Свята в імлі

2.

3. Все ще було багато грибів, але їх уже показував, повторюватись не буду. Мурашки-трудяжки збудували портал у пекло, і там чимало таких.

4. На цьому з осінню все, пора рухатись в зиму. Суто символічно снігом притрусило рівно першого грудня, і здавалось, що зима прийде за розкладом, але протримався він менше, ніж півдня, і більше його у грудні не було.

5.

6. Не сказати, щоб я любив сніг, але за стільки часу навіть встиг трохи скучити.

7.

8. І ставки у парку підмерзли за календарем, та теж ненадовго.

9.

10. Здобич.

11. Пофоткав трохи і новорічні декорації.

12. Попри карантин і відсутність ялинки, Вінниця все ж прикрасилась до свята. Користуючись нагодою, передаю привіт йобаним переляканим кугутам, істерика яких змусила місто відмовитись від ялинки. Ну да, то було б страшне місце для зараження, на свіжому морозному повітрі, а без неї зате вже й вірус перемогли, правда?

13. Трохи передсвяткових деталей:

14.

15.

16. За відсутності снігу за нього віддувався фірмовий вінницький туман. Вкупі зі святковою ілюмінацією та незвичним для цієї пори безлюддям, виглядало то все досить містично:

17.

18. Готель Савой:

19.

20. Бачите вінницьку вежу? А вона є

21. Порожня Європейська площа:

22. Пізно ввечері, коли все вже зачинене і люди розійшлись, на перший план виходять її незмінні статичні хранителі.

23.

24. Артинов та найвідоміше його дітище.

25. На другий рік користування фотоапаратом згадав, що можна ж спробувати нічну зйомку з витримкою. Ваше щастя, що в мене немає штативу, бо наштампував би 100500 фото і засрав би ними весь інтернет. Так довелось використовувати відбійні стовпчики.

26.

27.

28. А якщо фотоапарат хоч трохи ворухнути при зйомці, виходить така наркоманія:

29. На цьому вкотре прощаюся із 2020-м, і в котре – із великим задоволенням. У наступній частині нарешті буде справжня зима.