Стрімко і невпинно плине ріка часу, невблаганно змінюючи нас і все навколо на, залишаючи нам лише спогади.
Мобільний видав порцію вібро, запрошуючи до спілкування.
- Ало?
- Привіт- почувся в трубці голос однокласниці. Ти не забув, що ми зустрічаємось? Приїдеш?
- Обов'язково буду.
- Тоді до зустрічі! Бувай.
І ось, долаючи снігові замети на дорозі, ПАЗік везе мене назустріч з однокласниками,повільно наближаючи в минулі роки. в роки юності.
Потрібно...
Читати далі...