Час вирости

  • 18.01.13, 18:35
Іноді бувають почуття, позитивні, сумні, головне що щирі, які нам конче необхідно показати. Нам необхідно розповісти про них дорогій людині. Навіть не почуття, нехай це будуть переживання, якісь може не значні, але на певний час важливі для тебе. Ти вагаєшся, але вирішуєш поділитися ними. Ти очікуєш реакції, поблажливої, чи можливо навпаки, можливо це буде порада, а у відповідь чуєш пусті слова. Тоді розумієш, що у цієї, здавалось би вже давно рідної тобі людині, нове життя. У якому ти, людина, яка все завжди зрозуміє, займаєш якесь там місце на ряду. І в думках лише одне розуміння. Розуміння того, що час вирости і почати нове, але вже своє життя.


За что

  • 14.12.12, 03:21
Нет, ну за что мне это.. что за кот такой.. 


Ревнощі

  • 09.12.12, 03:34
Чому ми, люди, відчуваємо ревнощі до друзів? Хіба це не дико? Ми повинні їх підтримувати, радіти за них. Хоча я в якійсь мірі рада. Напевне. Друг знайшов кохану жінку? Це чудово. Але жене мене кудись глибоко в себе, де мене це починає дратувати. Мене навіть дратує те, що я розумію що це мене дратує. Мабуть я просто егоїст, чи такий собі власник. Привласнила друга. Якісь думки з'їхавшої з глузду. Треба заспокоювати своє его. 

Кофе

Люблю дни когда все мутные мысли проходят после одной чашки кофе.. Жаль, сегодня он не такой.

Изменить свою жизнь

  • 29.11.12, 02:57


Иногда это так просто.. Но мы ведь привыкаем к себе такой и своим заботам и проблемам.

Собачелло

Пытаюсь проявлять свои художественные способности)) 

 

Комната

Вот так мы с моей подруженцией поработали на благо моей комнаты. Мы молодцы! Мне очень нравится))


Страхи

Чи є у вас те, чого ви боїтесь? Хоча дивне питання. Кожна людина моє свої страхи. Дехто боїться води, хтось висоти, інші темряви, а деякі те, що може бути у темряві. А може у вас є щось, чого ви боїтесь з дитинства? В дитинстві ми маємо безліч страхів і подальше їхнє існування залежить, мені здається, від батьків.
Так сталося, що найбільший страх в моєму житті це неминуча річь, тобто старість. Але на своє заспокоєння вірю в фантастику і сподіваюсь, що настане час коли можна буде уникнути старіння. До прикладу - якісь генні революції, методи заморозки чи щось таке. Але це тільки думки які спонукаюсь думати, що старістьдо мене не дійде.))
Отже страхи. Дитячі та подекуди навіть смішні. Так склалося з дитинства, що я боюся циган та інтернатів. Боюся не тим нервовим страхом коли хочеться тікати та кричати. Просто інтернати обходжу стороною, а коли бачу циган, відчуваю внутрішнє хвилювання. А все тому, що ціганами мене завжди лякали в дитинстві. Нече "Будеш себе погано поводити віддамо циганам". Коли почала ходити до школиі не тішила батьків, результатами свого навчання, мене "віддавали" в інтернат який знаходився через дорогу.
Є страхи, які находять час від часу. У мене таке проявляється коли лягаю вночі у ліжко. Буває що підхожу, застрибую туди і замотую ноги під ковдру, щоб тварюка, яка живе під ліжком, мене не схопила. Знаю, ідіотизм. Бо якщо б вона там була і схотіла, то затягла б мене і не тільки за ноги. Не зважаючи на це, я люблю темряву..