Друже, прочитай сам і дай прочитати товаришеві!
- 05.07.07, 20:18
Друже, прочитай сам і дай прочитати товаришеві ! (формат pdf, 837KB)
.
.
ТОМУ ЩО:Процесс глобальной фальсификации русской истории начался с Екатерины II, 4 декабря 1783 года, с подписания специального Указа, в котором говорилось буквально следующее: «Назначить до 10 человек, которые совокупными трудами составили бы полезные записки о древней истории, преимущественно же касающихся России… по известному довольно своеобразному плану»… (В.О.Ключевский «Исторические портреты», стр.564-565).[1]
Источник
Пам’ятка прапорщикам та мічманам Української імперії,
що виконують свій обов’язок по захисту Руських земель на території Російського домініону Української імперії на китайському кордоні
Заздалегідь:
Вивчити моральні та ділові якості командного складу військ Російського домініону Української імперії.
Провести бесіди з командним, офіцерським та особовим складом, в ході яких визначити осіб нелояльних до метрополії та занести їх у списки майбутніх Героїв.
По кількості нелояльних осіб („Героїв”) сформувати стратегічні запаси бойових балалайок та ластів.
З лояльними до Української імперії особами вивчити досвід та тактику дій козацьких характерників та пластунів, а також тактику батька Махно.
Поновити плани оповіщення по тривозі, розділивши шляхи оповіщення та терміни прибуття до місця дислокації лояльних та нелояльних до Української імперії осіб
Окреме зауваження:
Офіцерам військової контррозвідки під час проведення профілактичних бесід довести цю Пам’ятку до всіх, кого вона стосується та забезпечити її безумовне виконання.
У разі виникнення явної загрози територіальній цілісності Російського домініону Української імперії:
1. Діяти згідно посадової інструкції, що затверджена тимчасовим командуванням домініону.
2. Здійснювати управління особовим складом рідною мовою.
3. По прибуттю до місця дислокації лояльного офіцерського складу вжити заходи до приведення його до тями та отверезіння.
4. „Героїв” не отвережувати, видати наркомовські 100 грам, бойові балалайки (на флоті – ласти) та пояси шахідів, підняти їх ідейний дух палкою промовою про подвиг Олександра Матросова.
5. Лояльному особовому складу видати засоби захисту та подвійні комплекти зброї та набоїв, короткою промовою попередити про відповідальність за збереження генофонду та території Української імперії.
Взяти під свій особистий контроль:
- отримання пакетів з кодами доступу активації ядерних бойових головок, бойових частот та системи впізнавання „Свій-Чужий” лише лояльними до Української імперії особами.
- здійснення офіцерським складом заходів по охороні атомних станцій, ядерних центрів, газотранспортної системи та нафтогонів, РЛС ППО та ПРО, ШПУ та МПУ РВСП, складів зі зброєю та продовольством, транспортних комунікації та систем зв’язку, у тому числі супутникових.
- вчасний вихід з місць постійної дислокації атомних підводних човнів, їх комплектне та якісне спорядження.
Діяти автономно в козацьких традиціях.
Героям-Шахідам вказати напрямок.
Звітувати не треба, про подвиги Героїв Росії ми почуємо.
Десь там за ріками й горами,
Де плачуть верби,
Із мармуровими боками
Тримають білими руками
Атланти небо.
І сонце в них над головою,
А знизу - море.
Прикуті долею тяжкою,
Та можуть дужою рукою
Дістати зорі.
Минають втомлені сторіччя,
Та бачать всує,
Як тіні із середньовіччя
Кричать їм у саме обличчя:
"Вас не існує!"
Немає в господа нагайки,
Та вже звикають.
Не бачать їх людськії зграйки,
І лиш журливі білі чайки
Їм співчувають.
Не можуть опустити руки,
Та вже й не треба.
Бо скам'янілі серця звуки
Давно терпіти звикли муки -
Тримати небо.
* * *
Я - степовик.У мене воля в жилах,
В моїй крові, в натруджених руках.
Несе мене на жайворових крилах
Червоне сонце - мій вогненний птах.
Я - степовик. Прослалися дороги
Із мого поля аж в Чумацький шлях.
Я заплету-заплутаю тривоги
У маківках й пшеничних колосках.
Я - степовик. Мої пісні безсмертні,
У них живе проста одвічна суть.
Почуй їх у життєвій круговерті,
Тоді й мене насмілишся збагнуть.
Я - степовик. І доля синьоока
Давно блука в нескошених житах.
Пізнай мене за обрієм широким
По гіркоті полину на вустах.
* * *