Профиль

Полина_Я

Полина_Я

Украина, Киев

Рейтинг в разделе:

Начало начал

  • 31.05.19, 20:18
Мы часто задаёмся вопросами, на которые нет ответов, потому что они лежат вне плоскости нашего материального мира и не поддаются проверке практическими опытами, а лежат за пределами нашего сознания. Если Бог сотворил мир, то кто тогда сотворил Его? Если было Начало, то что было до него? Если существует бесконечность, то куда она несётся и распространяется со скоростью света, есть ли где-нибудь край? Этими вопросами занимается метафизика, то есть философское учение, которое пытается объяснить явления, что не укладываются в нашей голове в виде точных физических законов.

http://www.e-reading.mobi/chapter.php/98813/3/Akimushkin_-_Ischeznuvshiii_mir.html

Російська мова - українсько-болгарський суржик

Дуже давно, "воюючи" на різних форумах з приводу мовного питання, збиралась написати замітку. Нарешті викроїла для цього хвилинку, щоб не втратити лейтмотив на хвилі усвідомленого.
Давно точаться суперечки з приводу того, що виникло раніше "українська мова" чи "русский язык". Звісно, вчені-лінґвісти
обґрунтовано і змістовно уже дали свої пояснення стосовно безпідставних зазіхань наших північних сусідів на пальму першості у цьому питанні. Сама ж я не претендую на якусь геніальність моєї скромної праці, але досконале володіння як українською, так і російською, в поєднанні з чудовим мовленнєвим чуттям, наштовхнули мене на певні думки.
Кожна мова - це лексика(словниковий запас, який можна зобразити візуально у вигляді знаків і символів) та їх вимова, тобто перетворення зображених написів слів в аудіоінформацію, яку сприймає наше вухо. На їх порівнянні й спробую провести свій аналіз і зробити узагальнення та висновки.
Що носії обох мов добре розуміють одне одного - не дивно, бо вони мають спільне слов'янське коріння. Та все ж є суттєві відмінності. І нам цікаво, коли ж вони почали виникати і за яких умов. Зрозуміло, що ми не зможемо почути вимови давньоруської мови, але цілком природньо, що співставивши дві характерні ознаки мови, вказані вище, з іншими слов'янськими мовами східної, центральної і південної гілок, прийдемо до цікавих спостережень і вердиктів.
Слухаючи білоруса розумієш все, але дивуєшся, що переважно всі українські слова у нього звучать з російськомовним акцентом. Також неозброєним оком можна помітити ближчу спорідненість "русского языка" з болгарською, аніж із українською. Чому так? А все дуже просто. Після Великого розселення народів слов'яни східної гілки почали колонізувати землі від Подніпров'я на північний схід, де слов'ян до цього не було, зверніть увагу! Автохтонами в цих землях були різноманітні угро-фінські племена. Процес колонізації йшов складно через величезні території і сповідування місцевими народами політеїстичних язичницьких релігій. Край цьому поклав праукраїнський київський князь Володимир, який хрещенням Русі сприяв зміцненню і централізації своєї влади й державності та поширенню культурної традиції православ'я. Вона до нас прийшла з книгами Кирила і Мефодія, перекладами Євангелія з грецької на староболгарську разом із новою абеткою кирилицею. Цілком логічно, що служби велися тією мовою, яка була в книгах канонізованих церквою. Чи були спроби перекласти Святе письмо живою розмовною мовою, надписи якою у вигляді графіті знайдено в Софії Київській та багатьох інших храмах, нам невідомо. Можливо що християнське вчення і питання віри було прерогативою церкви і тлумачити їх могли лише посвячені в це люди, а головне - освічені, яких на той час було не багато. Тому асимільовані племена угро-фінів вимушені були переймати мову і культуру вищих за рівнем розвитку прийшлих слов'ян, в іншому випадку їх би чекало винищення. Поступово мова релігійних служб і обрядів входила до повсякденного вжитку місцевих, які водночас запозичували міссіонерам протягом тоивалого часу свою вимову, діалекти і лексично-образні звороти. На основі староболгарської мови, мови угро-фінів й фонем носіїв мови Подніпров'я зароджується нова спільнота(не етнос, не народ, а як сказали б в наш час - суржикомовні) зі своїми морфологічними мовними ознаками, які вже значно відрізнялися від початкової мови праукраїнців, тобто саме тоді за таких обставин, що склалися, і зародилася російська мова, як своєрідний суржик, який лунав або сходив із язика новоявленого конгломерату етносів. Хоча він і далі представниками ерзя, ханти, мансі, мордви та безліччю інших мокшан продовжував називатись руською мовою, принесеною русичами-праукраїнцями, але вже з практично другою семантикою став іншим мовним новотворенням від похідної української мови та писаної церковної староболгарської із поєднанням міцевих діалектів.

https://uainfo.org/blognews/480107-mova-chi-yazyk-rosyska-yak-spotvoreniy-dalekt-ukrayinskoyi.html

https://www.erepublik.com/en/article/2548057

Думки вголос чи влучно підмічено

Інколи приходять в голову різні речі, які на даний момент є досить важливими. Але чи не вчасно, або не буває під рукою клаптику паперу, щоб зафіксувати, а тоді і забувається... Добре, що зараз є така можливість занотувати те, що тебе турбує в певну мить у форматі замітки блогу, щоб потім повернутись до цього, щоб осмислити і переварити, покопатись в собі, зрозуміти чому все так...
У військових є статут, який, говорять, що до кожної літери виписаний кров'ю. Можливо теж заведу собі його аналог у вигляді співтовариства, який назву щось на кшталт "влучно підмічено", або й лишу так "думки вголос".
Цього разу в голівоньку каруселлю залетіло чимало думок, але другосортне відсіялось, а лишилось найзлободенніше.
Якось помітила, і неодноразово, що коли ти чуєш в свою адресу безпідставні звинувачення у чомусь, то обов'язково, той, хто звинувачує, сам з тобою так вчиняє. Навіщо запитаєте? Можливо щоб відвернути від себе увагу й здаватись рожевим і пухнастим самому собі, на вашому фоні, який він обгадив. Адже кожен судить по собі.
Далі буде...

О референдумах и войне в Украине

  • 22.05.19, 23:25
Многие люди в Украине и, как говорят, в ближнем и дальнем зарубежье не понимают реальной картины происходящего в нашей стране, да и в целом мире, с чем связаны вызовы конца эпохи распада двуполярной системы мирового порядка. Простому обывателю сложно самостоятельно разобраться в происходящем и сделать правильные выводы. Поэтому, простите за попытку вашей покорной слуги поднять цену вопроса и внести немного ясности в этом запутанном деле. Постараюсь сделать это кратко, расставляя нужные акценты.
Референдумы или плебисциты с давних времён становления демократии были инструментом решения вопросов, которые решала власть, ссылаясь на мнение народа, дабы в дальнейшем не возникало сомнений в правильности их действий, ведь так хотел плебс, демос(народ).
В наше время одновременно с представительской(депутатской) формой управления разные страны прибегают и к этому непосредственному вовлечению народа, реализации его как источника власти, при принятии важных решений, чтобы потом не было обвинений в узурпации и злоупотреблении властью.
Прецедент, который непосредственно касается наших событий, произошёл в Косово. Мировое сообщество поддержало тенденцию косоваров на отделение края от Сербии, после предшествующей войны с этническими чистками, с последуюющим предоставлением им независимости, не взирая на то, что по праву наций на самоопределение, у титульных наций сербов и албанцев уже есть свои государства. Отделения не одобрила Россия, традиционно имеющая свои интересы в регионе и поддерживающая славянское сербское население. Путин, страдая по потере величия бывшей сверхдержавы и утрате её геополитического влияния, решил показать западу фигу и тупо скопировал его действия после нашего Майдана, манипулируя общественным сознанием и подменяя понятия. Разница между косовскими событиями и украинскими в том, что в основе конфликта в нашей стране нет национальной почвы, и она не носит характера гражданской войны с братоубийственными этническими и религиозными чистками, как было при распаде Югославии, как федерации. На незахваченных Россией украинских территориях Донбасса и соседних областей мирно уживаются украинцы как с этническими русскими, как и с так называемыми русскоязычными украинцами, гражданами Украины.
По балканской аналогии, подменяя понятия и применяя двойные стандарты, россияне пытались раздуть конфликт на Донбассе и в Крыму, проводя там противозаконные референдумы, чтобы использовать потом их в своих корыстных целях влияния на Украину, её дальнейшего расчленения и поглощения.

https://ru.wikipedia.org/wiki/%D0%A0%D0%B5%D1%81%D0%BF%D1%83%D0%B1%D0%BB%D0%B8%D0%BA%D0%B0_%D0%9A%D0%BE%D1%81%D0%BE%D0%B2%D0%BE https://www.svoboda.org/a/25300289.html Почему хуйло начал войну в Украине я уже писала здесь http://blog.i.ua/user/3399603/1841648/ Какие цели преследуют референдумы Зеленского? Он не открывает ничего нового в этом плане. Обычное подтверждение правильности своих действий. По сути никаких переговоров с Россией не должно быть, это вопреки всякому здравому смыслу... но, существует очень много но... Война длится 5 лет. Россия - агрессор, хотя мир к этому относится двояко, сначала организацией обеспокоенных наций, вроде и признавая сам факт агрессии, вводя санкции, но тем временем продолжая торговлю и не разрывая дипломатических отношений, а зачем? Ведь Украина, как жертва, пострадавшая от агрессии, сама преспокойно продолжает торговлю со своей убийцей, даже ещё больше увеличивая товарооборот. Путей возвращения захваченных территорий назад в Украину есть два - военная операция и дипломатический. Первый не потянем против ядерной державы с превосходящими в несколько раз людскими и другими ресурсами. Второй с момента начала военных действий используется не в полную меру. Россия себя не признаёт стороной конфликта, поэтому мы ничего на международной арене не можем ей предъявить, не взирая на имеющиеся неоспоримые доказательства, поэтому Порошенко фактически и не пытался этого сделать, сосредоточившись на защите того, что осталось и сдерживании противника. Думаю, что Зеленский хочет референдумом показать путину отношение украинского народа к этой войне, чтобы конфликт в Украине не преподносился как гражданский. А после этого уже можно ставить вопрос ребром в ООН и других международных организациях про привлечение России к ответственности за нарушение международного права, что и хочет сделать президент Зеленский, присоединив США, как одного из подписантов Будапештского меморандума, к нормандскому формату, сами мы ничего не сможем противопоставить обнаглевшим в своей безнаказанности россиянам. Референдум по вопросу переговоров нужен для того, чтобы выяснить в какой форме нужны переговоры, и нужны ли вообще. Может лучше ждать, как при Порошенко, что Россия сама возвратит территории, на которых успеет уже подрасти поколение, воспринимающее всякие "дэнээры" как обьективную реальность и воспитанное в духе ненависти ко всему украинскому?

Як Зеленському припинити війну

  • 21.05.19, 00:31
Різне приходить в голову. Звісно, що одна людина нічого не в силах зробити, але може подати ідею, яка стане тією рушійною силою, що дасть очікуваний результат. До цього сотні людей думали про те, як зупинити галопуючий рашизм, але нічого не змогли вдіяти. Західні партнери допомагають, але вони не зовсім розуміються на наших слов'янських реаліях і тому їх, начебто здавалось, раціональні заходи у вигляді санкцій відверто не спрацьовують. Зеленський думає задіяти США у нормандському форматі, аби підсилити протидію російським агресорам, можна переконати їх відключити систему Swift, але чи підуть на це ті, хто не зацікавлений через бариші в торгівлі на повну ізоляцію Росії, яку хочуть продовжувати потихеньку доїти, а тому відключати світову бензоколонку ніхто не захоче. Та й чи дасть повне ембарго такий ефект, як у Іраку, часів Персидської кризи. Росія не тільки енергоносії, і є вислів, що під час атомної війни виживуть таракани і росіяни. Відомо, щоб припинити міграцію тараканів, треба розставити пастки, або накреслити захисні лінії, які вони не зможуть перетнути.
Якось треба Зеленському вмовити світ, щоб змусити росіян показати свої кордони, через які не постачається зброя бойовикам і найманці, раз вони офіційно не оголосили війну Україні, і все швидко припиниться, а зачистка від терористичних недобитків то справа часу. Це те, що цивілізований світ повинен вимагати від путлєра. Але варто не забувати і сам ресурс, який використовується для дестабілізації в Криму і на Донбасі, це люди, велика маса народу, яку обдурено і зомбовано. І без привернення їх на бік України ще довго нічого не зміниться, підтримки не буде. Кандидат Зеленський обіцяв посилити протидію в інформаційній війні, яку ми, нажаль, попередні 5 років програли "русскому міру". Багато чого можна робити в цьому напрямку, але спробую розставити акценти. Завойовники нічого не зможуть зробити, коли не матимуть підтримки місцевих. На кожне місто було лише 3-5 тисяч придурків, які вимахували аквафрешами і закликали, залякані приходом "бэндеровцев". Потужна інформаційна кампанія повинна стати тим поштовхом, що приведе до змін у суспільній свідомості. Треба показати, що зовсім поряд у містах неокупованої частини України вільно ходять такі ж російськомовні і ніхто їм за русскую речь язики не відрізає. Причина "бунту" на Донбасі мала більше соціальне коріння, а не національний конфлікт. Та Порошенко зі своєю командою, як обіцяв дати українцям стандарти європейського життя, щоб привернути на свій бік прихильників денеерів, так і не спромігся за 5 років цього зробити. Цю задачу вже має першочергово ставити перед собою вже новий президент. А далі, коли промиті мізки на Сході нарешті ввімкнуться і очі відкриються, слід переходити до наступних кроків. Люди у відчаї здатні на все. Кидались же цивільні придурочні під наші бронетранспортери, які приїхали викурювати російських диверсантів. Героїзму під гусеницями російських танків, звісно, ніхто від дончан не вимагає, але можна зробити щось на кшталт сидячої забастовки в Індії, англійські колонізатори так нічого і не змогли вдіяти з акціями непокори місцевого населення, а тому змушені були дати спокій індусам. Викликів багато. Та чи варто їз вирішувати за принципом "куля в лоб", а може краще вдатися до методів політичного айкідо, коли перевага досягається завдяки використанню інерції невдалих рухів набагато сильнішого противника, а не прямим протистоянням з ним.

Ми З(е)апам'ятали!

  • 20.05.19, 11:06
Новий Президент України Зеленський пообіцяв, що зробить все аби ми не плакали. Дамо рік, а тоді подивимось. Або нехай далі людина працює, не потягне - імпічмент. Ну, звісно, коли Верховна Рада прийме про це закон, як і про зняття недоторканності Президента і самих депутатів, про що їм відразу наголосив Зеленський і дав два місяці. Вотум довіри настав, час пішов, чекаємо результатів.

P.S. Дивилася трансляцію із смартфона. Після неї кнопка виключення не реагує на виключення. Це перший раз таке. Прикмети в руку, там двері зачинились, там солдати падали... а тут працювати, працювати, працювати... поки батарейки не сядуть.)))))

Український народ - це більшість 75%!

  • 16.05.19, 22:29
Нас били... не добили... катували... муштрували... російщили... полонізували... німеччили... але ми вижили... бо ми народ... ми сильні... як казав Іван Франко

Ні попівськії тортури,

Ні тюремні царські мури,

Ані війська муштровані,

Ні гармати лаштовані,

Ні шпіонське ремесло

В гріб його ще не звело.


25% недоумків, які проголосували за Порошенка, обзивають весь український народ дебілами! Вони протиставляють себе більшості Людей, але не можуть пояснити, як вони, такі розумні, програли вибори всьому Українському народу! В сім'ї не без уродів! Але ці виродки цього ніколи не признають, бо вони вороги Українського народу, які прикриваються псевдопатріотизмом... прокляті ізгої, які вбивали колись Мазепу, Петлюру... як там у них говорять - маємо трішки, але для себе... говорити українською ще не значить бути українцем... 25% протиставляють себе всьому українському народу і вони мені огидні...

Середня зарплата в Україні тільки досягла рівня 2013 р.

  • 08.05.19, 08:00
Середня заробітна плата в Україні в доларовому еквіваленті досягла рівня 2013 року.
Про це повідомляється на сторінці Ukraine Now в Facebook.
Так, середня заробітна плата в Україні в березні 2013 року становила 3212 грн при курсі 8,16 гривні за долар або 394 долари.
У березні 2019 року номінальна середня зарплата становила 10237 грн при курсі 26,6 грн за долар або 385 доларів.

https://www.epravda.com.ua/news/2019/05/7/647608/

А ціни? А тарифи?
https://strana.ua/news/106178-tseny-v-ukraine-2013-2017-kak-dorozhala-zhizn-posle-evromajdana.html
P.S. Подивилась свої зарплати за вказані роки, перерахувала по тодішньому й теперішньому курсу, і зрозуміла істинну суть вислову "кому война, а кому мать родна..."

Хто насправді вибрав президентом Зеленського

  • 02.05.19, 00:52
Можете сказати, що український народ. Так, відчасти. Але найбільший внесок у його перемогу зробили, так звані, "порохоботи", ні, не виборці Петра Порошенка, а затяті захисники, адепти-фанатики, повністю провальної внутрішньої політики, нині ще діючого, Президента України, самі того не розуміючи, і розхвалюючи "здобутки". Вони і зараз роздмухують істерику навколо доконаного факту - президент тепер Зеленський, поливаючи брудом більшість, яка його обрала, і цим ще більше налаштовуючи проти себе і свого кандидата, напередодні парламентських виборів. Можна тільки, з посмішкою на обличчі, побажати їм успіху.
Чому так сталося? А не треба йти далеко в пошуках правди. Варто пройтись до холодильника, найближчого супермаркету, до шафи, де зберігаються документи кожної родини - табелеграмки про зарплати, комунальні платіжки тощо. Та можна й не робити цього, взагалі. Народ наш, у більшості своїй, не дурний(75%) і має чудову пам'ять, а тому вибір зробив на рівні підсвідомості, власним нутром відчуваючи подальшу загрозу, уже навіть не добробуту, а власному життю.
Більшість, здійснивши порівняльний аналіз, може неозброєним оком помітити, що її зарплата, різко впавши з 2014 року, повернулась до такого ж самого рівня лише практично через 5 років у доларовому еквіваленті, тобто в 2019 році. А от ціни на продукти харчування і товари першої необхідності за зазначений період зросли в 3-5, а то й більше разів. Про це може сказати навіть дитина, яка гостро реагує на нестачу глюкози в організмі і зміну її вартості в торговій мережі, маючи для цього кишенькові гроші. Особливо вражає комуналка - це взагалі фантастика, різниця вартості послуг за 5 років виросла в десятки разів, дякуючи владі. Та все ж чомусь винен народ, який збільшив неплатежі і заборгованість за газ, воду, електроенергію, тепло до більше аніж 60 млрд. гривень. На думку влади, українці зажрались, стали жадібні й припинили справно сплачувати. А насправді, люди на межі можливостей обирають - чи сплатити комуналку і лишитись голодними, або забити на неї і хоч якось підтримати скніюче життя в країні, яка за рівнем бідності займає першу сходинку з 30 країн Європи, де не кругом є наш надзвичайно високий потенціал в ресурсах, людських і природних.
Не буду загадувати наперед, але за півроку може статися катастрофа... і буде вона страшнішою і непередбачуванішою, аніж тоді, коли Петро Порошенко, мітячи в крісло спікера за будь-яку ціну, відштовхнув Мороза від "помаранчів", і, фактично, став співзасновником "антикризової коаліції" на чолі з прем'єром Януковичем, а вождь "любих друзів" Ющенко, знищуючи Тимошенко, створив президента Януковича. Майдан знову підступно обдурили, більшість людей не отримала того, за що там стояла, підставляла голови й гинула... Владу в Україні захопили зовсім інші люди, хитрі, жадібні, цинічні...
Я боюсь зараз одного - реваншу в Україні влади осколків "партії регіонів", і це не жарти, як показує досвід і цьогочасні реалії. Визнати свої помилки Петро Порошенко пообіцяв, але його прихильники, сприйнявши поразку свого кандидата через 5 років на чергових виборах, як власне особисте життєве фіаско, нажаль, ні. Вони продовжують лити помиї на млин путінської Росії, ретельно змащуючи його колесо, яке перемелює більше й більше українських життів і доль. Сумно... Але все ж я вірю в Україну! Покладаюсь на мудрість українського народу з його невичерпною жагою до життя... нормального життя.