Бог не живе в храмах, де Йому відспівають, А жити у Дусі правди ніколи бажання не мають. Бездушні ікони там й стіни, а також мертва там віра, Молитви там не почуті, там Богу огидна офіра. Богу від нас не треба: дарунків, хвали та жертви, Щоб ближнього ми полюбили - Він зміг на хресті померти, Щоб після падінь щоденних знаходили сили встати, Він після розп'яття й смерті воскрес, щоб надію дати. Держави вмирають там, де знищує їх беззаконня, Де сенс існування зникає, де все у...

Читати далі...

Мт. 23:37-38: "Єрусалиме, Єрусалиме, що вбиваєш пророків та каменуєш посланих до тебе! Скільки разів Я хотів зібрати діти твої, як квочка збирає під крила курчаток своїх, — та ви не захотіли! Ось ваш дім залишається порожній для вас!" Тепер залишається дім ваш порожнім: Без зцілень, навчання, молитв почутих. Тепер вам у домі молитви все можна: Водити овець і телят, а про Бога забути... Дозволено вам тепер відкидати Закон, милосердя і справедливість, Тепер можна Бога вам розпинати...

Читати далі...

Полистаю своє старе, Щоб не сталось - стаю собою, Пам'ять спогадами пробере, Душа пилу позбудеться слою. Повертаюся в двадцять, тридцять, Крізь роки тепло серця збираю, Справжнє все, а не просто сниться, Кожну мить життя розглядаю... Біль і щастя, радість і сум Поміщаються в усмішку щиру, Десь зникає зайвого шум, Котре все віддаляло від миру.

Коли темні та довгі ночі І у день навіть світла мало, Коли світла шукають очі, Тоді в небі Зоря засіяла. Коли лід і холод є всюди Та все сковують люті морози, Коли мерзне весь світ і люди, Всіх зігріти тепло Зорі в змозі. Зоря робить цей світ яснішим Та освітлює душі й розум, В світі й серці стає тепліше Попри віхоли та морози. Ця Зоря - це Ісус-дитятко, Всім велику надію приносить, Що любові бУде в достатку, Світла в душах всім бУде досить.

Егоїзм робить нас дріб'язковими, Для одного "я" все старається Та заковує волю оковами - Світ собою обмежити так намагається. А любов розширяє обрії, Душу робить на когось ширшою, Світлою, теплою, а ще доброю,Завжди кращою і ніколи гіршою. Полюбити багато непросто - Так, щоб світ весь в душу впустити, В малу душу не схильну до росту Небагато можна вмістити. Хто полюбить душею багато, Тому можуть багато простити, Той у змозі багато пізнати, Зможе кращим той світ...

Читати далі...

Можна задихнутися без правди, Нелогічність може усі сенси поламати, Знищують снагу чужі моральні вади, Як нема заради чого - важко встати. Середовище людині, як вода для риби, Є місця там, де не жити краще, аніж жити, Де немає з чого вже робити вибір, Де об розум і добро хтось ноги витер. Де вже не живе порядність й справедливість, Де безумство всім керує балом, Де до хамства та нахабства є лише сміливість, Де тактовність й співчуття кудись пропали. Де людина у собі зганьбила ...

Читати далі...

[Приєднана картинка]Ранкове сонце усміхнулося веселкою,В похмурий день з-за хмари виглядаючиТа сіро-синє небо легкою акварелькоюВ осіннє різнобарв'я прикрашаючи.То хмари, то тумани, то серпанки,Або ж веселка з сонцем усміхається...Багаті змінами картин осінні ранки,Щомиті в нові веселкові фарби світ вдягається. [Приєднана картинка]

З путіна голови вилітають снаряди, З путіна голови вилітають ракети, Звідти ж виходить ординське стадо, Там же народжуються апокаліптичні сюжети. путіна голова - це джерело небезпеки і смерті, Вона вбиває дітей, простих людей і солдатів Своїх, чужих, сама ж вона боїться померти, Бункерна голова - кумир для тупої вати. Тій голові місця мало у цьому світі, На одну восьму Землі вміститись ніяк не може, Крім неї ніхто там нормально не може жити Та й що вона нормально живе на те...

Читати далі...

"Крім того, поглянь, що знайшов я: що праведною вчинив Бог людину, та вигадок усяких шукають вони!..."Екклезiяст 7:29 (переклад Огієнка) Людину праведною Бог колись створив Та захотілось людям у думкИ різні пуститись. З'явився не лише до доброго порив, А і до злого... і вже важко зупинитись. Де доброзичливість булА - ще заздрість проросла. Там, де булА любов, ненАвисть ще з'явилась. І щось пішло не так, у вир шалений доля понесла, Дорога стала бездоріжжям, ціль шляху...

Читати далі...

Нелюди пишуть історію Кров'ю чужою і смертю, Болем чужим і горем, Егом своїм жадним й впертим. Нелюди пишуть брехнею, Фальшю, маніпуляціями, Часто несуть ахінею, Займаються фальсифікаціями. В жертву приносять інших Ради себе нікчемних, Щоб мати більше і більше Влади й грошей для справ темних. Злочин вони прикрашають Благими добрими задумами, Нутро ж їх від краю до краю Повне здирствами й зрадами. Вони - це гроби побілені, Ззовні лиш білі й ошатні, Вовки в ягнят...

Читати далі...