Профіль

RichLux

RichLux

Україна, Київ

Рейтинг в розділі:

Щастя Є!

  • 09.05.24, 12:04
Щастя в грошах.Він надбав багато грошей, міг дозволити собі все. Майже все. Не міг дозволити лиш відчуття Щастя, бо бажання збільшувати свої статки розросталось разом з багатством. І воно – бажання грошей – не залишало всередині місця для інших почуттів.Щастя в мистецтві.Шукав витвори відомих майстрів, віддавав за статуї та вироби шалені гроші. Коли в помешканні, не міг і кроку зробити, аби не зіштовхнутись з черговим шедевром зрозумів, що не може шмат бездушного каменю, хай як майстерно...

Читати далі...

Діти Степу. Розділ 1

[Приєднана картинка]Вона була зовсім цнотлива, ледь вкрита короткою молодою порослю. М’яка й податлива, спокійно, навіть радісно приймала в себе металевий леміш.Стояти за плугом, який тягнув віл – черга Велимира. Душа молодого орача, що зустрічав вже шістнадцяту весну, раділа дивлячись як степовий ґрунт легко піддаючись натиску, відвалюється вбік широкими валками. Плуг новий, сьогодні вперше залучений до обробітку, придбаний минулої осені в самій Ольвії. До цього часу Юхнівці – мешканці...

Читати далі...

Службовий нероман. Епілог

Попередній розділ[Приєднана картинка]Ганна закрила двері на ключ, інших пасажирів в чотиримісному купе не буде. Вона викупила всі міста. Касирка ймовірно запам’ятає жінку в плащу з чорним волоссям та світлими плямами.Запам’ятає, не, тому що чорнявка просила білет на найближчий потяг – так багато хто робить. Атому, що відмовилась від швидкісного, сказала нема куди поспішати. А на питання куди саме їде, відповіла до кінцевої, не поцікавившись маршрутом.Касирка здивувалась би ще більше, якби...

Читати далі...

Службовий нероман. Розділ VI

Попередній розділ[Приєднана картинка]Завдяки добре розвинутим мисливським інстинктам я можу миттєво прокинутись і відразу ж атакувати. Я або сплю, або ні. Найменший шурхіт, найлегший рух повітря здатні привести мене в стан повної боєздатності. Тож поки Ганна брязкала ключами я вже прокинувся, хоч на годиннику було за чверть друга ночі.Чому люди вважають що новорічна ніч якась особлива, мені не зрозуміло. В дива, розумна істота не вірить, а подарунки це взагалі непотрібна, зайва і навіть...

Читати далі...

Службовий нероман. Розділ V

Попередній розділ[Приєднана картинка]- Марго, допоможи – Наталія тримає в руках бокал з шампанським і намагається вухом показати собі за спину – в мене там застібка розійшлась. Ох вже ці блискавки- Тут же ж, справа не в слабеньких блискавках, а в тих принадах, які застібки навіть стримати не можуть – у Марго жартівливий настрій – потримай-но бокал. І куди той Стасик тільки дивиться.Поки Марго копирсається з застібкою, в якій застрягла тканина, Ганна мимохідь підмінює бокал Марго в руках Наталії ...

Читати далі...

Службовий нероман. Розділ ІV

Попередній розділ[Приєднана картинка]Сьогодні я не пізнаю Ганну. З ранку вовтузиться зі своїм волоссям. Спочатку довго читала щось на коробці, потім годинами ходила з фольгою над лівою скронею. Щось бурчала незрозуміле, тож довелось прочитати самому.Виявилось, що це спеціальна суміш для зафарбовування волосся в чорний колір. Але ж у неї й так волосся чорного кольору. Тут я вже не спроможний був розгадати цю загадку. Тому, коли вона в черговий раз потягнулась до фарби, я сів зверху пакетика і не ...

Читати далі...

Службовий нероман. Розділ ІІІ

Попередній розділ[Приєднана картинка]Велике, на пів стіни дзеркало демонструвало струнку жінку в чорному брючному костюмі, сірій сорочці, з чорним волоссям, що воронячим крилом летіло слідом.Ганна поспішала. Цілу ніч їй не давали спати бабуся і мати. Щойно зійшов місяць в кріслі з’явилась бабуся. Не прийшла, а саме з’явилась, матеріалізувалась нізвідки. Спочатку темрява в кімнаті стала густіше, потім набула форму, обриси.- Від себе внучко не втечеш. Зараз тобі здається, що це життя, коли робота ...

Читати далі...

Службовий нероман. Розділ ІІ

Попередній Розділ [Приєднана картинка]Взяв собі підопічну. Взагалі то я більше полюбляю самотність. Але це таке вже нещасне створіння, що я зробив виключення. Не відразу, та все ж погодився. Спочатку намагався здихатись від такої співмешканки. Лякав, погрожував, натякав що вона тут не бажаний мешканець. Та їй все як горохом об стіну. Ніяк не може второпати.Тож тепер живемо вдвох. Але я відразу означив свій особистий простір. Показав так твердо і рішуче, що навіть ця недолуга, зрозуміла що...

Читати далі...

Службовий нероман. Розділ І

[Приєднана картинка]- Робота мені потрібна вже сьогодні. І гроші теж потрібні сьогодні. Але я розумію, поки оформимо документи, рахунок в банку інша бюрократія, тож згодна почекати на аванс до завтра.Це був прорахований хід. Ганна добилась свого. Директор місцевого регіонального відділення банку «Достаток» Андрій Олександрович, нарешті відірвався від ноутбука і поглянув на нахабу, що вдерлась в його кабінет.- Я вже сказав …- його погляд схрестився, з поглядом відьми.Подальшим подіям він...

Читати далі...

Дзвінок

  • 26.01.23, 23:20
- Алло, да. - Доброго дня - Доброго, ви хто? - Я власне, до себе до дому телефоную… - Ха, я тут живу. Всє докумєнти на мєня. Нє надо тут расказивать - Я власне, розумію. Жила я тут до того як, довелось втікати - А. Ну то такоє. Тєпєрь я тут хазяйка. Чьо було тікати? Вас хтось трогав? Тєпєрь, какіє прєтензіі? Кароч… - Стійте, не кладіть слухавку. Я не з претензіями. Захотілось зателефонувати до дому. Ну як раніше. Коли ми були власниками. Місто було наше, рідне...

Читати далі...

Сторінки:
1
2
3
4
5
6
7
8
10
попередня
наступна