Головні руйнівники п'ятої заповіді - це не норовливі діти, а люблячі батьки. Це вони розбещують дітей, позбавляючи їх від домашньої праці, вигадуючи для них " велике" майбутнє, лишаю їх щастя виховуватися в колі багатьох братів і сестер. Вони народжують одного, максимум - двох дітей, думаючи, що зменшення кількості народжених поліпшить якість виховання. Вони перетворюють дітей на "домашні божества", і самі перетворюються на ідолопоклонників. Увесь жар невитраченої...

Читати далі...

Одна літня жінка, наставляючи своїх онуків, порівнювала любов з чавунцем картоплі, а шлюб - з піччю: - Ви, молоді, ставите гарячий чавунець в холодну піч, і ваша любов остигає. Ми свого часу ставили холодний чавунець в гарячу піч і він поступово нагрівався. Складові "гарячої печі" : відданість, вірність один одному, відповідальність, прихильність батьків, благословення, отримані на весіллі, - творять міцніший фундамент, ніж ейфорія закоханості.

[Приєднана картинка] Символом кохання і вірності є лебедина подружня пара, бо ЛЕБЕДІ є моногамними птахами і паруються на все життя. Краса лебедів надихала людину на створення поетичних легенд, казок, пісень, художніх полотен. В казках якщо злі чари і перетворюють людей на птахів, то обов'язково на красивих і великих, бо краса і велич в даному випадку – мірило людської душі. ЛАСТІВКИ – птахи, які ідеально зріднилися з повітряною стихією. Усе життя ластівки проводять у польоті; на землю...

Читати далі...

[Приєднана картинка] «Доброго ранку», «Дай Боже щастя!», «Доброго здоров’я» чи «Здоровенькі будьте»… Од цих простих і звичних слів, що стали традиційними в Культурі Предків, підсвідомо легшає на душі, підноситься настрій, ці слова впливають на нас і на простір, і навпаки, варто комусь не відповісти на привітання або кинути силуване чи відбувайлівське «здрастє» чи «прівєт старий», як ледь не на цілий день матимете неприєний настрій, самі не підозрюючи того. І, механічно заразившись цим ґанджем, ...

Читати далі...

В пустелі сизих вечорів, в полях безмежних проти неба о, скільки слів і скільки снів мені наснилося про тебе! Не знаю, хто ти, де живеш, кого милуєш і голубиш. А знаю - ти чекаєш теж, тривожно вгадуєш і любиш. І я прийду в життя твоє. Тебе, незнаного, впізнаю, як син вигнанця впізнає прикмети батьківського краю. Я ради цього ладна жить. Всі інші хай проходять мимо, аби в повторах не згубить одне, своє, неповториме. Нехай це - витвір самоти, ...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Півні кричать у мегафони мальв — аж деренчить полив’яний світанок… Мій рідний краю, зроду ти не мав нейтральних барв, тих прісних пуританок. Червоне й чорне кредо рукава. Пшеничний принцип сонячного степу. Такі густі смарагдові слова жили в тобі і вибухали з тебе. Слова росли із ґрунту, мов жита. Добірним зерном колосилась мова. Вона як хліб. Вона мені свята. І кров’ю предків тяжко пурпурова. А хтось по ній прокопував рови. Топтав, ганьбив...

Читати далі...

Нелегко знайти в цьому світі музику, більш земну від гуцульської. За рівнем біологічної напруги, тілесності, сексу і смерті може їй дорівнятися хіба що румунська музика. Або циганська. Або музика гуралів. Або мадярів. Або словаків. Або лемків. Здається, гуцульська музика ще є, хоч уже завтра її може не бути. Більшість із нас навіть не зауважить цього, насамперед самі гуцули. Сьогодні багатьом із них цілком вистачає навіть не Мадонни, а Маші Распутіної. Імперія...

Читати далі...

Зелені свята Зелені свята – дуже давнє народне дохристиянське свято, яке символізує остаточний прихід літа. Це завершення весняного і початок літнього календарного циклу. В основі Зелених свят тисячі років лежали культ рослинності і магія заклинання майбутнього урожаю. З прийняттям християнства Зелені свята почали називатися ще й Трійцею, яка відзначалася на 50-й день після Паски і співпадала з Зеленою неділею. Проте впродовж багатьох століть традиційно...

Читати далі...

Життя пролітає вмить, а ми живемо, неначе пишемо чернетку, не розуміючи в метушні скандальній, що наше життя - усього лише тільки мить ...

Один вчинок може розповісти про людину набагато більше і правдивіше, ніж тисячі слів...