Зміївка. Скандинавія в степу

Після Другої Світової німців із зрозумілих причин депортували, шведів за компанію теж, бо розумні дохера. Тим не менш, із набуттям незалежності України частина тих та інших повернулася, незважаючи на можливість виїхати на історичну прабатьківщину взагалі. Нині у Зміївці мешкає до 200 шведів, що розмовляють старошведською мовою зразка кінця 18 ст. У 2008 році їх відвідав король Карл Густав XVI з дружиною, під таке діло Зміївка обзавелась відносно нормальною дорогою. Їхати сюди з Нової Каховки через Берислав менше двох годин, маршрутка ходить тричі на день.

2. Часу у мене було трохи з запасом і недарма, бо перші півгодини в селі довелось ховатись у зупинці, перечікуючи цілком скандинавську зливу.

3. Як розвиднилось, пішов до кірхи, що видніється здалеку на тлі водосховища.

4.

5. Скандинавське коте.

6. Старі сільські хати:

7.

8. Кірха Петра і Павла територіально відносилась до села Мюльхаузендорф, нині діюча і належить німецькій громаді.

9. Хоча деінде її позначають як шведську і пишуть, що німців у Зміївці вже й немає толком. Так чи інакше, спитати не було в кого.

10. Ішов собі по периметру двору, шукаючи ракурси і під’їдаючи абрикоси, що так щедро вродили у дворі, аж тут раптом бля. Сурові лютерани наглядно показали що буде з тим, хто зазіхне на їх приватну власність.

11. Але храм красивий. Шкода, що не вдалось потрапити всередину.

12. Далі головною вулицею пішов у напрямку наступної церкви, видної здалеку у дощовій димці.

13.

14. Повз хрест у пам’ять про депортованих.

15. І табличку, що позначає початок Старошведського, нині суто символічну.

16. Через дорогу від неї знаходиться невелике кладовище, яке нічим би не відрізнялось від тисяч собі подібних у селах України, якби не імена на деяких надгробках і типажі на фото, там де вони є.

17.

18.

19. Певно, школа:

20. Друга кірха уже суто шведська, і протестанти нині мирно ділять її з православними. Вона приблизно такого ж віку, як і перша, кінця 19 ст.

21. Пам’ятний хрест з історією переселенців з описом на чотирьох мовах (тільки на ньому пишуть, що переселились вони не зі своєї волі внаслідок повені, а за наказом Потьомкіна).

22. А тут хоч і немає перекладу, якось інтуїтивно все зрозуміло.

23. Навпроти кірхи є кафе, у якому, за відгуками, навіть шведську кухню може пощастити спробувати, але влітку цього року ознак життя воно не подавало. І сільська рада в натуральному вбранні:

24. Варто зауважити також на водосховище, видиме по селу з багатьох точок, що додає його видам своєї ізюминки.

25.

26. Церкву на протилежному березі розпізнав – Свято-Троїцька 1860-х років у Любимівці Каховського району.

27. Зупинки також кидаються у вічі:

28. Непогано збереглися мозаїки на будинку культури.

29.

30. Чубатий добре зливається з фоном.

31. Так потроху дочалапав до дальнього краю села, уже здалеку видно заради чого.

32. Якщо побути тут навіть недовго, одразу звертає на себе увагу надто специфічна для Херсонщини говірка, а доповнює враження церква, яку швидше очікуєш побачити десь по інший бік Збруча. Річ у тім, що у страшні повоєнні роки депортували не тільки зі Зміївки, а і в неї – сюди переселили бойків із трьох сіл, що внаслідок операції «Вісла» відійшли Польщі. Бойки зуміли не асимілюватися, а в наш час нарешті збудували власну церкву, греко-католицьку.

33. Доповнює її пам’ятник із рідними для них образами та землею із тих трьох сіл – Наново, Береги, Людина.

34.

35. А навколо простираються пологі степи та безкрайні води Каховського водосховища, однаково чудні й чужі і для бойків, і для шведів. І тим не менш, волею жорстокої історії саме ці пейзажі змогли стати для декого із них рідними.

36.

37.