Профіль

_R

_R

Мальдівські о-ви, Мале

Рейтинг в розділі:

_R

_R

Сон

  • 04.06.24, 21:28
Минає день. Зникають всі його турботи. Сон затирає дійсність, що навколо. Не знаєш до пуття там де ти й хто ти. Там інший простір й час, життя і доля. Нема там ланцюга подій причинно-наслідкових, Що від народження до смерті є в житті, Там часто епізодів вир практично випадкових, Потік обставин, емоцій, почуттів і відчуттів. Бувають неприємні сни, бувають милі. Сон розриває наш реальності ланцюг. Буває, що кидає у болото чи дарує крила, Відкинувши багаж провин або заслуг. А...

Читати далі...

_R

_R

Погожий теплий день

  • 27.04.24, 23:00
Торкається промінням сонце з далини Теплом ласкавим, непекучим, ніжним, Наче в щоку цілує й каже: сум свій прожени, Твори життя з добром, як з каменем наріжним. Легенький вітер обіймає м'яко, тонко так Приємним дотиком, щоб шкоди не завдати, Немовби всім навколо подає від себе знак, Що кращого нема нічого, аніж міру знати. Хмарки в блакиті неба, наче білі кораблі Міняють форму, шляхом десь своїм пливуть, Казковими вони здаються всім з землі Й мінливу розкривають всього світу...

Читати далі...

_R

_R

Понура мить

  • 23.04.24, 16:52
Після днів теплих й погожих Ледь вище нуля й дощить, Весна зупинилась схоже, В понуру пірнула мить. Тремтить від холоду листя, Що з бруньок щойно з'явилось, Мов сплутало пору і місце Та зовсім не там опинилось. А з неба кольору сталі, Де й сліду від сонця немає, Мов сльози з лиця в печалі Холодний дощ накрапАє.

_R

_R

Не заходить хай сонце над гнівом

  • 01.04.24, 23:16
З Біблії: "Гнівайтеся, але не грішіть, нехай сонце не заходить над вашим гнівом" Не заходить хай сонце над гнівом, Хай не стануть, як ніч, душі темні, Щоб все ж бачити те, що важливо - Речі добрі, потрібні й приємні. Нехай промені світла не гаснуть У серцях, головах та душах, Нехай гніву пориви вчасно Затихають й добро не розрушать. Добрий гнів, котрий зло проганяє, Не руйнуючи повністю все, Лиш такий хай в житті буває, Дещо виправить - не рознесе. Не затьмиться...

Читати далі...

_R

_R

Весна обіймає своїм теплом

  • 30.03.24, 14:04
Весна обіймає своїм теплом Та спрагою жити все напуває, Прощається світ із зимовим сном, Цвіте, оживає, барв набирає, Звучить щебетанням і співом птахів, В повітрі духмяні пахнуть квіти, З веселки у небі букет кольорів - Дарунку такому гріх не радіти.

_R

_R

Ги_

  • 30.03.24, 00:30
Темрява у погляді і темрява у діях Та не видно світла у очах, Лихом від душі цієї віє, До вподоби сіяти їй жах. Невдоволене лице скривила злоба, Всередині ад у ній палає... Довбанутість - це страшна хвороба, Ліків від такого ще немає.

_R

_R

Милозвучний концерт ранковий

  • 06.03.24, 10:36
Милозвучний концерт ранковий - Ода радості від пернатих. В них світанок щодня святковий З співом, щебетом жвавим й завзятим. Вони раді сонцю чи зливам, Чи й туману у день весняний, Ранок в них - привід бути щасливим Серед квітів навколо духмяних.

_R

_R

В світ знову приходить весна

  • 01.03.24, 10:37
В світ знову приходить весна, Щоб з мертвого сну розбудити, Співуча, в цвіту й запашна Прийшла вона все оживити. Теплом обіймає весь світ Від вдячності він розцвітає, Забуде про холод і лід, На радість весна надихає. У неї є чари й правА Навколо все оновляти. Їй легко творити дивА Та сенс життю дарувати.

_R

_R

Стук

  • 25.01.24, 07:07
Серед холоду навіть зимою І в морозний пронизливий вітер Є тепло, яке все є з тобою Й будь-коли тебе зможе зігріти. В непросвітній темряві ночі, Що малює у чорне всі фарби, Де безсилі стають твої очі, Пам'ятай - є в душі твоїй барви. Коли світ весь тебе залишає І нема більш ніде дружніх рук Бог молитви від тебе чекає - Ця молитва до Нього це стук. Він відчинить, дасть світла й тепла, Що в душі засіяє й зігріє, Нестрашні будуть холод і мла, Жоден вітер цей дар не розвіє...

Читати далі...

_R

_R

Засипає снігом сліди

  • 19.01.24, 15:34
Засипає снігом сліди, Затирає чиїсь кроки, Вже не видно звідки й куди - На землі лише білий спокій, Засипає стежки та поля, Затирає усі темні плями, Де була квітуча земля - Ніби літо не було з нами. Білим аркушем стає світ, Стерто все про літо і осінь, ТеплО й барви, лиш сніг та лід Й біле небо закрило просинь. Притрусило гілки дерев, Білі сукні вдягли ялинки, Одяг, наче у королев - Мов алмази сяють сніжинки.