Загубитися в пісках

2. Називається воно Варзане і знаходиться недалеко від однойменного маленького міста за 105 км східніше Ісфахану. Саме місто зі сторони виглядає якось так, і якщо жовті приземисті будиночки тут цілком логічні, то зелені поля трохи неочікувані.

3. Там же, здається, єдиний раз за всю поїздку побачив верблюдів.

4. У плані карантинних обмежень іранці майже няшки, і ковідний концтабір тут один із найбільш гуманних, хоча й дивні речі трапляються. Наприклад, хтось розумний умудрився закрити на карантин пустелю. У зв’язку з цим від кінця прийнятної дороги до дюн ми добиралися не на джипах, як планували, а напівлегально у два заходи на одному квадроциклі і одному баггі. Екстриму до їзди додавала розповідь турлідера про випадок у Перу, коли вони на точно такій же перевернулися, що закінчилось зламаною рукою однієї з учасниць… тільки там хоча б паски безпеки були, на відміну від цієї.

5. Але у підсумку дістались і туди, і назад благополучно.

6. І вперед, блукати дюнами.

7.

8.

9. Це сліди скорпіона, як нам сказали.

10. Пустеля Варзане – одна з найбільш легкодоступних в Ірані, і водночас одна з найбільш видовищних. Так, навколо практично сам лише пісок і більш нічого, але ж настільки ефектно він складається у справжні гори та інші неземні ландшафти.

11.

12. Скромна рослинність була представлена двома півметровими патичками фалічної форми.

13. Навіть одного із водіїв зацікавила. Може, не так і часто виростає.

14. Чимало й дерев, але всі сухі.

15. Іноді аж занадто багато. Принагідно варто згадати, що в пустелі не тримається нічого живого найперше через відсутність води, а не через спеку, як багато хто думає. Вранці там було конкретно холодно.

16. І вже звично для популярних у минулому локацій, нікого крім нас. Найоптимальніше, коли людей небагато, для фото згодяться, і натовпів немає.

17.

18. Один відійшов аж надто далеко, і якраз у дуже вдале фотогенічне місце.

19.

20. Перехресний вогонь.

21.

22. Погляд ген далеко. Здебільшого тутешні пустелі виглядають якось так, і ні в яке порівняння не йдуть із групами дюн. До речі, незначний мінус їх відвідування, пісок з речей буде сипатися ще кілька днів.

23. Уже на виїзді з Варзане вийшла затримка близько години, поки наш водій та гіди розбиралися з поліцією (і це ж не на пустому місці, а знайшовся якийсь відповідальний гражданін, котрий подзвонив куди треба й доложив, що чужаки ходять і видихають віруси в їхній пустелі…). Дорогою до наступної точки сфотографував якийсь типовий для Ірану храмовий комплекс, тільки точних координат уже не пригадаю.