Любо братці любо




Українська народна пісня
Виконує;Тарас Житинський

Як батько заграє, - ворог враз ридає;
То іти до кого молодому козаку?!
Червоні ліворуч, білії праворуч,
А я піду до батька на гражданськую війну.

Любо, братці, любо, любо, братці, жить,
З нашим отаманом не приходиться тужить.

Із валки лунко, лунко в береги
Вдарили одразу короткі батоги.
Батько нахилився, коня у кар’єр,
"Висікти сволоту!", цівку плечем впер.

А першая куля, а першая куля
Порснула по мені та спасли ремні.
А другая куля, а другая куля
Вранила коня, ще за світа дня.

Любо, братці, любо, любо, братці, жить,
З нашим отаманом не приходиться тужить.

А третяя куля, а третяя куля
Вцілила мене, мого коня нехай мине.
Як терпець урвався - то не налякать,
Тільки б дотягнуться, а на смерть начхать.

Не сумуйте батьку, нічого пенять,
Ті хто виноваті вже навіки сплять.

А що не владнали та не домайстрували
Буде того зілля нашим дітям дорубать.

Любо, братці, любо, любо, братці, жить,
З нашим отаманом не приходиться тужить.

Годі на сьогодні, браття, храбрувать,
Коні натомились, хлопці хочуть спать.

Нічого не шкода, ні врага-ірода,
Шкода тілько волі та буланого коня.

Любо, братці, любо, любо, братці, жить,
З нашим отаманом не приходиться тужить.

Рушничок я тобі вишиваю



Українська народна пісня 

Слова: невідомий

Музика: невідомий

Виконує: гурт Рушничок

 

Рушничок я тобі вишиваю

На біленьким ллянім полотні,

Бо письмо переслать до Сибіру

Заборонено було мені.

 

Заборонено нам сповістити,

Що хтось плаче у ріднім краю.

І хотів би думками ділити

Із тобою недолю-судьбу.

 

То ж прийми цей подарок від мене,

Пригорни рушничок до лиця.

І нехай тобі, сину, здається

Що це не полотно - тільки я.

 

Бо в нитках і у цім полотенці

Найдеш сліз материнських сніги.

Бережи їх у своєму серці

Бережи, сину мій, назавжди.

Засвистали козаченьки




Українська народна пісня 
Слова: Маруся Чурай 
Музика : Микола Лисенко
Виконує; Гурт Рушничок
 
Засвистали козаченьки
В похід о півночі,
Заплакала Марусенька  
Свої карі очі.

Не плач, не плач, Марусенько,
Не плач, не журися,
А за свого миленького  
Богу помолися!

Стоїть місяць над горою,
А сонця немає.
Мати сина в доріженьку 
Слізно проводжає:

"Іди, іди, мій синочку,
Та не забаряйся,
За чотири неділеньки  
Додому вертайся!"

"Ой рад би я, матусенько,
Скоріше вернуться,
Та щось мій кінь вороненький 
В воротях спіткнувся.

Ой бог знав, коли вернусь,
В якую годину;
Прийми ж мою Марусеньку,  
Як рідну дитину!"

"Ой рада б я Марусеньку
За рідну прийняти,
Та чи буде ж вона мене,    
Сину, шанувати?"

"Ой не плачте, не журітесь,
В тугу не вдавайтесь:
Заграв мій кінь вороненький  
Назад сподівайтесь!"

Пісня УПА - Друже Ковалю


Пісня УПА - Мій друже Ковалю
Українська повстанська пісня 

Слова : Микола  Матола

Виконує;; Василь Лютий

 

Четверту добу уриваються плови,
Сльозиться у схроні зволожений мур.
Не плачте душею, мій друже Ковалю,
Бо дуже нелегко й мені самому.

Уже котрий тиждень чекаємо грипсу,
Коли запалає Вкраїна вогні.
Мій друже Ковалю, затягнемо пісню,
Бо дуже нелегко й самому мені.

Кудись наші коні помчали далеко
І долю понесли у зоряну ніч.
Нам сниться в розлуці згорьований батько,
З сивіла дружина приходить у сні.

А нам би відверто агітки лукаві
Розбити об святість твердої руки.
Та іменем нашим свої чорні справи
І знову прикрили московські полки.

І мачуху долю, й брехливу неславу
Нам подарували звитяжні роки.
Тож будьмо незламні, мій друже Ковалю,
На славу Вкраїні, на вічні віки!