Блог _R

Вид:: короткий; повний

Замітки:

Навіяно "посланцями всесвіту"

13.11.23, 15:51

https://blog.i.ua/user/43572/2415238/
Я от деколи люблю задавати собі питання...

Є в українському публічному просторі багато цікавих людей.

Є людина, яка декілька разів обіцяла взяти Крим до січня, до весни, до червня. Людина ця займає високу посаду. Обіцянка його так і не була виконана жодного разу.

І що ви думаєте? Він вирішив мобілізувати свій внутрішній ресурс, оптимізувати використання свого робочого часу для розробки стратегії для взяття Криму? Ні! Не вгадали! Він пішов в аспірантуру. Напевно його вже Крим не цікавить і він (Крим) почекає.

Ще є інша людина, в якої контрнаступ проходить не так швидко, як обіцяли... Напевно для того, щоб контрнаступ проходив швидше треба вступити в аспірантуру, писати наукові статті, доповіді, працювати над дисертацією... Тоді контрнаступ піде швидше.

Є ще одна людина, яка кожен день звертається до народу з новинами, які і без нього розказують в новинах. Напевно він завжди мріяв працювати диктором на телебаченні. Ну і що, що в країні війна, корупція, підлеглі не встигають з Кримом і контрнаступом? Це так круто світитися на телеекрані, витрачати не безмежний час найважливішої посади в країні, щоб розказати людям новини за сьогодні.

Коментарі: 101

Скоро зима

12.11.23, 15:19

Природа поринає в летаргічний сон.

З дерев останнє жовте листя облітає.

Зима-цариця скоро сяде на свій трон,

У царстві холоду життя майже немає.

До нової весни загасне все життя,

Зимою проявів його не так багато бУде,

Навіть в людей пригаснуть трохи почуття

Та в них є внутрішнє тепло - вони все ж люди.

В душі та серці джерело тепла це є,

Воно завжди підживить добре слово й справу,

Втече від нього холод й лід від нього розтає,

З ним легко до весни долати переправу.

Скоро зима, всім грітись буде треба,

Щоб не замерзнути у стужу та морози,

Подбайте ж про тепло для інших і для себе,

Котре зігріє будь-коли та попри всі прогнози.

Коментарі: 53

Душу лісу оголяє листопад

11.11.23, 17:22

Душу лісу оголяє листопад,
Листя з дерев дощем змиває,

ШляхУ з землі нема йому назад.
Прозора голизна на серці щем лишає.

Вітер гойдає геть мокрі гілкИ,
Вмиті хмар сірих слізьми рясними,
Присмак цих сліз осінньо-гіркий,
Туга в повітрі волога незрима…

Дощ по калюжах кап, кап, кап, кап,
Вони ростуть, всі краплини приймають,
Мов під мелодію осені в такт
Кільця з’являються там і зникають.

Коментарі: 16

Темні часи

08.11.23, 04:44

В темні часи згасає в душах світло,
А темні душі творять темний час,
Це все стається поступово, непомітно,
Це вже траплялося в історії не раз.

В темні часи вбивати - вже не злочин
Та грабувати інших - це нормально,
Собі брехати й іншим прямо в очі
В такі часи не так вже й аморально.

Звичайне зло яскравою зорею
Себе вдавати буде в час злий цей,
За правду буде видавати ахінею,
Казати, що рятує світ людей.

При цьому буде людяність вбивати
В кожній душі та й взагалі у світі,
Щоби потворність сенсом могла стати,
Нанесе грим й заманить в свої сіті.

За благородство буде ницість видавати
Та підміняти буде добрі й злі поняття,
Щоб маячня могла, як істина ставати -
Зманіпулює і повторить, як закляття.

Темні часи глибОко проникають
В серця і душі безлічі людей,
Там світло та людину убивають -
Це вбивчого безглуздя апогей.

Коментарі: 28

Хто б такий дарунок міг зробити?

28.10.23, 19:16

Людям не бракує розуму і сили -

Підкорили вже практично собі світ,

Землю, небо, море, космос підкорили

І на Місяці лишили навіть слід.

Можуть вони швидко плавати й літати,

Виробляти різні для всіх блага,

Вмить можуть слова їх сотні миль долати

Та не все до інших в тих словах повага...

Люди створюють закони справедливі,

Творять музику, вірші, пісні, картини...

І в духовній сфері все для них можливо,

І здавалось би для горя в них нема причини.

Та причина є - душа часом убога,

У яку не все вдається мир вселити,

В тій душі тварина подолала Бога

І змогла при цьому всьому жити.

Так живе, що світ псує навколо,

Робить зло природі і собі, і людям,

Наповняє простір горем, болем.

А могло ж би бути щастя скрізь і всюди...

Хто б дарунок людям міг зробити

Найцінніший, що лиш може бути -

В душах їх людину пробудити,

Щоб не було іншим там й собі отрути?

Коментарі: 26

Натрапив

20.10.23, 21:43

Натрапив на один цікавий епізод з Біблії:

Луки 7:31-34

[31] Тож з ким порівняю людей цього роду? До кого вони подібні? [32] Подібні вони до дітей, які сидять на майданах і гукають одне одному, кажучи: Ми вам грали, а ви не танцювали; ми голосили, а ви не плакали! [33] Прийшов Іван Хреститель, який не їсть хліба і не п’є вина, а ви кажете: Він біса має. [34] Прийшов Син Людський, Який їсть і п’є, а ви кажете: Цей Чоловік ненажера і п’яниця, приятель митників і грішників.

Це слова Ісуса Христа. Я їх вже не раз чув і не раз читав, але якось завжди вони легко проходили крізь мене, мовби попри мене. Не дуже я це розумів і не дуже заглиблювався в їх сенс.

Цього разу спробував дещо задуматися.

Ще раз наведу частину з цього епізоду:

Тож з ким порівняю людей цього роду? До кого вони подібні?Подібні вони до дітей, які сидять на майданах і гукають одне одному, кажучи: Ми вам грали, а ви не танцювали; ми голосили, а ви не плакали!

Люди цього роду порівнюються з дітьми "які сидять на майданах і гукають одне одному, кажучи: Ми вам грали, а ви не танцювали; ми голосили, а ви не плакали!".

Уявіть собі дві групи дітей. Уявили? Одні діти зайняті однією справою, а інші іншою. І ті діти хочуть привернути до себе увагу і інші і гукають "одне одному, кажучи: Ми вам грали, а ви не танцювали; ми голосили, а ви не плакали!""

Діти вони такі... Коли вони зайняті чимось своїм, то не дуже звертають увагу на інше. Одні діти зайняті грою на якихось музичних інструментах, грають щось веселе для танців, а інші голосять щось сумне, щоб розжалобити інших.

Можна сказати, що і ті діти, і інші грають в свою гру і інша гра їх не цікавить.

Такі ж і ми, як ці діти. Ми граємо свою гру, не бачимо ні пророків, ні Бога, і Царства Божого, ні пекла, а часом і нікого та нічого навколо себе.

Корупціонери грають в свою гру і не бачать чим це може закінчитися, "полководці" грають у війну і не бачать в цій війні інших, їхніх доль, їхнього життя, їхнього болю, горя...

путін почав неспровоковану війну, його громадяни вмирають на полі бою, залишають там руки, ноги, здоров'я.... Чи хотів би путін втратити ногу чи дві, або ж руку чи дві? Як би йому подобалося життя в такому стані? Але в нього своя дитяча гра у війну, гра жорстока, жорстока до своїх громадян, які втрачають в цій чужій грі своє все: здоров'я, совість, здоровий глузд, життя. Країна (рф) замість того, щоб спрямувати свій ресурс на розвиток - спрямовує ресурс на кроки до прірви. Але що тут зробиш? У лідера своя жорстока по відношенню до своїх громадян, а ще більше жорстока по відношенню до наших громадян гра. Гра за знищені території, гра в руйнування доль людей, гра в руйнування миру, спокою, а може і руйнування світу.

Можна багато ще говорити на тему путіна і війни... Але поки тут досить.

Ми всі часом граємо в свою гру, де переможцем має бути тільки я. Де навколо всі чи майже всі мають програти, де навколо зруйноване поразкою середовище, обмануті клієнти, обманута держава, де армія без зброї, але з яйцями по 17.

Ми часом схожі на дітей, які не хочуть чути зауважень і застережень і ми знаємо, що сказати тим, хто хоче нас виправити. Прийде Іван Хреститель, який не їсть хліба і не п’є вина, а ми скажемо: Він біса має. Прийде Син Людський, Який їсть і п’є, а ми скажемо: Цей Чоловік ненажера і п’яниця, приятель митників і грішників. Прийде хтось інший, то і він буде змішаний з багном, бо на думку більшості людей в світі є лише їх гра, їхні інтереси, а всім решта середовищем можна знехтувати, знищити його. Хоча хто ми без середовища?

Історія стара...

Коментарі: 79

Перед сном ми усі діти

14.10.23, 22:01

Перед сном ми усі діти:

Заколисує нас чарами,

Сновидінням щоб нам радіти

Та потішитись їх барвами.

Зніме втому легкою рукою,

Та напруження все розвіє,

Понесе стрімкою рікою

Десь туди, де збуваються мрії.

Десь, можливо, в світи далекі,

Чи у райські сади квітучі,

Десь подалі від небезпеки,

Де всі миті часу співучі.

Там набратися можна сили

Та добра досхочу напитись,

Політати на щастя крилах,

Ну і трохи на краще змінитись.

Коментарі: 6

Летять над містом журавлі

08.10.23, 14:00

Летять над містом журавлі,

Кричать "курлі-курлі-курлі",

Кружляючи у небесах,

В теплі краї лежить їх шлях.

Свій залишають рідний край,

"Курлі" - це їхнє "прощавай",

Нелегко покидати дім,

Шлях непростий долати їм.

Летять ключами багатьма,

Всіх сповіщають, що зима

Вже зовсім поруч на підході,

Холодний вітер - її подих.

Летять у вирій журавлі,

Заберуть в себе на крилі

Тепло до нової весни,

Залишать теплі тільки сни.

Коментарі: 51

В гостях забарилося в осені літо

07.10.23, 19:21

В гостях забарилося в осені літо,

Хоч перший тиждень жовтня минає,

Невтомно ще сонце продовжує гріти,

Ще листя зелене дерева вкриває.

Знімає з дерев вітер жовті листки,

В зелену траву їх вкладає й ховає,

Хоча не такі вже співучі пташки,

Природа, мов в серпня кінці вигляд має.

Коментарі: 4

Туман

26.09.23, 21:55

Розчинилося все у тумані,

Недалеко зовсім край світу,

Он зникають дерева останні,

Пару метрів всього лиш звідти.

А ось там останній будинок

Ледь видніється в гущі туману,

Світ малий, має срібний відтінок,

Ще й в полоні дрімотного стану.

Ані сонця невидно, ні неба,

Світ, неначе загублений острів,

Кілька кроків навколо тебе -

Невеликий твій видимий простір.

Тихий спокій навколо і тиша

Пробираються в душу навіть,

Місця там собі трохи залишать

Попри різні турботи і справи.

Коментарі: 152

Профіль

Шукати в архіві

Останні статті

Свіжі фотографії

Свіже відео