Але небо на заході почало прояснятися і несподівано з-за хмар вирвалося сонце.
Вже перед самим заходом сонце вирішило порадувати своїм промінням і, як виявилося, не тільки промінням. На сході з'явилася красуня веселка. Сонце вже сховалося за горизонт, а в небі ще хвилин десять красувався його слід, його улюблена доця...
Таке воно життя... Щось чи хтось зникає чи просто залишає нас до нової зустрічі, а після зустрічі на душі залишитися веселка... Таке не дуже часто буває, але буває...
А от фотодоказ









Сидів, дивився і тішився, як дитина




