• читав: 18%, 3 голоса
• хочу прочитати: 65%, 11 голосов
• не читав: 18%, 3 голоса
• не буду читати, бо ненавиджу все українське: 0%, 0 голосов

• люстрація потрібна: 100%, 15 голосов
• люстрація не потрібна, бо ятеж заплямований: 0%, 0 голосов

З Білоруської СРСР до Одеської області - 61 ешелон, із західних областей РСФСРР до Дніпропетровщини - 109 ешелонів, з Горьківської до Одеської - 35 ешелонів, з центрально-чорноземного регіону Росії до Харківської області - 80 ешелонів. З Іванівської до Донецької - 44 ешелони.

Подивитися в збільшеному масштабі

Характерно, що доступ до документів НКВС з цієї проблематики був завжди обмеженим. Та й самих джерел про радянській опір на Донеччині залишилося в первісному (а не препарованому за часів Хрущова і Брежнєва) вигляді вкрай мало. Одні з останніх документів – 83 томи 4-го управління НКВС по Сталінській області - за наказом з Центрального Архіву СБУ в Києві років 4 тому разом з картотекою партизан були відвезені до Української столиці. Через 50 років, коли зникнуть з української землі як жертви, так і кати українського народу, хтось щось, може, й надрукує. Та чи буде це тоді потрібно? Отже, щоб освіжити пам`ять історикам й заради правди про ті події, пройдемося шляхом 1941-42 років – а саме шляхом партизан Донеччини.

На чому так люблять акцентувати увагу російські дослідники української історії - так це на тому, що всі без виключення члени ОУН були галичанами, волиняками, буковинцями і т.д. Як правило, ніхто з них не аналізував біографічні дані цих людей, тож в якості допомоги варто подати невеликий список керівного та рядового складу членів ОУН Донеччини 1941-43 років.

1.Журба Олександр Авксентійович, 1906 року народження, м. Артемівськ Донецької області. Активно працював в ОУН у Донецьку. 2.Якубович Валерій (Всеволод) Іванович, 1903 року народження, с. Петриківка Дніпропетровської області. Провідник ОУН Красноармійського району. 3. Зубко Віктор Трохимович, 1912 року народження, м. Макіївка Донецької області. Оунівець Красноармійського району. 4. Костенко Дмитро Борисович, 1897 року народження, с. Гришине Красноармійського району Донецької області. Діяв у Красноармійську. 5. Ястремький Антон Іванович, с. Ольгинка Волноваського району Донецької області. Провідний працівник ОУН Ольгинського району. 6. Клименко Овдій , Волноваський район Донецької області, провідний працівник Ольгинського району. 7. Бурлай Дмитро Михайлович, 1908 року народження, с. Олександрінка (Докучаєвськ) Волноваського району Донецької області. Діяв як член ОУН в Рутченково (Донецьк). 8. Корецький Володимир Йосипович, 1912 року народження, Авдіївський район Донецької області. Член ОУН м.Красногорівка Марїнського району. 9. Адаменко Іван Антонович, 1914 року народження, село Залізна Балка Артемівського району Донецької області. Провідний член ОУН міста Горлівка. [ читати далі... ]

• хабар при вступі - це нормально: 9%, 3 голоса
• вчитись повинні тільки багаті: 0%, 0 голосов
• народу не потрібне навчання: 0%, 0 голосов
• я проти хабарів і за ЗНО: 73%, 24 голоса
• право на освіту записано в Конституції: 9%, 3 голоса
• мені байдуже: 9%, 3 голоса

В Києві стартує «АнтиТабачна кампанія!». Першою акцією стане театралізоване дійство під назвою «Табачника – на смітник історії!»

17 березня, в середу, о 12:00 біля Міністерства освіти і науки України (м. Київ, просп. Перемоги, 10) молодіжні та студентські організації Києва проведуть театралізовану акцію під назвою «Табачника – на смітник історії!» Вона є першим заходом в рамках «АнтиТабачної кампінії» метою якої є звільнення новопризначеного Міністра освіти і науки Дмитра Табачника, який має скандальну і суперечливу репутацію не лише серед його опонентів, але й союзників з Партії регіонів.

Учасниками кампанії є такі організації як Молодіжний Націоналістичний Конгрес, Студентська Рада Києва, Фундація Регіональних Ініціатив, «Зарево», Спілка Української Молоді в Україні, Студентське братство НАУКМА, Національний Альянс, «Молода Просвіта». студентські організації КПІ, КНУ та інших ВНЗ столиці.

Контактні особи:

Коли Україна за право життя З катами боролась, жила і вмирала, І ждала, хотіла лише співчуття, Європа мовчала. Коли Україна криваві жнива Зібравши для ката, сама умирала І з голоду навіть згубила слова, Європа мовчала. Коли Україна життя прокляла І ціла могилою стала, Як сльози котились і в демона зла, Європа мовчала.

Олександр Олесь, 22.08.1931 рік

Сумно, але  правда, і здається...мало що змінилося...нажаль

Інформацію про інтернет-користувачів та сайти, які вони відвідали, провайдери мають надавати лише у випадках розслідування кримінальних справ або здійснення оперативно-розшукової діяльності. Таке роз’яснення надало Міністерство юстиції України щодо змін, внесених до ч. 2 ст. 39 Закону України «Про телекомунікації» у зв’язку з прийняттям так званого «закону 404» «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо протидії розповсюдженню дитячої порнографії», – повідомляє Інститут медіа права.

У лиху годину прийде світлий час, Щоб нам нагадати хто вбиває нас, Хто руйнує волю під слова штиків І не поважає власних земляків. Розтоптали правду – підлі вороги, На цукерку манять наче на віки. І пройдуть повільно коли ми живі, А народ страждає. А народ – не ми!

І використовують нас як дикунів: Почнуть з інтелігенції, а потім з бідняків. Зґвалтують як повію. Та як завжди дарма... То наша Україна, але чомусь не та! Про неї всі читали і бачили кіно. Ну а тепер говорять: "Куди нас занесло?!" Розірвана, пом'ята і наче в смітнику. І всемогутні вівці ведуть свою війну.