Блог Oliviya

Вид:: короткий; повний

Замітки:

Холодно…

02.11.10, 01:53
мої вірші, мої думки, сум

Холодно.
Вітер гуляє пронизливо
в навстіж розкритому серці.
Холодно…
Сльози як бісер нанизано,
суму в душі кілогерци…

Боляче.
Світ в чорнобілому кольорі,
блиск свій утратило сонечко.
Боляче…
Біль і тривога як в зговорі
сни розвівають по полечку.

Вітряно.
Протяги в серці пораненім
наскрізь гуляють не втомлено.
Вітряно…
Іскри бажаного пламені
стали на вітрі лиш попелом…

Холодно.
Градом, снігами і кригами
з мрій нотки радості вижато…
Холодно…
Пальці замерзлими крилами
пишуть графіті «лиш вижити б…»

Коментарі: 11

Oliviya

__________________

10.07.10, 15:19
життя, мої вiршi

Як важко розлучатись назавждИ
З людьми, до болю рідними такими.
Лиш кілька слів: «…у серці збережи…»
І все – уста вже стали від тепер німими…

Забракне слів, забракне сліз, та знов
У диво серце вірити посміє,
Що все це сон, що це кошмарний сон,
Ще мить, і ти цей сон страшний розвієш!

Якби ж то це був сон!!! Тоді, повір,
Ми б без вагань безсоння полюбили…
А так… рахуємо мільйони зір,
Але одну знайти тепер несила…

Як важко розлучатись… Скільки ще
Не встигли ми сказати, зрозуміти…
Не встигли… лиш зостався в серці щем
і пам’ять вічно в ньому пломеніти…

Коментарі: 34

Oliviya

Не знаю... не вірю...

24.06.10, 20:44
мої вiршi, сум

Я дивлюсь в твої очі, тільки
в них нема навіть відблиску мого,
в них байдужості тіней стільки,
що вогонь перетворюють в скло.
Я не хочу більше кохати.
Я не знаю кохання святого.
Тільки біль і бажання втікати
залишило для мене воно.

Я не хочу чекати більше,
я не знаю надії із болю,
лиш її пустотлива тиша
убиває мене без жалю.
Я не вірю уже в кохання,
це лиш мрій і думок сваволя,
це лиш вигадка й покарання
для того, хто повірив в «люблю»…

Коментарі: 20

Oliviya

ще раз про любов )))

21.06.10, 22:13
любовна лірика, мої вірші

Не чуєш, не бачиш, а серце впивається солодко,
Душа відчуває, думки шаленіють у мить…
Ніякі скарби, діаманти, перлини чи золото
Не можуть зрівнятися з тим, що у серці щемить.

І хай буде світ дощовим чи холодним і вітряним,
Та лиш як любов у серденьку без краю і меж,
То стане вона світлом, сонцем, зорею, повітрям тим,
Яке до схочу ти вдихаєш, яким ти живеш!

Коментарі: 20

Oliviya

***

06.06.10, 17:11
мої вірші, мої думки

Від любові залишився тільки дим,
Він розвіється – й по почутті усьому.
Ти мене від цього диму укради,
Бо інакше задихнуся я у ньому.

Ти мене від цього світу заховай,
Бо інакше збожеволію від болі.
Не прошу я дарувати мені рай,
Просто зрад щоб не було на видноколі.

Ти не бійся, в тебе я не попрошу
Ні кохання, ані вічної любові,
Я тебе як вільний вітер відпущу,
Я не стану, ні, твоєї пити крові.

Ти мені лиш покажи що в тім диму
Ще є очі, що навчать мене сміятись.
В тебе я лиш крапельку надій візьму,
Моя Доле, й відпущу тебе літати.

Коментарі: 20

Oliviya

*****************************************

11.04.10, 15:23
любовна лірика, мої вірші

Заплакана весна в промоклій млі
На почорнілому снігу забуто тліє.
Камін. Гарячий чай. І ніч на склі
Холодним подихом малює дивні мрії…

Амур, стрілою зачепивши, шаль
Зірве з плечей, бажанням диким спопеливши…
Розлитий чай. Вогонь. Очей кришталь.
Сплетіння рук. На двох один лиш подих. Тиша.

Шалений блиск очей. Холодний чай.
Гарячий дотик. Двох долонь на склі відбиток.
І плаче за вікном весна нехай –
В ім’я кохання всі гріхи їй треба змити…