[Приєднана картинка]

Смотрюсь во встречные витрины,Мелькнула бабочка как вздох,Полуденной дорогой длиннойОбеденный переполох.Над кофе въется струйка дымаИ время падает на дно,И так отрадно, что любима,Мы в фильме встретились, в кино,В немом и напрочь черно-белом,Гротеск, гламур и декаданс,Вот так любовь запечатлела,Единственный с тобой наш шанс.

Поцелуй мурашкой под рубашку,По загривку и с разбегу в сердцеУколол смертельно, но не страшно,Сочной ягодой расстаял, как приснился.Песней время тянется - дорога,Поцелуем крепко мою память держишь,И на дальнем капище Сварога,Правду словно жертву свою режешь.Бисером рассыпанная мудрость,Разлетелись нити-паутины.С поцелуем я к тебе вернуласьПодписью на все твои картины.[Приєднана картинка]

А хто каші зі мною не їв,Не варив її в диких хащах,Не уклав зі мной договір,Зрозуміти не може на що.І за звичаєм цих степів, Згідно пращурів заповіту,З чим прийшов, те отримаєш ти,На теренах мого привіту.[Приєднана картинка]

Ти довічне моє ув'язнення,Добровільна моя тюрма,Ти на серці моєму подразнення,І на долі, як слід човна.Відштовхнувся від берега здалеку,І по небу мене несеш,Пристрасть дихає попелом спаленим,Я торкаюсь, зникаю, авжеж...І на березі тому камінчики,І по колу від них життя,Я тримаю тебе мізинчиком, Все минає без вороття.Ми тендітні тріпочемо - листячка,І потужні, як буревій.Бачиш, ніч яка видалась місячна,Ти, як весь цей світ, тільки мій.

[Приєднана картинка]Думе моя, не сумуй,Світу тільки радість даруй,Скільки ти можеш, квітни, як рожа,Біль і неправду гамуй.В душу заходь і пануй,В серце злітай і даруйРадість і згоду, щастя і вроду,Кожну хвилину цінуй.[Приєднана картинка]

[Приєднана картинка]Если меня не узнали, я только уйти могу,Больше не хватит мне силы доказывать кто я,Не потому, что я власти желаю динамику,А потому - чудеса не творятся изгоем.Пышные слов сочетания, яркие образы, пажити,Все это да, но так часто корыстно и ложно,Я не могу ожидать бесконечно в бездумном:"что скажете",Лишь потому, что без веры любовь невозможна.Сочно ломтями отрезано, красками наживоБольно искрится все мимо и сложно.Переживу улыбаясь и не потому, что отлажено,Нет и...

Читати далі...

Це як тримать одну й ту саму ноту,І попри все вгамовувать свій біль,І попри сльози, ласку і турботуТримати довше всіх своїх зусиль.І може радість біллю обернутись,І може біль на радість перейти,Якби можливо тільки схаменутись,Та все те ж саме в спокої пройти.Як і не хочеш будь-яких повторень,Весь час іде один й той самий фільм,Буденна нескіненність алегорійПідштовхує ту відчувати сіль,Що є властивість мною взятих рішень,Замислюючись або навмання,Не хтось бере моєй рукою пише,А пишуть мною ті...

Читати далі...

Его терла жизнь о камниКрупным, жестким нождаком.Вспоминаю? Да куда мне,Вспоминают ни о ком?С ним была, была когда то.Чем же я тогда была?Незагаданной загадкойПотерявшей два крыла?Это все теперь не важно,Также, впрочем, как тогда.Может вспомнит, но не скажет.Что то было. Никогда.

Белая луна, седые клены,Облака накинуты небрежно,Соловей щебечущий смущенно.Щекотящий шепот, мягкий, нежный...Аромат сосны и свежесть лета,Трепыханье утра птичьей стаейПервые лучи несет рассвета,Тайны ночи светом заливая.