Интерв'ю з Кличко. Зразок повного профана у політиці.

Кличко, неймовірний невіглас.
Не можу поставити тут це відео. Воно від "Радіо Свобода"

Слухи ходят по Европе, слухи об Украине, ужасные и предсказуемые

                Как говорил Попандополо: «Шото не нравицца мне сдешний режим, чувствую, шо мы накануне великого шухера». 
                Все события наступившего года в Украине будут плотно связаны с Юлей Тимошенко, нравится это кому-то или нет, но это факт. То, что в стране начались политические репрессии, это тоже факт, который признала вся мировая общественность. Относительное политическое затишье было связано с новогодними праздниками. Многие политики мира поняли, что дипломатическим языком с режимом Януковича говорить бесполезно, гопники-регионалы его не понимают. Новогодние каникулы закончились. Резкие заявления в адрес Украины, которые последнюю неделю звучат ежедневно из уст ведущих политиков мира, указывают на начавшуюся системную работу против режима Януковича. За последний год в Европу выехало большое количество украинских бизнесменов, которые не пожелали "ложиться под донецких". 
                Говорят, что на днях в одной из Европейских стран прошла закрытая встреча наших бизнесменов с Александром Тимошенко, который получил политическое убежище в Чехии. На встрече присутствовали несколько известных евродепутатов. О чем они говорили и что приняли, в народ решили не выносить. Но вчерашнее прямое заявление гос.секретаря Хиллари Клинтон "о поддержки Юлии Тимошенко и немедленном освобождении ее из застенок диктаторского режима" говорит очень о многом. Я думаю, что украинские чиновники и дипломаты умеют читать между строк послания Президента США. 
                А еще наши люди в Бундестаге говорят, что Германия начала инспекцию своих стадионов. С чего бы это вдруг и с какого перепугу???
                И в Европейском суде тоже говорят, что примут решение в отношении Тимошенко уже в апреле, а в аккурат под 1 Мая это решение поступит в Украину для немедленного исполнения.
                И вот те евродепутаты, которые были на этой закрытой встрече, говорят, что после 1 Мая Украине может стать очень бо-бо.
                А еще в Европе говорят, что решать в какой стране жить, будет сам народ Украины. В переводе с дипломатического языка это звучит примерно так: "Мы, европейцы, уже приняли для себя решение - с политическими репрессиями и воровским режимом мы не дружим и вам не советуем!" Так что принимать решение все таки придется нам самим, товарищи, паны, господа украинцы.
               А вот слухи ли это - увидим скоро сами. 
               А то что перемены таки будут, это чувствуется, напряжение в стране таково, что воздух свободы звенит натянутой струной.


 Корреспондент 

Здарово, раби Януковича!

(Саркастична дурня, або есе із залізною логікою)

           Так, так, це я до вас звертаюся. Що, не чемно? Ну, як є. Нічого від себе не додаю. Ой, тільки не треба, -"я не раб, ми не раби....". До речи, я також раб Януковича. Всі ми зараз раби Януковича. І бидло, і лохі, і люмпени, і інтелігенція, і ті що з вищою освітою, і ті, що з низкою, всі. Не раби тільки ті, в кого не вистачило духу боротися за себе, за свою країну, та вони дриснули за кордон, та в тієї невеличкої купки, здебільшого старих, людей, які захищали країну біля Печерської клоаки, і у яких виявляється, мужності та власної гідності більше, ніж у 3-4 млн. мешканців Києва, разом взятих.
            Да, давайте музончик врубимо. Справа, та трішки вверх, треугольник бачите? Ось його і натискайте. Це ще не той відомий твір Шопена, і не бугі-вугі. Це щось на кшталт фону до тієї ерзац-нірвани, в якій ми всі зараз перебуваємо. Нам харашо-о-о-о.....Alles gut навколо... Лепота...Спинку почухайте, будь ласка...
            Ну, і поїхали далі. Ми вже з'ясували, хто не раби. Залишилися ми, раби. І раби, до речи, довічні. Тому що ми, навіть і законом не оформлені, як раби. Як раніше, пам'ятаєте, Шевченко, крепостне право. Право! Помітили? Трішки відрізняється від рабства, але хрін за редьку не солодший. Тоді можна було викупити себе, або хтось міг викупити Вас. Зараз ні, гайка. Ми, раби за замовчуванням. Без юридичного підтвердження, та відповідного супроводження.  Вихід тільки один. Взяти трубу, не ту, газову, а звичайну, щоб можна було в руки взяти, та піти, і знести нею башку Януковичу, ну і тим, хто буде за нього мазу тянути. Повстання свого роду. Як Спартак, та решта повстань рабів. Хоча і в них, також здається була можливість позбутися рабства шляхом викупу, або ще якось інакше. Тим ни менш, вони бралися за зброю. 
            В нас також є свій Спартак. Але він у спідниці. А ми, хоч і раби, зате пихаті! Як так, якась шмакодявка, півтораметрова, може дати в морду царю Януковичу, а в нас, величезних та з могутніми ручними та ножними м'язами, кишка тонка, та колінки трусяться. Краще ми будемо рабами, а вона хай за всіх нас сидить у буцигарні. Ось це, ії, справжня бабська справа. Вірно я кажу? Ну ось, вірно.
            Та чую, чую...не хочете вірити. що Ви, та і я, насправді раби? Добре, пару слів скажу з цього приводу.
            Статус раба визначається всього лише однією стрічкою. Раб, це людина, яка знаходиться у власності іншої людини, або держави. Все. Стисло та зрозуміло. Без зайвих юридичних та правових хитросплетінь. 
            Ну і від цього танцюємо. Раб може бути бідним і багатим, жінкою і чоловіком, сильним та слабим, високим і маленькім, розумним і дурнем, дитиною і старим, навіть мертвим та живим. І ще багато порівнянь. І все це РАБ. То біш, ніхто. Все його життя залежить від хазяїна. Будь-якого раба він може вбити. Безкарно. Може знущатися над ним. Так само безкарно. Може продати його, може програти його в карти, в теніс. Може навпаки, подарувати йому завод, чи землю.Може дати йому якусь високу посаду.  Але і в будь-якій час може все це забрати. З будь-якої причини, а то і взагалі без неї, просто так. 
            Ну і тепер подумайте самі. Ви впевненні, що Ваш дім, або квартиру, у Вас не забере Янукович, якщо захоче? Що не забере Ваши заощадження, якщо захоче? Що не вб'є Вас, якщо захоче? Як раб рабам, кажу Вам, що я не впевнений. А чому? Ось тут ще одна складова. Тому що все це він зробить законно! Пам'ятаєте - "...у власноті іншої людини, або держави"? 
            А хто зараз Янукович? Він і є держава! Давним-давно жив один дядько, якій керував Францією, і він колись сказав, - "Держава, це я". Янукович також, з повним правом може це сказати. До речи, той дядько керував Францією більше 70 років. Не те, що він був дуже розумний, просто в нього був один дар. Він вмів підбирати кадри на державні посади. Ось на них він і ставив самих розумних, самих талановитих, самих видатних ,самих фахових людей у своїх галузях. Під час його правління Франція досягла небачаних висот і в економіці, в культурному розвитку, у військовій сфері. Ну і добробут громадян був відповідний. 
            Але не дуже радійте. Як я вже сказав, що той дядько вмів підбирати кадри, а Янукович, як Ви думаєте, вміє? Відповідь мабуть однозначна. І потім, той дядько, все ніс у дім, то біш у державну скарбницю. А що робить Янукович? Навпаки, з державної скарбниці тягне собі у кішеню.
            Да, так повернемося до наших баранів, то біш, до нас, рабів. Ось ця друга складова, "у власності держави", це також Янукович! Він і наш хазяїн, він і одночасно держава! Відповідно, якщо не буде якогось потрібного закону, він його прийме. Навіть під одну людину. Під Вас! Навіть заднім числом.Тому що, Ви (ну і я також), його раб, і раб держави. І ніякій комар носа не підточить. Він тоді з повним правом може сказати, що забрав у Вас дім, або Ваши гроши, або розчавив Вас своїм автомобілем, законно.
            Хоча ще є право. Але, чи варто згадувати про нього? Так, не варто.
            Фу-у-у..втомився я. Але продовжу. На кожну дію, як відомо, завжди знайдеться протидія. Якщо у громадян Франції, до того дядька, ну що "Держава, це я", не було особливих претензій (вірніше вони з'явилися, але вже у кінці його правління), то до Януковича, у нас, його рабів, вже зараз є претензії. І не просто є, а їх є, ну ду-у-уже багато. І здається, що вже багато хто, давно мантачить сокири, та гострить вила. Справа за малим. За нашим, українськім Спартаком. І тут проблема. Спартак був чоловічої статі, і всі чекають що саме з цього прошарку з'явиться наш Спартак. І тому багатьом, таке очікування затуляє очі. Тому що він вже з'явився, і як я казав вище, у вигляді жінки. 
            Більше того, я з повним право можу вжити до нього, вірніше, до неї, ось цей відомий вислів -



Це Юлія Тимошенко.

            Ось сюди зазирніть - Ecce Homo. Так, зараз дехто з особливо заклопотаних, та теологічно занадто підкованих почне пинати мене ногами. Мовляв, Юля не Ісус Христос, а я не Понтій Пілат (хоча, так, підтверджую, то моя рука тиче пальцем, і я не негр, то піпеткою взяв не той колір), чи ще щось на кшталт  подібної маячні. А можливо і не будуть.У кожного в голові є свої таргани, але і серед них дуже малий відсоток скажених. Таких випадків з людьми, як з Христом, з тих часів була безліч. А прецедент, він і є прецедент. З однаковою в усіх випадках назвою. Тому, ще раз кажу, Юлія Тимошенко цілком підпадає під це визначення. Це я кажу, раб Януковича, Вам, рабам Януковича. Рівний серед рівних. (Десь я вже чув цю фразу...)
             Але і не це головне. Хай цей прецедент обмежується тільки назвою. Доля Юлії Тимошенко, як це не дивно, не в руках Януковича. Вона в наших руках.
             Давайте нарешті щось вирішувати, раби межигірські. Людина пропонує нам допомогти вилізти з цього багна та лайна, в яке ми по своїй дурості вскочили, а ми носами крутимо. Так, можна вічно (в будь-якому разі до фізичної смерті нашого хазяїна Януковича) ласувати недоїдками з його столу, і ні про що не думати (ну, хіба що діарея, або запор), але ж як амбіції? Вони ж в нас ще залишилися, брати раби? Я вже не кажу про такі дрібниці, як гідність, повага до себе, нарешті, майбутне наших дітей. Хто-небуть запитував у них, чи хочуть вони бути такими, як ми? Рабами?
             Так, чого це я Вас вмовляю? У Вас і у самих є голова на плечах. А я тільки поздоровкатися зайшов. Не дуже я тут розпатякався? Не бийте мене сильно. Я ще стану у нагоді.

             До побачення, вільні українки та українці!

Facebook-опрос. На первом месте – Тимошенко.

Мустафа Найем
02 січня 2012, 07:43



Как я уже обещал, в первую неделю каждого месяца я буду проводить опрос мнения пользователей сети Facebook и ставить один и тот же вопрос: "За кого бы вы проголосовали, если бы выборы президента Украины проходили сегодня". Опросы будут проводиться вплоть до выборов президента Украины в 2015 году.

Ниже приведены результаты первого голосования на момент 6:20 утра 2 января 2012 года. Полные результаты можно посмотреть на странице опроса в Facebook. В опросе приняло участие 5116 уникальных пользователей. По своему опыту могу сказать, что это беспрецедентное количество пользователей, отозвавшихся за сутки.
На слайде отражены результаты 90,3% проголосовавших (4624 голоса). Оставшиеся 9,7 % голосов я не отразил в силу неактуальности указанных вариантов.

Очевидно, приведенный опрос не показывает реальной ситуации в стране. В большей степени они отражают популярность потенциальных кандидатов в сети.

К примеру, видно, что действующий президент Виктор Янукович, несмотря на второй рейтинг в реальной жизни, из сетевой реальности выпадает напрочь. Впрочем, также очевидно, что и Арсений Яценюк, несмотря на большую активность в Facebook и позиционирование себя как кандидата нового поколения, большой популярностью в сети похвастаться не может.

В этом смысле результат Анатолия Гриценко – скорее парадокс. Бывший министр обороны в Facebook вообще не представлен – у него там нет даже аккаунта. Возможно, секрет в том, что из всех представленных кандидатов господин Гриценко наиболее активно работает с молодым электоратом – студентами, молодыми специалистами и т.п.

Лично для меня большим сюрпризом стало также большое количество проголосовавших за Юлию Тимошенко. Честно говоря, я был уверен, что в Facebook будет гораздо меньше пользователей, питающих иллюзии относительно старой номенклатуры. По всей видимости, налицо – результат уголовных дел и недавнего ареста.

КАК БУДЕТ В ДАЛЬНЕЙШЕМ

Это был первый опрос и его вряд ли можно считать отражением реального мнения пользователей Facebook.

Во-первых, потому что я сознательно не исключил возможность добавлять "свой вариант". Это было сделано для того чтобы выявить неизвестных мне потенциальных кандидатов, на которые есть запрос среди пользователей. Так, например, пользователи сами добавили Петра Порошенко, Александру Кужель и др. Недостатком оказалось множество неадекватных ответов вроде "За себя!", "Только не Тимошенко и не Янукович", "Вацлав Гавел", "Пригласить Клинтона" и т.п., которые были удалены.

Во-вторых, опросы в Facebook разработаны таким образом, что, если не исключать опцию "свой вариант", у пользователей появляется возможность отдавать голоса за нескольких кандидатов. Это тоже вносило сумятицу и в какой-то степени исказило результаты.

В дальнейшем будут действовать такие правила:

1. Список кандидатов будет ограничен. Кандидаты будут отбираться по следующему принципу.

a) первая десятка по результатам первого опроса (таким образом, в списке останутся Петр Порошенко, Денис Олейников и Александра Кужель);

b) все кандидаты, рейтинги которых измерялись в последнем исследовании Центра Разумкова; (то есть в списке останутся Литвин, Симоненко и Тигипко)

c) все политики, официально задекларировавшие свое намерение баллотироваться на пост президента;

2. Пополнение списка кандидатов. Новые кандидаты могут появляться в списке двумя путями.

Первый. В случае, если за прошедший период кто-либо из политиков официально заявит о своем намерении баллотироваться на выборах президента Украины в 2015 году.

Второй. Если в комментариях к опросу более десяти пользователей потребуют включить в список нового кандидата.

3. Удаление кандидатов. Любой кандидат, набравший менее одного процента голосов и не соответствующий пунктам 1b) и 1c), в последующих списках появляться не будет. В дальнейшем в отношении него будет действовать правила п. 2.

4. Каждый пользователь сможет проголосовать лишь за ОДНОГО кандидата.

5. Помимо опции "Против всех" появятся "Свой вариант" и "Не пойду голосовать". Свои варианты пользователи смогут назвать в комментариях к вопросу. Если число пользователей назвавших одну и ту же фамилию превысит 10 голосов, фамилия кандидата появится в списке претендентов на пост президента в ближайшем опросе.

Все предложения по оптимизации опроса, а также свои замечания присылайте сообщением на мой аккаунт Mustafa Nayyem в Facebook.

Опрос будет проводиться каждую первую неделю каждого месяца до конца президентских выборов 2015 года. Следующий "президентский" опрос будет проведен в первую неделю февраля 2012 года.

А в конце текущей недели будет объявлен опрос касательно парламентских выборов 2012 года.


И последнее. Все опросы – открытые. никакой выборки по своим/чужим не проводится. Я открыл свой аккаунт для всех желающих. Любой, у кого есть профиль в Facebook может принять участие в голосовании, независимо от своих убеждений или личного отношения ко мне. Буду рад всем, кто поможет распространить ссылку на опрос в сети.


 Українська правда 

Обережно! За 5 хв. до Нового року на екранах ТВ з'явиться гніда.

Чи знайдеться в країні людина, яка буде слухати цю мразь, Януковича?
Мабуть, знайдеться. Не всім же бути Homo sapiens. Є в нас і Daunbasivzi.
(без прив'язки до Донбаса, такі є і у Києві, і у Львові, хоча там, так, більшість)
Але я, цю погань (хто не зрозумів, це дебіл з погонялом Хам, 
та записаним у паспорті прізвищем, Янукович), да, так я цю погань,
дивитися не буду.
На Фейсбук, М.Княжицкій пропонує всім переключитися в цей час на 
канал TVI
Я також пропоную всім це зробити. Тим паче, що потім будуть виступати
 не якісь "Поющие труси", чи закордонна попса, а буде 
повна версія кращого українського рок-концерту року!

Лист диктатору

Юлія Тимошенко _ Понеділок, 26 грудня 2011, 13:10

Доброго дня, Вікторе Федоровичу! 

Напередодні Нового року вирішила написати вам листа. 

Ні... Про себе і про судові процеси - я не буду, не хвилюйтеся. Я чула, як ви на своїй прес-конференції клялися, що ви тут ні при чому. Вірю :)... 

Мине ще трохи часу, і ви будете розповідати демократичному світу, що коли ви народилися, я вже в тюрмі сиділа. 

Але я зараз про інше. Я - про країну.  Я, в нинішній ситуації здатна піднятися над подіями і говорити з державних позицій. Не у своїх особистих інтересах, і не в ваших. А в інтересах країни. 

Навіщо? – можете запитати ви мене... 

...Справа в тому, що через фатальний недогляд української Кліо (це давньогрецька муза історії) два роки тому ви стали главою нашої держави. Що вона робила, та Кліо в такий відповідальний момент, важко сказати. Але, в будь-якому випадку, "маємо, те що маємо", - як любить говорити Леонід Макарович. 

В даному випадку – маємо вас на посаді Президента. 

Ви стали главою держави, в якій жити мільйонам українців. В тому числі і після вас. Тому я хочу дати вам кілька порад, які, я сподіваюся, дозволять уникнути фатальних помилок і дадуть можливість зберегти країну для майбутніх поколінь, а вам обличчя. 

По-перше, не намагайтесь отримати повагу та любов народу насиллям і гвалтуванням. Примусового кохання не буває. Ви цю країну не в карти виграли, за вас проголосували люди, які сплутали вас з вашими біг-бордами. Сьогодні ви над цими людьми відверто знущаєтесь, і найстрашніше (для вас,) що люди це вже розуміють. 

Ви оточили всю країну парканами. Складається враження, що сьогодні найуспішнішим бізнесом може стати випуск колючого дроту. Але, рано чи пізно, ви зрозумієте, що це ви за колючим дротом, а не країна. 

Сьогодні у вас, як стверджують соціологи, стабільні сім відсотків підтримки. З такими темпами втрат вас не вистачить навіть на наступний рік президентства. Це вам тільки здається, що ви сильний та впливовий, а попереду безхмарне правління на довгі роки. Не довіряйте собі в цих прогнозах. Бо ще кілька фатальних помилок і вас покинуть усі, включно з Чечетовим. 

І ніхто не прийде на допомогу. У вас вже була нагода переконатися, що за гроші можна збудувати хіба вертольотний майданчик, а не протидіяти Майдану. 

Тому перша порада – розпочніть жити для людей. Я знаю, що вам це важко. Тож якщо не вийде, зробіть хоч вигляд, що люди все ж таки є в країні, де ви тимчасово працюєте президентом. Якщо не зможете, все для вас скінчиться значно швидше. 

По-друге, не знаю наскільки ви розбираєтесь в міжнародних та геополітичних питаннях, але у мене для вас погана новина: Євро-2012 - це не договір про євроінтеграцію, вас ввели в оману. Це – футбол. 

Ваш найглибший промах – згортання процесу об’єднання з Європою. 

Не парафувавши 19 грудня угоду, ви відкинули країну назад на десятки років. Праця тисяч розумних та порядних людей через вас полетіла на смітник. Подумайте бодай про свої інтереси, якщо вже не про інтереси держави. У вас ніколи не вийде грати на протиріччях між Європою та Росією, як ви сподівалися. Бо і там, і там вас добре знають і адекватно оцінюють. Не з вашими природніми здібностями. 

Кожен ваш крок, кожна ваша дія в зворотньому від Європи напрямку ослаблює і вас, як президента, і Україну, як державу. Зовсім не таємниця, що для декого слабкий та безпорадний президент України – кращий партнер. І поки-що, на жаль, ви цьому статусу відповідаєте бездоганно. Хоча я й не розумію навіщо це вам. 

Затямте, що майбутнє України, безпека України, її інтереси, та і ваші теж, лежать в європейській площині. Та якщо хочете повернути собі бодай якесь політичне обличчя, поверніть Україну до європейської стратегії розвитку. 

По-третє, не додумайтесь віддати газотранспортну систему. Це наш останній стратегічний ресурс. Вас і приймають сьогодні в "Горках" тільки тому, що ця система досі належить Україні. Після її втрати у вас не залишиться жодного аргументу ані на свою користь, ані на користь країни. 

Ви віддали Севастополь за дешевий газ, і де він? Зараз хочете здати ГТС... А що наступного року здавати будете, Вікторе Федоровичу? - "Хонку" свою?  Подивіться на приклад Білорусі чи Молдови. Як тільки вони здали свої магістралі, відразу втратили будь-яку привабливість. Дружба закінчилася вмить, разом з дешевим газом. 

По-четверте, припиніть родинність і кумівство в політиці. Це погано закінчується. Запитайте про це хоча б у свого товариша – вашого попередника. 

То тільки в казках батько ділить майно між синами. Тому – хату, тому – корову, тому – коника-горбоконика. Але ви ж президент цілої держави, а не газда.  Зрозуміло, що ви брали шлюб ще в радянські часи, коли в ЗАГСі висіло гасло "Міцна сім’я – міцна держава". Але ви надто буквально дотримуєтеся цього принципу. І сім’я у вас уже настільки міцна, що від держави скоро нічого не залишиться. 

Люди б ще може зрозуміли, аби ви синові подарували найкращу у світі бор-машину, відповідно до фаху. Але ж не Нацбанк з МВС та податковою. 

Коли силовими структурами і фінансами держави беруться керувати стоматологи, то зуби болять у всієї країни. 

Не намагайтеся створювати династії. Україна цього не сприйме. Український Кім Чен Ир буде нещасною та незахищеною людиною. Не потрібно. Не принижуйте й не дискридитуйте своїх синів. 

По-п’яте, не привласнюйте так брутально, нахабно і відкрито державне майно. Марна праця. Рано чи пізно все доведеться повернути, пригадайте хоча б "Криворіжсталь". Держава – це не ваша персональна комора. 

Влада минає і закінчується. Така її природа. І можна бути президентом у вигнанні, але не можна бути власником "Укртелекому" в екзилі. 

По-шосте, політики завжди не до кінця щирі. Але не кажіть відвертої неправди. Всі ж сміються, коли ви запевняєте, що не впливаєте на роботу судів, міліції, прокуратури, що боретеся з корупцією, читаєте Чехова. Це настільки відверта неправда, що вона викликає зневагу. Люди добре відчувають фальш, вони цього не пробачають. 

Коли ви говорите про подібні речі, у тих, хто вас слухає це автоматично викликає нервовий сміх. А президент не може дозволити собі бути смішним. 

І нарешті, по-сьоме. Я, Вікторе Федоровичу, дуже добре вивчила анатомію диктатури. Головна її ознака в тому, що вона завжди закінчується. І завжди безславно. Диктатор, при всіх своїх силових та ресурсних блискучих атрибутах – слабка, залякана і обмежена людина. Страх – єдине почуття, з яким він ніколи не розлучається. Я, думаю, ви розумієте про що я... 

У 2009 році я зустрілася з одним незвичайним політиком. Це була абсолютно впевнена в собі людина. Він мав рейтинг довіри близько ста відсотків у своїй країні. Цілий народ щодня вклонявся йому, вважав його даним країні вищими силами. Він збирався правити вічність і нічого не затьмарювало його абсолютну самодержавну владу. Він поділив усю країну між своїми синами і почувався повним господарем на своїй землі...  Але вже через два роки його мертве, сплюндроване тіло волочили вчорашні вірнопіддані по придорожній пилюці його рідного міста. 

А один з його синів пропонував два мільярди доларів за можливість втечі з країни. 

Не зважаючи на "особливість" наших взаємин, Вікторе Федоровичу, я, все ж, ніколи не побажаю вам такої долі. Я чесно хочу, щоб ви до Єнакієва заходили не так як згаданий мною політик до Сірту. Все у ваших руках. Принаймні поки-що. 

Словом, Вікторе Федоровичу, коли будете підймати свій традиційний келих "Harrogate" під новорічною "йолкою", замисліться бодай на мить над суттю свого правління, подумайте про трагічні помилки. Про вже зроблені та про ті, які ще хочете зробити. 

Аналізуйте промахи та невдачі в час їх здійснення, а не потім. Бо потім – пізно. 

Робіть так, бо інакше - "я вам не заздрю". Інше – додумайте самі... 

Юлія Тимошенко,  Камера № 260, куди ви мене розмістили,  Лук’янівське СІЗО. Київ  26 грудня 2011 р. 

 Українська правда 

Ананас у пролеті

Думаєте, це не замітка? Замітка, та ще яка!
В ній стільки слів, тут такі емоції. Просто я звук вимкнув.




Счетчик посещений Counter.CO.KZ - бесплатный счетчик на любой вкус!