі...

Льодовик, котрий нас не дочекався

  • 25.11.19, 19:28
Після головних міст Норвегії нарешті настав час показати її неймовірну природу, і почнемо з льодовика Бондхусбреен. [Приєднана картинка] [ Читати і дивитись далі ]

50 відтінків індустріального Криворіжжя

  • 23.11.19, 19:02
Чергова серія про вилазки у криворізький постапокаліпсис: сьогодні у випуску різнокольорові гори, червоні озера, панорами міста і яма величиною з середньостатистичне село. Вкотре сам для себе переконуюсь, наскільки цікавим та яскравим може бути індустріальний туризм. Тим більше, на правах винятку саме у рідному місті для мене досі знаходяться компаньйони полазити по таким місцям, за що я їм насправді дуже вдячний. [Приєднана...

Читати далі...

Берген. Там, куди сходяться хмари

  • 21.11.19, 19:34
Берген – друге за величиною місто Норвегії (280 тис. чоловік). [Приєднана картинка] [ Читати і дивитись далі ]

Дорогами вікінгів та тролів

  • 18.11.19, 19:12
Традиційно після великої кількості автобусних переїздів якоюсь країною пропоную вам добірку фото побаченого «на льоту», звісно, якщо там є на що дивитись. А раз мова про Норвегію, само собою, що це так. Причому побачив я по суті лише невеличкий відрізок на півдні країни, між Осло та Бергеном. [Приєднана...

Читати далі...

Туристичний рейтинг райцентрів Вінницької області

  • 16.11.19, 19:33
Вінницька область у порівнянні з іншими регіонами України не відноситься до лідерів ні за площею, ні за населенням, але саме в ній найбільше районів – 27. За цим показником вона ділить перше місце з Харківщиною, далі Одеська обл. з 26 районами, у решті ще менше. І поки до нас не докотилася хвиля реформування, яка перетворить цифру 27 на 3, певно, варто похвалитися, що я побував у всіх райцентрах області. Починаючи з Козятина в квітні вже далекого 2015-го і до Мурованих Куриловець у...

Читати далі...

Осло, ч. 2. Острів Бюгдой

  • 14.11.19, 20:42
Другий день в Осло був присвячений острову Бюгдой (який насправді уже півострів) або, як його ще називають, острову Музеїв (бо їх там 5 чи 6 одразу). Тільки не спішіть нудитись від слова «музеї», вони там зовсім не такі понуро-канцелярські, як ми звикли уявляти. Скандинави уміють зацікавити публіку, щоб вона несла туди свої гроші, ще й потім усім іншим радила приїхати. У планах було відвідування усього двох музеїв, що, тим не менш, потягнуло на добрих півдня. Перший – музей кораблів...

Читати далі...

Осло, ч. 1. Початок

  • 12.11.19, 19:53
Далеко не в кожній країні знайомство з нею починається зі столиці, але в Норвегії вийшло саме так. Ще й з одного з найбільш популярних її місць. Ще й за найбільш типової погоди. О так, скандинавська погода зі старту показала нам усе, на що здатна. За відчуттями це було більше схоже на пізню осінь, ніж на початок липня, так ще й дощ. Весь час, що ми їхали від порому в шведській Карлскруні до Осло (а це 635 км і годин вісім), весь цей час, Карл, накрапав густий холодний дощ, який не...

Читати далі...

Три різні палаци

  • 10.11.19, 19:19
Після відвідування Мурованих Курилівців, що на південному заході Вінниччини, у мене були плани глянути щось і в їх районі. Як майже скрізь на подільській периферії, цікавинок там багато, а з транспортом не дуже, тому за один день усе не подивишся. Зупинився на варіанті із трьох сіл, які лежать на одній лінії, перпендикулярно трасі до Вінниці. У кожному з них є по палацу, абсолютно несхожих між собою як по виду, так і по стану збереженості. Перше село має назву Вищеольчедаїв (2,2 тис...

Читати далі...

Курилівці, та ще й Муровані

  • 07.11.19, 19:49
Спочатку вони звалися просто Чурилівці, певно, від прізвища засновника чи засновників. З часом перша буква в назві помінялася на К, а коли у містечку звели замок, воно обзавелось епітетом «Муровані». Сьогодні Муровані Курилівці (або як кажуть в народі, МурКур) – невеличкий райцентр, найзахідніший у Вінницькій області. Для мене ж його відвідування було особливе ще тим, що з ним я закрив своєрідний пасьянс райцентрів Вінниччини – відвідав усі 27. І наостанок залишив містечко не для...

Читати далі...