Профіль

_R

_R

Мальдівські о-ви, Мале

Рейтинг в розділі:

Останні статті

_R

_R

Прийшов він...

  • 01.01.22, 16:24
Під сумносірим небом він почав свій шлях
І снігу залишки дощенту змив дощем,
Прийшов, мов зі сльозами на очах
І в перший день цей Рік навіяв суму щем.

Прийшов, мов не хотів сюди іти,
Стан дощовий задумливий приніс,
Наче йому не до земної суєти,
Мов не до нас і справ своїх він має віз.

Заплакав, ніби плаче немовля,
Коли воно лише прийшло в цей світ,
Ніби чужі йому і ми, і ця земля
З сплетІнням зла й добра та щастя й бід.

Але він звикне і полюбить нас,
Йому аж рік ще разом з нами жити,
Та дарувати нові миті весь цей час,
Якими ми захочем дорожити.

_R

_R

Помилкам часом довіряємо

Помилкам часом довіряємо й оманам,
Не раз обманюють нас наші серце й розум,
Підсовують нам хибні мрії й хибні плани
Та хибний шлях, з якого ми зійти не можем.

Можливо доля грає з нами в свої ігри
Та водить нас місцями, у які би не пішли ми,
Щоб взнали нові невідомі ікс та ігрек,
Що їх багато й часто оперуємо лиш ними.

_R

_R

Ще день минув...

  • 26.12.21, 22:33
Ще день минув, ще плюс один пішов в минуле,
За грань "тепер" пішли якісь події, сподівання та надії,
Чогось не сталось, а щось сталось й промайнуло...
Та рідко бездоганними булИ слова, думки та дії...

Зникають дні, немов відірвані календаря листки,
Щось пам'ять залишає й береже, а дещо викидає,
БулО щось, як хотілось, а щось зовсім навпаки...
ПтахАми, мов у вирій, рік за роком відлітає.

Ще завтра день будЕ - можливо кращий,
Вже рік один на вхід, один на вихід на порозі,
Можливо новий буде легший, може важчий,
Та лиш коли мине, його ми оцінити будем в змозі.

PS На порозі року пропоную подивитися фільм "Не дивіться вгору". Смішний фільм, але добре, що лише фільм.

_R

_R

За вікном чорно-біла зима...

  • 20.12.21, 10:01
Новий день, новий сніг на землі,
Ніби чистий аркуш паперу...
Знову можна писати мені,
Та побути ще день режисером.

За вікном чорно-біле кіно.
Холод, сніг та пронизливий вітер -
На це краще дивитись в вікно
Й чашку теплого чаю попити...

За вікном чорно-біла зима...
Фарби тільки в душі десь глибОко,
ТЕпло там і морозу нема,
Зігріває її ще щось поки.

_R

_R

Епізоди

  • 18.12.21, 07:37
Грудневий дощ на білий сніг, неначе сльози
І білий світ тепер стає у чорних плямах,
Зникає сніг, поділись десь морози,
Земля у чорних плямах, ніби серце в шрамах.

Зимова білосніжна казка починає розтавати,
Течуть струмки та каша з снігу на дорозі.
Мов шлях земний болотом хоче стати
І пісня вже тепер неначе просто проза .

Природа та погода люблять забавлятись,
Не в пору підсувати різні всім сюрпризи,
Як і життя... Та лиш би дочекатись,
Що щастя завітає й долі проминуть капризи...

Два дні дощу, а далі знову білий сніг кружляє,
І на круги свої все стало у природі,
Між щастям доля нам нещастя посилає
Та хочеться, щоб це були короткі епізоди...

_R

_R

Можна вибирати

  • 16.12.21, 07:07
Є люди милі і привітні -
Ти поруч з ними, мов в раю.
Розумні є, у слові спритні -
Дарують мудрість всім свою.
Є добрі, сповнені любові -
Своє тепло дарують всім
І з ними миті всі чудові
Та край чужий, як рідний дім.
Є люди щирі і правдиві -
Дарують світло своє іншим.
Є наполегливі й сміливі -
Вони ведуть у завтра ліпше.
А є такі, що і згадати
Вже неприємно та огидно.
Ким бути - можна вибирати,
Що всередині й зовні видно.

_R

_R

А сніг все сипле

  • 14.12.21, 07:07
У білі сукні одягнулися ялини,
Кущі пухнасті білі шапки надягли,
Навколо все під шаром білої перини,
Сніг щедро нею землю застелив.

А сніг все сипле й сипле без упину,
Сніжинки з вітром водять хороводи,
Місцями кучугури нагортають хуртовини...
Зимою кращої за цю нема погоди.




_R

_R

Хатинка

  • 12.12.21, 23:23
У темному дрімучому лісі була хатинка. Звичайна старенька дерев'яна хатинка, побудована з горизонтальних дерев'яних колод, поскдаданих одна на одну та з'єднаних в замок, які від старості стали темнокоричневого кольору, між колодами поріс зелений мох. З трьох сторін хатини були невеличкі вікна, а з однієї скрипучі двері. Ручка на дверях була у вигляді закрученого баранячого рогу. На двосхилому даху росла трава, яка була схожа на чепірнате, розтріпане та незачесане волосся, що стирчало в різні боки. Але не вигляд хатинки  був в ній найвражаючішим. Зовні вона була проста і непримітна. Важлива і вражаюча була її внутрішня частина - її чари.
 
Хатинка була так глибоко в лісі, що її рідко хто знаходив. Швидше вона сама дивним чином показувалась тим, хто заблукав. Люди, які вже не сподівалися вийти з лісу, натрапляли на неї. Після блукань, втрати надії знайти шлях додому, попрощавшись з думкою знову побачити рідний дім, рідних і знайомих людей, вона видавалась рятівним кругом серед безмежного океану лісу. Круг, який якщо і не допоможе добратися додому, то дозволить просто не загинути.
 
Дехто із заблуканих з підозрою і несміливо заходив в хатинку, дехто сміливо, ніби до себе додому. Але ніхто з неї не виходив такимяк був, якщо взагалі вдавалося вийти. Хатинка переносила того, хто зайшов, в обернений світ.
Відчинивши двері хатинки, в людей пробуджувалися їх заповітні мрії і вона переносила гостей в ці мрії, але трохи не так.
 
Зайшов якось туди мисливець, який завжди мріяв підстрелити велику дику качку і тільки зачинились за ним двері хатинки, як він став тією дикою качкою. Тільки піднявся він в ролі дикої качки в небо і за ним почалося полювання.
Зайшов якось рибалка з мрією піймати велику рибу і став великою рибою, яка намагалася вирватись з рибальських сітей. Дивно, але заблукав навіть там цар, котрий мріяв щоб всі його накази та бажання, розумні і не дуже виконувалися беззастережно і миттєво та став слугою, який змушений був виконувати часто безглузді бажання і накази тирана самодура. Знайшов цю хатинку і юнак, який мріяв про роботящу та красиву дружину, яка б робила все, а він тільки би сидів на печі та їв млинці і сам змушений був стати дружиною якогось лінивого юнака. Якось туди потрапила і дівчина, яка мріяла про багатого бізнесмена, який би цілий день пропадав на роботі, а вона б витрачала його гроші, розважалась з подругами. Ну і сталось так, що вона перетворилась на бізнесмена, в якого справи йшли не дуже, але який мусів догоджати своїй пасії. Військовий, який потрапив в цю хатинку, мріяв про перемоги над іншими, а довелося переживати поразку за поразкою...

Схоже на те, що хатинка в лісі була для того, щоб показати заблудлим в лісі, в своїх бажаннях і мріях іншу сторону своїх мрій, бажань, іншу сторону медалі. Рідко хто з неї міг вийти. Майже ніхто не хотів миритися зі своєю новою роллю. Майже всі опиралися та втрачали залишки останніх своїх сил після виснажливого блукання в лісі. Виснажені блуканнями та опором своїй новій ролі, розчинялися в небутті і зникали назавжди. І лише ті, котрі приймали свою нову роль, пізнавали зворотню сторону медалі, проймалися співчуттям, розумінням і любов'ю, поверталися в свій світ, до себе самих. Вони ніби пробуджувалися від сну, позбувалися оман, ставали собою, але вже іншими та глибшими людьми... Їм не ставало жити легше, але жити вони хотіли інакше...

_R

_R

Про переворот

  • 07.12.21, 15:42
На інавгурації


Нещодавно


Переворот таки відбувся.. Колись кожен з нас був президентом, а нині...
Деколи переворот відбувається на вулицях, в головах, а деколи і в одній голові.

25%, 1 голос

25%, 1 голос

50%, 2 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

_R

_R

Незабаром прийде зима

  • 24.11.21, 22:22
Під ногами болото, в повітрі сирість і мряка,
Вже природа жодних прикрас на собі не лишила,
Ще недавно красива жовто-багряна, а нині ніяка,
Ще недавно повна життя, а нині зовсім безсила.

Немов втома смертельна здолала усе навколо,
Дуже легко зникає життя, як бракує тепла і світла.
Незабаром прийде зима з монотонним холодним соло.
Рідко сонцем та деколи снігом блискучим світла.