Звідки походить гасло Слава Україні

Гасло "Слава Україні!" давнє , це гасло використовував у своїх віршах Тарас Григорович
Шевченко.  У своєму вірші «До Основ'яненка» в 1839  році, Тарас Шевченко  писав:

Слава не поляже; 
Не поляже, а розкаже, 
Що діялось в світі, 
Чия правда, чия кривда 
І чиї ми діти. 
Наша дума, наша пісня 
Не вмре, не загине... 
От де, люде, наша слава, 
Слава України! 

Гасло "Слава Україні!" як ми бачимо і читаємо, використовували  у часи  Шевченка . Більш поширено гасло "Слава Україні!"  почали використовувати в часи Української Народної Республіки.  Дяченко Петро Гаврилович, командир 1-го кінного полку чорних запорожців (підрозділ існував у 1918—1920 роках), згадує, що привітанням у них  були слова «Слава Україні! — Козакам Слава!»

 Контр - адмірал УНР Святослав Шрамченко в своїх історичних описах  «Лінійний корабель-дредноут Чорноморського флоту „Воля“» загадує :

Як тільки «Воля» стала на північній бухті, на призначену для неї бочку, до неї підійшли на катері члени Української Гол. Ради і піднялися на борт корабля. На кораблі вже стояла частина екіпажу з тим жовто-синім прапором на правому флянзі і ось тут голова Української Чорноморської Ради. професор. В. М. Лащенко виголосив на привітання свій історичний тепер для української фльоти вірш «Золотосині прапори». На це віршоване привітання матроси відповіли гучним "Слава», «Слава Україні!".

Генерал УНР Всеволод Петрів згадує, що в час правління гетьмана Скоропадського гасло звучало так: «Йшлося насамперед про сердюків, які добре марширували, голосно вигукували „Слава Україні, Гетьманові Слава“».

Письменник Юрій Горліс-Горський,  в своєму романі «Холодний Яр» описав  події 1918—1922 років в Центральній Україні.

«Село має звичайний мирний вигляд, але група парубків, що йшла по вулиці, і співаючи «Серед степу на просторі» — озброєна. У всіх рушниці, у декого шаблі і револьвери, у одного шабля старовинна, оправлена в срібло.
Під'їжджаю до них:
— Добридень хлопці!
— Слава Україні! — відповідає декілька голосів. Це мене трохи змішало. Я не знав, що у холодноярців заведено замість «Здоров» вітатися «Слава Україні», а відповідається — «Україні слава».




Три тисячі років йде наша війна - Українська пісня

Текст пісні Три тисячі років йде наша війна. Смерть першими ліпших ховає. Хто вижив в бою, тих чекає тюрма -- Вже більше невинних немає. Приспів: Ми впали в бою, ми були молоді. Моліться за нас, ще живі вороги. Ми зброю свою заповіли тобі -- Ти вражою кров'ю її окропи. На сорок день вип'єм, освятим ножі, Освятим напалм, хай ясніше горить. Хай спалить міста, міністерства, суди -- Ще тисячі років тривати війні. Приспів: Ми впали в бою, ми були молоді. Моліться за нас, ще живі вороги. Ми зброю свою заповіли тобі -- Ти вражою кров'ю її окропи.

Пісня про Олексу Добуша - Гаєм гаєм зелененьким

Олекса Довбуш народився  в селі Печеніжин у 1700 року, народний герой, керівник народних повстанців - опришків у 1738—1745 роках. Постання опришків  відбувалось в  Галичині і оспіване в багатьох піснях і легендах.

 Очолюваний Довбушом загін мав чисельність від 30 до 50 чоловік. Загін займався набігами на поміщиків  і в них відбирав майно і роздавали бідним, тому цей рух був підтриманий місцевим селянством.

Загін Довбуша діяв вісім років - аж до його смерті. Про силу його загону свідчить один промовистий факт: головнокомандувач усієї Польщі Йосиф Потоцький вирушив сам на Гуцульщину на чолі двох із половиною тисяч вояків на придушення повстанського руху. Горами постійно нишпорив загін полковника Пшелуського зі 150 вояками, який роками вистежував Довбуша. Співвідношення військових сил було один до сотні.  Не дивлячись  на таку силу  Довбушу  удавалось уникати прямих сутичок з військами  і з’являвся у найнесподіваніших місцях не тільки Івано Франківщини, Буковині, Закарпатті чи Львівщині, а й навіть Тернопільщині.

Загинув Олекса Довбуш від рук чоловіка своєї коханки.  Олексу Довбуша  24 серпня 1745 року застрелив  Штефан в селі Космачі.  За іншою версією Штефан застрелив  Довбуша коли той  у ночі намагався зайти в його хату.

Пісня «Ой під гаєм зелененьким»  була записана  в 1908 р. від Івана Синютовича з села Зелена, Надвірнянського району, Івано-Франківської області. Надруковано було пісню в етнографічному збірнику «Народні оповідання про опришків».   Збірник  було видано Науковим товариством  імені Шевченка», т. XXVI, Львів, 1910 році, стор. 44—45.




Чері - Люцина Хворост

Виконує ; Люцина Хворост 



Cherry - українська пісня
Слова і музика Люцини Хворост
Аранжування Дмитра Самойленка 
Звукозапис Юрія Овчаренка

Текст пісні 

Чарку з чорним чері
Він в руці трима.
Істина в лікері,
Як вина чортма.
Що мені втрачати
В битві прикрих фраз?
Чари розвінчати
Маю в перший раз.

Тільки б не озирнутися,
Тільки б не перестрашитись,
Тільки б не передумати
І не розплакатись...
Дайте, боги і демони,
Дайте, я заклинаю вас,
Дайте сьогодні сили мені.

Бачу, все читає
Він в очах моїх...
В цих стінах чигає
Давній спільний гріх.
Я маріонетка,
Випадковий штрих,
Сріблена віньєтка
В книзі доль чужих.

Тільки б не озирнутися,
Тільки б не перестрашитись,
Тільки б не передумати
І не розплакатись...
Дайте, боги і демони,
Дайте, я заклинаю вас,
Дайте сьогодні сили мені.

Чарку з чорним чері
Не допив дарма...
Істина в лікері,
Як вина нема.
Ляльці театральній
Майже байдуже,
Що в подружній спальні
Лампи гаснуть вже.




День при дні - Українська пісня


День при дні - Українська пісня
Слова: Люцина Хворост Музика: Люцина Хворост Виконує: Люцина Хворост Текст пісні - День, коли ми зустрілися, Краплею з неба впав. В день, коли ми зустрілися, Дощ накрапав. Я тебе й не розгледіла В гаморі й метушні В день, коли ти зустрівся мені... Приспів: День при дні Морок розвіюється, Сумнів розсіюється; День при дні Ти даруєш надію мені. День, коли ми побралися, - Ніяковість і сміх. День, коли ми побралися, - З теплих таких... Вальсу крилата памороч, Яблук осінніх дух - І карусель пришвидшує рух. Приспів. Дні, що біжать-минаються, Множу я і ділю... Дні все біжать-минаються - А я люблю! Знаєш, я їх збиратиму аркушами В альбом: Вийде із них і пісня, либонь! Приспів.


Хто автор пісні - Плаче захмарене небо

Йосип Храпко та Олександр Демиденко є авторами твору «Плаче захмарене небо». Ця пісня була написана 1962 році , сьогодні стала можна сказати народною, музику до слів написав композитор Ярослав Вишиваний.

Народився Олександр Демиденко на Сумщині ( рік народження невідомий).

Батьки-інженери хотіли бачити сина медиком, тому після закінчення школи Олександр вступив до військового медичного училища. Та військового лікаря із Олександра не вийшло - відразу зрозумів, що це не його доля і залишив навчання. Працював на Донбасі, в шахті імені Сталіна, у Жданові, на будівництві.

Якось перед робітничою аудиторією виступали письменники Михайло Стельмах, Василь Земляк, Євген Доломан. То молодий робітник Демиденко скористався моментом і показав свої перші твори видатним корифеям.

- А чому пишеш російською? - запитав Михайло Стельмах. - Треба тобі вчитися.

І написав молодому автору рекомендацію до Київського національного університету. Та Олександр Демиденко вибрав Чернівецький університет.

Після університету кілька років Олександр Демиденко працював на Чернігівщині вчителем. А з 1971-го живе і працює в столиці.

Поет написав багато віршів, для дітей та юнацтва. Його дитячі книжки написані з добром і любов’ю, але самий відмий твір який написав Олександр разом Йосипом Храпком це пісня «Плаче захмарене небо»


Авжеж - Українська пісня

Слова: Люцина Хворост Музика: Люцина Хворост Виконує: Люцина Хворос Слова пісні - Авжеж А тобі роки - мов опанча: Взяв собі та й скинув із плеча... Де ж та сукня в горошки, Ті очі-волошки, Де згубилась я - твоє дівча? Злоязика, стомлена... не та! На раменах - жорнами - літа... Ще береш мою руку, Мовчиш про розлуку... О, яка нестерпна доброта!.. Приспів: Авжеж, Тебе віддам твоїм світам; Ти йдеш, Бо світло там, бо щастя там - Без меж... Нема в тім кривд ані наруг, І ти мій друг, і я твій друг... Авжеж. Я її угледіла здаля. Ти спіймав у небі журавля. Тут і сукня в горошки, І очі-волошки; Все про неї знаю... звідкіля? Я силкуюсь не зчиняти драм. Я велю всміхатися вустам, Не кривитись докором; Йдемо і говорим... Скільки ще хвилин лишилось нам?!


Відео мп3 запис. Плач Єремії - Вона


 Невеличка реклама )))

 Колись канал цієї дівчини був у нас в УВО. вона почала завантажувати музику я трохи цю музику поширюю, додав у свій плейлист але вона жаліється що ніхто не підписується на її канал . Відео прості їх можна просто слухати чи використати на сайті як мп3 плеєр . Товариство підпишіться на канал якщо комусь цікаво слухати музику www.youtube.com/user/Mzalizniak?sub_confirmation=1
 

Марічка - Українська пісня


Слова: Михайло Ткач
Музика: Степан Сабодаш
Виконує : Ансамбль Марічка 

Текст 
В’ється, наче змійка, неспокійна річка,
Тулиться близенько до підніжжя гір;
А на тому боці – там живе Марічка,
В хаті, що сховалась у зелений бір.

Як з кімнати вийде, на порозі стане,
Аж блищить красою широчінь ріки,
А як усміхнеться, ще й спідлоба гляне:
"Хоч скачи у воду!" – кажуть парубки.

Не питайте, хлопці, чом я одинокий
Берегом так пізно мовчазний ходжу.
Там, на тому боці, загубив я спокій,
А туди дороги я не находжу.

Та нехай сміється неспокійна річка,
Все одно на той бік я путі знайду.
Чуєш чи не чуєш, чарівна Марічко?
Я до твого серця кладку прокладу.

Слава Україні - Орест Лютий

Слова і аранжування Орест Лютий
Виконує Орест Лютий

Україно, ти далекою була У неволі посивіла голова На Сибіру і в Мордовських таборах Прославляли тебе в думах і піснях ! Приспів: Слава Україні, та її синам ! Запорожцям і УПІВСЬКИМ воякам, Гайдамакам і Петлюрівським полкам ! Вічна Слава ! Вічна Слава ! Вічна Слава ! Дні і ночі проти вражої юрби Ми боролись на Донбасі і Дніпрі Дні і ночі у Карпатах і степах На катів московських наганяли страх! Приспів: Слава Україні, та її синам ! Запорожцям і УПІВСЬКИМ воякам, Гайдамакам і Петлюрівським полкам ! Вічна Слава ! Вічна Слава ! Вічна Слава ! Рідна Ненько, нас мільйони полягли Дай з долонь напитись чистої води Всю Європу боронили як могли Проти нечисті азійської орди! Приспів: Слава Україні, та її синам ! Запорожцям і УПІВСЬКИМ воякам, Гайдамакам і Петлюрівським полкам ! Вічна Слава ! Вічна Слава ! Вічна Слава !