Зелена жопа. Бувальщина.
- 30.03.19, 21:55
Всі знають, що на Землі є територія чорної, непролазної, сморідної імли. Назва цієї території - Рашка. Там живуть якісь злобні та похмурі людиноподібні створіння і там панує руській мір.
А поряд з Рашкою була зовсім інша країна. Там жив зовсім інший народ. Цей народ називав себе мудрим.
Там були і інші народи, їх було дуже мало, але і вони були такі ж мудрі, як і корінний мудрий народ. Були і руськомірськіе люди. В дуже незначній кількості. Завдяки тому, що вони жили серед мудрого народу, то вони були трішки мудріші від своїх одноплемінників в Рашке.
А ось вже серед них була одна руськомірская зелена жопа.
Ця жопа ненавиділа країну в якій жила і дуже любила свою альма-мать-перемать Рашку, і щоб всі це знали, вона завжди носила з собою маленький прапорець Рашкі. Який стирчав в неї з тієї ж жопи. Просто більше не було іншої можливості, як його носити.
Звідки вона взялася, ніхто не знав. Зелена жопа не мала голови, відповідно і мозку, а також не могла говорити. Вона могла видавати відповідні звуки, ну ви знаєте, які, і якщо їй треба було купити, наприклад, хліба, то жопа довго тренувалася перед дзеркалом, намагаючись скласти ці звуки в речення "Дайте хліб". Довгі речення не виходило створити, тому що в неї не було рота, язика, губ, тільки той самий отвір, який видавав відповідні звуки. Вопчим, повна жопа. Катастрофічно тупа внаслідок відсутності мозку. Ще й зелена.
Ось так потренувавшись, зелена жопа йшла в магазин і хриплими звуками прямо з жопи, просила дати їй хліб.
Вона було дуже бідна, дуже ображалася на долю, і дуже хотіла стати багатою.
Але як жопа може стати багатою? Це практично неможливо.
І ось якось, повзучи до магазину, жопа помітила одну цікаву річ, і їй в жопу прийшла геніальна мисль.
Справа в тому, що коли вона виповзала зі своєї нори, то люди з неї сміялися, і навіть кидали їй монетки. А чому би мені не спробувати поставити сміх наді мною на бізнесові рейки, отримувати прибуток і стати багатою, подумала жопа.
Сказано, вірніше, не "сказано", говорити вона не вміла, подумалося - зроблено.
Жопа бігом приповзла додому, схватила табурет і навчившись створювати жопою декілька випадкових слів, кулею помчалася на вулицю, поставила табурет та, з горем навпіл влізши на нього, почала просто сидіти на ньому і видавати жопою ті завчені слова. Слова виявилися якоюсь ідіотською пошлятиною, але дехто з мудрого народу, що проходив повз, сміявся та кидав жопі гроші.
І справа пішла.
Жопа почала вже купувати не тільки хліб, а і тараньку, чебуреки та настойку глоду. Так вона потихеньку почала підніматися по соціальній драбині. Грошей ставало все більше і більше.
Мудрий народ почав вже викликати жопу з нори, на біс.
Далі жопа почала виступати в парку на літньому майданчику. Вона просто виповзала на сцену, корчила рожи, ну, наскільки можна жопою корчити рожи, і хрипіла заздалегідь завчені слова. Слова, які не мають ніякого змісту, більше того, таки, що ображають мудрий народ, але чомусь мудрому народу це подобалося, і він почав любити жопу та валом йти на ці його виступи. Незадаром звісно, відвалював за можливість подивитися та послухати жопу все більше і більше грошей.
Тоді жопа вирішила вийти на загальномудронародний рівень. І поїхала(так. поїхала, вона вже купила собі жигуля), на руськомірськое телебачення. Мудрий народ був демократичний, і м'яко кажучи, легковажний, та дозволяв існувати руськомірському телебаченню.
Приїхала, і прохрипіла, - Я хочу денех.
- Яких денех, ти ж жопа!...ще й зелена. неприродна, - ахренелі телевізійники.
- Спокуха, - хрипить жопа, - Покажіть мене в телеку, і у вас виросте рейтинг, а відповідно і вам хлине море грошей.
Телевізійники впиралися, але жопа таки уболтала їх.
В решті-решт погодилися, і показали жопу в телевізорі. І були надзвичайно здивовані, коли передача з жопою зібрала величезну аудиторію і рейтинг каналу стрибнув догори. Одразу почали дзвонити рекламісти та бізнесмени і почали пропонувати шалені гроші за рекламу під час виступів жопи.
Бізнес жопи набирав обертів.
Незабаром жопу перекупив інший телеканал, яким володів крутий бандюган-мільярдер.
Там популярність жопи досягла космічних висот. Мудрий народ шаленів від жопи. Жопа над ним сміялася, ображала країну мудрого народу, але, незрозуміло чому, мудрий народ не звертав на це уваги, шаленів від вигляду жопи та від її дебільного набору слів, які вона хрипіла.
Зелена жопа почала їздити з гастролями по всій країні, почала виступати на корпоративах у бандитів-мільярдерів. Популярність жопи досягла небачених висот.
На одному зі своїх виступів, в центральному національному театрі мудрого народу, хтось з залу вигукнув, - Зелену жопу в Президенти!
- Так, так, - підхопив весь зал, - жопу в Президенти!
Цей заклик почав поширюватися по всій країні
Кожний виступ жопи супроводжувався гучними та довготривалими гаслами "Зелену жопу в Президенти!"
І коли прийшов час виборів, зелена жопа прийняла рішення і прохрепіла в телевізорі, що вона йде в Президенти.
Мудрий народ ошаленів від такого щастя.
Скандування "Зелена жопа Президент!" не припинялося вдень і вночі. Потім, внаслідок довго речення воно скоротилося до "Зелена жопа!", потім ще стисліше - "Зелена!", а далі взагалі до просто "Зе!"
Це "Зе!" лунало скрізь, з телевізора, і в інтернеті, і на радіо, кругом.
Зелена жопа поразвішувала білборди, де обіцяла. що все буде "Зашибісь", а в телевізорі хрипіла - "Зуб даю!".
І ось відбулися вибори і зелена жопа стала Президентом мудрого народу.
Мудрий народ на інавгурації почав просити зелену жопу нагодувати його і зробити їхню країну самою провідною країною світу.
Зелена жопа виповзла на сцену, повернулася до мудрого народу задом(по-нашому, передом), і показала, самі розумієте, що.
- Ось вам, мудрий народ, - прохрипіла жопа, - Це ваша їжа і ваше процвітання. Смокчіть!
Мудрий народ не повірив такому розвитку подій і у здивуванні витріщив очі, які не повірили тому, що бачать.
- Як так, - здивувався мудрий народ, - це ж наша улюблена зелена жопа, що вона нам пропонує?!
Після здивування, у мудрого народу відбулося обурення, - Ми не будемо смоктати кінець жопи! Ми уходимо від тебе!
І пішли з площі.
Але через деякий час у мудрого народу внаслідок голодухи почали падати сили. І він по одному почав приходити до зеленої жопи посмоктати її кінець та набратися сил.
Потім почали відбуватися незрозумілі речі, мудрий народ почав зеленіти. Мало того, з часом з ним почала відбуватися трансформація, він почав перетворюватися на таку саму жопу, яку обрав своїм Президентом.
В решті-решт, мудрий народ став суцільною зеленою жопою. Мало того, не просто зеленою жопою, а руськомірською зеленою жопою.
Потім Президент Зелена Жопа оголосив референдум про злиття країни бувшого мудрого народу з його альма-мать-перемать Рашкою, і сам намалював результат - Мудрий народ Зелена Жопа "ЗА" злиття з Рашкою!
І фсе.
Ось така бувальщина.
Мораль:
Жопа гарно, коли це не жопа, а сідниці, коли під сідницями є ноги, коли над сідницями є тулуб, а на ньому голова. А в цій голові є мізки, які зберігають гени пращурів, які пам'ятають про свою гідність, і гідність своєї нації.
Джерело - https://www.facebook.com/banderivez/posts/2173296112732166
3
Коментарі
Гість: Максим_
128.04.19, 05:28
Це взагалі шедевр, достойний пера Павла Глазового та Руданського. Я фрагмент з цієї бувальщини розмістив на чільній сторінці Юлії Тимошенко, щоб вона теж порадувалася та не піддавалася спокусі «дружити з Зе-жопою».
*** А Ви ще казали, що, молвяв, пишу невідомо для кого. У Вас талант, це я Вам каже точно. От і Тимошенко прочитає.
Гість: Максим_
228.04.19, 05:54
Подібний шедевр — вірш «Главное - не думать!» http://blog.i.ua/user/299755/2281120/?fbclid=IwAR0Ev_BbqpPWi_ugKtqmUq1aj360yyewC-uWO9El9QHnw3o77QJrZWOfP28