Трохи про Бандеру

В нього був гарний гумор,веселий хлопець з Пласту,який мріяв бути агрономом. Так можна було б охарактеризувати Степана Бандеру в роки юності. Він полюбляв спорт і був затятим футбольним вболівальником, гарним татком і чудовим чоловіком. Не дивлячись на ці всі риси характеру доля його склалася інакше і прізвище Бандера стало для мільйонів українців символом боротьби за незалежність України.

Народився Степан Бандера 1 січня 1909 р. в родині греко-католицького священика. В 1919-1927 навчався у Стрийській гімназії. Після закінчення гімназії хотів продовжити навчання в Чехословаччині в Українській Господарській Академії в Подєбрадах, але не отримав дозволу від польської влади.
У 1928 році стає членом Української Військової Організації, отримав призначення спочатку у відділ розвідки, пізніше -пропаганди.
Одночасно належав до студентської організації Група Української Націоналістичної Молоді, яка була тісно пов'язана з УВО. У 1929 вступив в Організацію українських націоналістів (ОУН), з 1931 - член Крайової екзекутиви ОУН на Західно-українських землях (ЗУЗ), а з червня 1932 - заступник Крайового Провідника і референт пропаганди. У 1933 спланував і провів шкільну акцію, спрямовану проти спроб польського уряду полонізувати українську школу. Підтримував акції протесту Українського Національно-Демократичного Об'єднання проти спланованого Голодомору 1932-33 рр. в Наддніпрянській Україні.

У червні 1934 року був заарештований і в ході Варшавського процесу був засуджений до смертної кари: «так, я є крайовий Провідник і я розумію, що ви мене стратите, але ви не зупините боротьбу за волю України, бо за мною прийдуть інші»- промова Бандери на суді вразила всіх присутніх непохитність і силою духу от, це було також однією із рис Степана Бандери, згодом смертна кара була замінена на довічне ув'язнення.

З 1936 Бандера перебував у в'язниці "Swity Krzy" ( "Святий Хрест") у Варшаві. Після окупації Польщі нацистами у вересні 1939 звільнений з в'язниці. Степан Бандера як і Ярослав Стецько були авторами Акту відновлення Української Держави 30 червня 1941 року за такі дії нацисти 5 липня 1941 Бандеру помістили під домашній арешт, а з 15 вересня 1941 року - в центральну Берлінську тюрму. З початку 1942 року по серпень 1944 нацисти відправляють Бандеру до концентраційного табору Заксенхаузен. У вересні 1944 року його звільнили. Після виходу на волю, перебуваючи в еміграції, він почав створювати мережу ОУН. Зокрема, його кілька разів обирали лідером організації, а після смерті Романа Шухевича та арешту Василя Кука Бандера став повноцінним Провідником.

І тут цікавим є останнє засідання ОУН 1955 року, на якому Бандеру обрали головою проводу. А його відповідь на це була: «Я приймаю ваш вирок смерті». Він прекрасно розумів, що будучи на чолі організації, яка воює за незалежність України, він один із перших є під прицілом ворожих спецслужб. Він розумів, що життя йому дане для того, щоб зробити все для незалежності своєї країни. На його думку «смерть без мети – це ганебна смерть, а смерть за Україну – це найвища нагорода». Радянський уряд уповноважив КДБ вчинити вбивство Степана Бандери в Мюнхені. Це здійснив радянський агент Богдан Сташинський 15 жовтня 1959 р.