Шафранболу. Імені пряної цибулинки

2. Принагідно можна похвалитися, що ночували ми по-буржуйськи в «Хілтоні» (чому б і ні, якщо там ніч у двомісному номері коштує 30 євро, що разів так в десять менше, ніж у скромному київському аналогу). Запам’ятався концептуальний вид із вікна номера, наче один поверх школи рівненько знесло якоюсь супер-пупер невідомою зброєю.

3. Але з «парадного» балкону все виглядало уже куди більш перспективно:

4. Дорогою проскочили нове місто, яке нічого особливого із себе не представляє. Є деталі прямо як у нас, але типажі людей зовсім інші.

5. Затим почалася атмосферна старовина.

6. Значна частина вулиць точно не для автомобілістів.

7. А це просто черепашка йде у своїх справах по чиємусь паркану. Нічого особливого, гортайте далі.

8.

9. Більшість будинків історичного центру зведені в 18-19 століттях, хоча мають траплятися і давніші. Колись так виглядало чимало турецьких міст, але тільки в Шафранболу цим кварталам пощастило дожити до наших днів у первозданному вигляді.

10.

11. Вцілому там дійсно атмосферно, ніби переносишся у інші віки. У яких не було ніякого їбучого ковіду.

12.

13. Як завше, ми люди прості, побачили вершину – подерлись на неї. А там і краєвиди почалися.

14. Погляд на схід:

15. На вершині – стара ратуша, а нині якийсь музей.

16. Тут я насправді фотографував людей на задньому плані, а не його котєйшество, тому це ок, що він такий розмитий і спантеличений.

17. Стара годинникова вежа, за якою ворота жандармерії. Знайшли ж як високо розміститись.

18. По праву руку в доповнення до справжньої вежі розташовано невеликий парк годинників.

19.

20. Види у західному напрямку:

21.

22. Перепади висоти там дай Боже.

23. Так як діло було ввечері, небо вже почало набувати цікавого забарвлення.

24. З висоти все інакше…

25. …і можна іноді краєм ока позаглядати на чуже життя. У турецькій провінції воно виглядає не надто заможним, м’яко кажучи.

26.

27. Як же без котиків?

28.

29. Пішли вниз, у сторону базару.

30.

31. Це хамам, якщо не помиляюся.

32. Із кількістю національної атрибутики на вулицях у турків все в порядку.

33. На одній із центральних площ встановлений пам’ятник шафрану – рослинці із роду крокусів, із якої роблять досить дорогі прянощі. Думаю, зайве казати, що історичне становлення міста тісно пов’язане з вирощуванням цих цибулинок, що аж у його назві вони засвітилися.

34. На базарі людно, хоч і вечір. На око, переважно контингент складається із турків. Із англійською у мешканців Шафранболу все дуже погано, а далі вглиб країни взагалі часто по нулям, навіть у великих містах.

35. Відкрив для себе новий вид наркоти – фісташкову каву (її роблять із плодів дерева з родини фісташкових Menengic). Заходить вона як кому, частині людей на смак як тирса. Мені так зайшла, що дві пачки, які купив із собою, вже майже випарувались, і де б взяти ще в умовах лохдаунів та іншої фігні?..

36. А базар просто дуже красивий. По ідеї, шафран там пхають у що тільки можна, але точно не скажу, бо нічого не купував, крім кави.

37.

38.

39. Погнали на ще один оглядовий майданчик.

40. Звідси видно уже знайому гору з ратушою.

41.

42. Та неймовірні квартали старого міста.

43. Схожа на форт штука у центрі – караван-сарай, нині зайнятий рестораном і готелем. Ну а мечетей там просто незліченна кількість.

44. Тим часом недовгий вересневий день скінчився, а на навколишніх горах уляглися хмари.

45. А на тісних покручених вуличках Шафранболу засвітилися затишні вечірні вогні.