Думки перед сном...

Весна розпочалась, хоч і не погодою, але якимись внутрішніми своїми проявами. Я став активнішим, веселішим, міцнішим, дійовішим. 

І ще з дівчатами навколо щось відбувається - вони всі такі гарнюні, такі приємні, милі, гарні  

Глаз радіє, гормони грають... хоч і не думаю, що пійду за покликом інстинктів, стримувати компліменти досить складно - так і сиплються з мене, так і сиплються. Й не стільки словами, скільки своїм закоханим поглядом та засмученою безсовісною посмішкою на обличчі (-:

От тільки не розумію, навіщо мені ця застуда з нежиттю та кашлем зараз? Адже точно не час почуватись хворим та знесиленим!!! Геть від мене, зараза, геть!

Прийдіть до мене краще злагода, тепло та спокій. Стільки ще добрих і цікавих справ я маю встигнути зробити вже зараз. Не хочу вже нічого відкладати на потім!

І читачам всім теж хай прийде все добре! А я пійду спати, щоб скоріше настало завтра - із всіма своми можливостями та шансами змінити життя на краще!