Зачарованим вітром долі
Я шукала для серця волі,
Для очей виглядала неба,
Що покаже той шлях до тебе.
Я веселкою з мокрим серцем
Видивлялась у мрій озерце,
У якому твоїми снами
Відбивалась любов ночами,
У якому щодня тремтіли
Твої очі моїм «хотіла б…»,
Я б летіла ясним промінням
Бігла б тернами і камінням,
Подолала б і часу милі
Лиш чекав би мене ти, милий!
Кого кличеш ти я не знаю,
Може марно тебе шукаю…
Мабуть стану… хоча б зорею –
Хай для тебе, якщо не твоєю.
Буду лагідно кожної ночі
Цілувати твої сонні очі,
Обіймати тебе неквапливо…
Буду поруч – тож буду щаслива!

На твоїх устах моя усмішка,
У твоїх очах – моя сльоза,
В серці мрія зваблива і грішна,
Що розпусний вітер розказав.

У твоєму небі зорепади,
Ті, які запалює Любов,
В погляді твоєму стільки зваби,
Що втрачаю голову я знов.

У твоїх обіймах – снів наркотик,
У долонях – райдуга моя
Із бажань і щастя райський дотик,
У твоєму серці – тінню я…

І знайома, й таємнича трішки
З ароматом літньої грози
На твоїх губах – моя усмішка
З присмаком солодкої сльози.