Профіль

Гала

Гала

Україна, Київ

Рейтинг в розділі:

Останні статті

обед

Смотрюсь во встречные витрины,
Мелькнула бабочка как вздох,
Полуденной дорогой длинной
Обеденный переполох.

Над кофе въется струйка дыма
И время падает на дно,
И так отрадно, что любима,
Мы в фильме встретились, в кино,

В немом и напрочь черно-белом,
Гротеск, гламур и декаданс,
Вот так любовь запечатлела,
Единственный с тобой наш шанс.

поцелуй

Поцелуй мурашкой под рубашку,
По загривку и с разбегу в сердце
Уколол смертельно, но не страшно,
Сочной ягодой расстаял, как приснился.

Песней время тянется - дорога,
Поцелуем крепко мою память держишь,
И на дальнем капище Сварога,
Правду словно жертву свою режешь.

Бисером рассыпанная мудрость,
Разлетелись нити-паутины.
С поцелуем я к тебе вернулась
Подписью на все твои картины.


скіфський звичай

  • 21.08.15, 08:55
А хто каші зі мною не їв,
Не варив її в диких хащах,
Не уклав зі мной договір,
Зрозуміти не може на що.

І за звичаєм цих степів, 
Згідно пращурів заповіту,
З чим прийшов, те отримаєш ти,
На теренах мого привіту.


ніжність

Ти довічне моє ув'язнення,
Добровільна моя тюрма,
Ти на серці моєму подразнення,
І на долі, як слід човна.

Відштовхнувся від берега здалеку,
І по небу мене несеш,
Пристрасть дихає попелом спаленим,
Я торкаюсь, зникаю, авжеж...

І на березі тому камінчики,
І по колу від них життя,
Я тримаю тебе мізинчиком, 
Все минає без вороття.

Ми тендітні тріпочемо - листячка,
І потужні, як буревій.
Бачиш, ніч яка видалась місячна,
Ти, як весь цей світ, тільки мій.

Шибальба


Думе моя, не сумуй,
Світу тільки радість даруй,
Скільки ти можеш, квітни, як рожа,
Біль і неправду гамуй.

В душу заходь і пануй,
В серце злітай і даруй
Радість і згоду, щастя і вроду,
Кожну хвилину цінуй.


Магниты



Если меня не узнали, я только уйти могу,
Больше не хватит мне силы доказывать кто я,
Не потому, что я власти желаю динамику,
А потому - чудеса не творятся изгоем.

Пышные слов сочетания, яркие образы, пажити,
Все это да, но так часто корыстно и ложно,
Я не могу ожидать бесконечно в бездумном:"что скажете",
Лишь потому, что без веры любовь невозможна.

Сочно ломтями отрезано, красками наживо
Больно искрится все мимо и сложно.
Переживу улыбаясь и не потому, что отлажено,
Нет и отнюдь, но люблю отражаться в хорошем.

Напрасно ничто не проходит все насквозь и к памяти,
Не тяготея и крайности не избирая,
Сами мы тянемся к большему, знаете,
Если не надо лишь значит, что я не такая.



карма

  • 23.07.15, 16:13
Це як тримать одну й ту саму ноту,
І попри все вгамовувать свій біль,
І попри сльози, ласку і турботу
Тримати довше всіх своїх зусиль.

І може радість біллю обернутись,
І може біль на радість перейти,
Якби можливо тільки схаменутись,
Та все те ж саме в спокої пройти.

Як і не хочеш будь-яких повторень,
Весь час іде один й той самий фільм,
Буденна нескіненність алегорій
Підштовхує ту відчувати сіль,

Що є властивість мною взятих рішень,
Замислюючись або навмання,
Не хтось бере моєй рукою пише,
А пишуть мною ті мої знання.

І десь та є, як частка філігранку,
Можливість обірвати той повтор.
І кожного святого свого ранку,
Молю себе знайти де той зазор..


бывшим

  • 17.07.15, 07:46
Его терла жизнь о камни
Крупным, жестким нождаком.
Вспоминаю? Да куда мне,
Вспоминают ни о ком?

С ним была, была когда то.
Чем же я тогда была?
Незагаданной загадкой
Потерявшей два крыла?

Это все теперь не важно,
Также, впрочем, как тогда.
Может вспомнит, но не скажет.
Что то было. Никогда.

коротко о главном или ни о чем

Белая луна, седые клены,
Облака накинуты небрежно,
Соловей щебечущий смущенно.
Щекотящий шепот, мягкий, нежный...

Аромат сосны и свежесть лета,
Трепыханье утра птичьей стаей
Первые лучи несет рассвета,
Тайны ночи светом заливая.