Підпалити сонце кутик неба...

Підпалить сонце кутик неба Й знайде відлуння в моїх снах. Ти пригонеш весь світ до себе Й під обрій полетиш, мов птах. Та море маревно палає... Світанок... Тліє небосхил. Думки мої в вітрах витають, В сплетіннях сонячних вітрил. І крики чайки вмить розріжуть Лумкую тишу навкруги. Хоча оту безмежну тишу Я б залишила на віки. Я полетіла б вільним птахом, Сама б витала в небесах. Малесенькі шматочки волі Я зберегла б в своїх очах. Я б заспівала ранком пісню, Таку ж...

Читати далі...

Декор кексів "Панда"

[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]

Багато серця вділено комусь...

Багато серця вділено комусь,Багато щастя втрачено даремно...Я більш ніколи, чуєш, не прогнусьПеред людьми, в яких у душах темно.© Роман Хованець

Пишу листи...

Пишу листи, складаючи в шухляду, -У адресата вже нове життя...А у душі - ні спокою, ні ладу,Переплелись з думками почуття.І не тобі тепер мене судити -Я все тобі до крихти віддала.А серце просить:"Хочу просто жити,Любові хочу, вірності, тепла!"На аркушах - і сльози, і чорнило,Неначе хтось насмисно наслідив.Я ще напишу, як тебе любила,А ти згадаєш, як мене любив... Автор: Лілія Альшуайбі

А колись ти знайдеш мене знову...

А колись ти знайдеш мене знову,Просто захочеш відчути те ж,Коли обох п’янить одна розмова,Немає заборон, бар’єрів, меж.Колись ти віднайдеш мене, як книгу,Що так любив, та вже забув сюжет.Навіки відцівіло? Лише достигло?Рідніше ніж колись, чи вкрай чуже?Ти врешті віднайдеш мене, й забутеУврветься в життя з новою силою.А поки, мій хороший, милий друже,Будь так само з іншими щасливий.© Юлія Алейнікова

Я тонка і легка у твоїх обіймах...

Я тонка і легка у твоїх обіймах,Твої руки гарячі відчувати люблю...Я з тобою щаслива, як люди у фільмах.Але є тут відмінність: це усе на яву.Ти зі мною смієшся, я з тобою не плачу.Мої губи цілуєш, мою шию тонку...Хочу вірити : я для тебе щось значу,Тож, не руш, я благаю, мою віру хитку.Засинати в обіймах твоїх я б хотілаВсе життя, кожну ніч і не менше...Бо з тобою я щастя в житті цім відкрила.Ти ж то знаєш, зі мною це вперше.Я для тебе всю душу, я з тобою на завжди.Що б не сталося, тільки мене...

Читати далі...

О як же дійти мені згоди між вами?..

О як же дійти мені згоди між вами?Російська - то мова і тата, і мами,Але українська – то мова бабусі,Відлуння пісень, що забути боюсь я,То рідна земля, що мене колисала,І сон мій ранковий, в якому літала!І як же мені дійти згоди між вами:Дві мови? Але ж не буває дві мами.Тому я вклонюся двом мовам низенько,Та виберу ту, що підкаже серденько,Та виберу ту, що уходить коріннямУ світ пра-пра-пра, де мої покоління..Із вічності погляди пращурів древніх -Їх мови цуратись, то дуже не чемно.Російську я...

Читати далі...

Сьогодні дощ?..

сьогодні дощ? невже це так важливо, коли на серці буря й заметіль? коли так гидко, тошно і паршиво, так важко й зимно, сіро на душі. ти мені кажеш одягтись тепліше, бо мінус двадцять, холод, заметіль, та те, що всередині важливіше і холод цей в душі не від снігів ти кажеш взяти із собою парасолю, та як же серце захистити від дощів? дай мені захист від образ і болю, брехні, сварок, незгод і заздрощів. знай, холод подолає тепле слово, твоя підтримка, погляд і усміх, будь...

Читати далі...

Дехто боїться земного...

Дехто боїться земного, дехто - примарних тінЕй. А мені дуже страшно від того, що в смітник викидають дітей... Декому все мало грошей - і їм не завадить якір. А для неї він все ж хороший - син, який знов б"є матір... Ще хтось обожнює тіло - на великому бюсті - карАти... А комусь над усе важливо безсмертну душу кохати. Ти хочеш багато!...більше!... Поборений боротьбою... Спинись.І подумай ліпше - А що ти візьмеш з собою? Автор: Вікторія Пожарська

Я - Українка!

Я – українка! Я горжуся цим! Я – українка! І кажу: „Ніколи, Ніколи потурать не буду тим, Хто зневажає нас і нашу мову!” Я – українка! І у тьмі віків Не заблукаю я, як інші люди. Я – українка! І дочкою козаків Була я завжди і надалі буду! Я – українка! Прагну я свободи! І на Землі я залишу сліди! І хто би там не каламутив воду, Я – українка! Й буде так завжди! Автор: Алена Косташ