Олесько. Не замком єдиним

Ще одне відоме у колі поціновувачів замків село на Львівщині, яке замикало мою квітневу подорож у ці краї. Порівняно з Підгірцями, в Олесько набагато простіше дістатися – через нього регулярно бігають автобуси Львів – Броди.

2. Але почну традиційно не з основних пам'яток, а другорядних, до яких не водять пакетних туристів. В Олесько вони зосереджені на південь від основної дороги. Наприклад, синагога:

3. Як і багато де по Україні, вона просто поступово руйнується у зв'язку з відсутністю прочан і, як наслідок, фінансування можливої відбудови.

4. Народний дім незрозумілого віку, але очевидно старший за сотню років:

5. Два сільських кладовища (старе і нове) знаходяться поруч, хоча й розділені дорогою. Заходити на нове я не планував, бо що на нім робити, але там доречно виявився туалет недалеко від воріт. І ось цей підйом на цвинтарний пагорб зекономив мені трохи часу і нервів, які я мав би витратити на пошук панорамних видів на замок десь із траси. Бо види саме звідси на нього відмінні:

6. І взагалі на всі три архітектурні домінанти Олесько. Крім замку, це ще монастир капуцинів (червоний дах лівіше) та костьол Святої Трійці (лівий край кадру).

7. Костьол ближче:

8. Ну а на старе кладовище я йшов цілеспрямовано, бо в селах західніше Збруча це зазвичай справжні клондайки цінних скульптур.

10.

11. На картах воно здебільшого підписане як Polski Cmentarz, але фактично там немало хрестів характерної «козацької» форми та написів кирилицею.

12.

13. Некрополь досить великий.

14. Скульптури – то вже суто католицька тема.

15.

16.

17. Капличка чи усипальниця недавно відреставрована. Та і взагалі показово, що цвинтар доглянутий, хоча родичів похованих тут людей також давно немає.

18.

19.

20. Окремо варто виділити строгий військовий меморіал (вояків УГА, схоже). Узагалі звертало увагу, що поховані тут жили якось небагато (ну бо в гівняні часи жили, що тут скажеш), то вояки взагалі полягли юними. Більше як сто років пройшло відтоді, а глобально нічого не змінилося.

21. На перетині основних доріг у центрі села височіє костьол Святої Трійці, що його добре було видно з пагорба. Це святиня досить поважного віку, а саме 1431-81 років будівництва. Зараз належить ПЦУ, що допомогло йому відродитися після років занепаду у вигляді складу.

22. Від центру до замку хвилин 8-10 ходу. Дорогою до нього не оминути ще одну капітальну споруду, монастир капуцинів 1737-39 років.

23. Зараз всередині фондосховище Львівської національної картинної галереї. Для туристів він, схоже, зачинений завжди.

24. Скульптура під монастирем:

25. А інша зустрічає біля кас замку.

26. Сам замок я залишив на десерт, і він того вартий. Це дуже давня твердиня, що згадується вперше у 1327 році, хоча з того часу багато і сильно перебудовувалася. Зокрема вже з 16 ст. плавно перетворювалася на палацову резиденцію, що дуже схоже на таку ж історію в Підгірцях. Споруда виявилася на диво живучою, вистоявши й після численних руйнувань з боку татар, і після десятиліть запустіння внаслідок землетрусу 1838 року.

27. Загальний вид я вже показав вище, а тепер прогуляємось безпосередньо палацовими кімнатами.

28. Окрім того, що замок виглядає прекрасно ззовні, він також має чудовий стан і всередині. Це поки рідкісне (на жаль) для України явище, коли споруда такого типу не стоїть зачинена, а є досить цікавим музеєм.

29. Тут картини та ліпнини, меблі та дзеркала.

30.

31. Старовинні ікони…

32. Та вцілілі печі. Там, де подібні штуки були залишені без нагляду, їх майже скрізь трощать мародери – у пошуках скарбів або просто тому, що можуть.

33. Ця взагалі розкішна:

34.

35. У підземеллі є надгробок Анни Сенявської, вивезений сюди із Бережан.

36. А також замковий колодязь, закиданий грішми.

37. Можна піднятися на галерею з південно-західного боку замку, з неї хороший вид на дворик:

38. Та на околиці.

39. Ще раз костьол зблизька:

40. Якийсь сучасний храм:

41. На горизонті вже інше село, Йосипівка.

42. Милуємось ліпниною над воротами та вибираємося назовні.

43. Навколо замкового пагорба розташований великий парк. Зараз він відносно упорядкований, хоча, звісно, то зовсім не те, що було колись.

44. Також є чи то ставки, чи то канали, зроблені свого часу спочатку для захисту укріплень, а пізніше – як окраса парку, та зараз вони занедбані. Хоча чаплі норм.