Свершилось. Рок рукой суровой Приподнял завесу времён. Пред нами лики жизни новой Волнуются, как дикий сон. Покрыв столицы и деревни, Взвились, бушуя, знамена. По пажитям Европы древней Идет последняя война. И все, о чем с бесплодным жаром Пугливо спорили века. Готова разрешить ударом Ее железная рука. Но вслушайтесь! В сердцах стесненных Не голос ли надежд возник? Призыв племен порабощенных Врывается в военный крик. Под топот армий, гром орудий, Под ньюпоров гудящий...

Читати далі...

Сегодня, когда так много наций в мире, И мы плечом стоим сейчас друг к другу, Нельзя играться жизнями, как в тире, Не замечая в чьём – то сердце вьюгу. Мы разные, конечно, все снаружи, Но в наших жилах кровь одна течет,И в самые холодные вновь стужи,Цвет кожи будет уж не в счет. У нас, у всех одни и те же чувства, И сердце одинаково стучит, В душе должно быть все-таки не пусто, Когда о помощи народ другой кричит. Да, разные у нас традиции и...

Читати далі...

[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]

Приверженцы Путина, украинофобы и прочие, кто в вечных поисках бандеровцев-фашыстов, расскажите, пожалуйста, что такого плохого для России в торговле Украины с Европой?И покажите хоть один ПОДТВЕРЖДЕННЫЙ факт преступлений Бандеры, или в котором есть за что зацепиться для проверки (даты, названия местностей, связь с другими историческими событиями)Я не за Европу или Бандеру, я не могу вас понять..[Приєднана картинка]

Дивися, безкрайнєє, синєє небо,Стоїть над землею, неначе шатро.Воно посилає любов нескінченнуІ щиро дарує надію й добро.У цьому шатрі килими золотаві –Із соняхів, жита, пшениці, вівса.А десь майоріють, як крапельки неба,Волошки блакитні. Яка ж то краса!Тут мешкають люди привітні та чесні,Хліб–сіллю гостей зустрічають вони.Земля наша щедра, родюча, багата –Усіх нагодують безмежні лани.Хай знає весь світ про казкову країну,Де синєє небо та жовті поля.Хай квітне щаслива моя Україна...

Читати далі...

Ой, яка чудова – українська мова!Не загинула вона у течії віків.Мова солов’їна, мова колисковаРідного народу і моїх батьків.Автор невідомий

[Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка][Приєднана картинка]

Я - це ти, а ти - це яРазом ми одне цілеНе розділити нас ніякНавіть коли між нами миліТи - моя, а я - твійІнь і Янь нашого часуТобі погано, я сам не свійТи море перед моїм баркасомМоі думки - твоі думкиРобим одне і те самеМи два однакових струмкиПереливаючись у великі лиманиГолос твій - моя розрадаГолос мій - твоя печальДля нас обох найтяжче зрада Для нас обох найгірший жальОчі твої - мій дорогоцінний скарбОчі мої - твоє прокляттяВони набрали наяскравіших барвЧерез них побачив у душі твоій ...

Читати далі...

Чому тобі присвячую вірші?Чому на аркуші ім’я твоє римую?Чому для тебе місце у душіЩе досі я плекаю і пильную?Ніколи не жаліюся в журбі,І цих віршів нікому не читаю.Лише буває інколи, вночіЯ місяцю їх тихo сповідаю.Моя надія як зів’ялий цвіт,Нехай лиш вітер сторінки гортає…Минає час, але чому ж тобіВірші без назви досі я складаю?© Красницька К.