Не потребуючи пояснень,Не вимагая співчуття,Не вислуховуючи блазнів,Не марнотратячи буття,Слідів не хочу залишати,Ні влада, слава не пече,В життя прокрустове солдата,Своє підводячі плече.Ніхто не винен, просто склалось,За своїм покликом, саме,Я в кожен крок луной верталась,Як пісня в степ, як воля в сни.І пролунавши розумієш,Минає все, минають всі,Запам'ятай, якщо посмієшМинучой вічністю душі,Що тільки той, хто любить правий. Але те тільки пережить,Ніяк інакше. Знати мало.Безслівно в...
Читати далі...