Стільки всього накопичилось...

Більше місяця не писав нічого про власне життя.

А тут вже і Новий Рік настав, і інших свят відбулось чимало. Подій стільки, що тепер про все можу навіть просто і не згадати відразу. Зазвичай, найцікавіші спогади надходять якраз в той момент, коли цього найменш чекаєш, під час розмови чи навіть просто так - щось побачив, а далі закружлялось, завертілось, і понеслось по смузі асоціацій та симптоматиці.

Почну з деякіх деталей зі свого Дня Народження... адже я нічого не написав, окрім "майже мільярда секунд", а це нікому окрім мене ні про ще не каже, а якщо і каже, то сенс в цьому сказанні буде зовсім не той, який я вкладав від себе.

Запрошених було небагато. Я б навіть сказав - мало. Зпочатку мені взагалі не хотілось нікого запрошувати. А потім вирішив, що якщо хтось виявить своє бажання привітати мене та разом посвяткувати, то відмовляти нікому не стану. І таким чином зібралось у мене аж сім гостей - сестра, брат з його дівчиною, дует Пумба+Фоміч, кума і Сергій МастерЙода. І ще була мама з двома її подругами - допомогали приготувати на стіл. І ще Маньйачеґ завітав в гості разом зі своїм сином і Романт_Тик зі своєю дівчиною. Ось всі ті люди, хто привітав мене особисто із днем народження, і я цьому дуже радий, бо із роками впевнююсь, що ближчих та дорожчих за них у мене нікого нема. Хочеться ще раз подякувати всім їм за те, що знаходяться поруч та підтримують мене. Я хоч і самодостатній, але іноді дуже хочеться відпочити від життєвих негараздів, і без дружньої підтримки це зробити набагато складніше.

Після дня народження почались інші свята і дні народження моїх друзів (ціла черга днів - що не день, то хтось народився - тільки і встигав пригадувати та вітати їх по телефону... добре, що окрім Маньйачеґа ніхто на святкування не запрошував... бо я б і по часу мабуть не встиг, і по фінансах навряд би витримав такий режим гулянь.

Розпочав власний проект - Клуб Бізнес-Кіно. Як на мій погляд - дуже перспективний. Зараз йде досить впевнений його розвиток. А ще, завдяки цьому клуові я познайомився із багатьма цікавими людьми, з якими зараз ми співпрацюємо.

Кинув палити, пити та вживати будь-яку гидоту... Намагаюсь слідкувати за своїм харчуванням, але це не дуже мені зараз вдається - після того, як перестав палити - почав багато жерти... а ще ж і свята якраз... Ох, набрав 15 кіло за цей місяць. Але зараз вже починаю потрішки повертатись до норми. Повільно але наполегливо приводжу своє тіло та розум до того стану, який давно вже хотів мати. І нічого страшного, що зараз трішки набрав ваги - нехай це буде на користь організму, який так довго страждав від мого алкогольно-тютюново-наркотичного терору...

Із дівчатами мені в цому році відверто не щастило. Правда я особливо і не переймався через наявність/відсутність дівчат в своєму житті цього року. І мабуть просто не бажав мати із ними справи. Але вже прямо в канун свята, Нового Року, здійснилась одна з моїх давнішніх мрій - я зустрів дівчинку, з якою не бачився вже 6 років... (І де вони такі беруться, невже я стільки дівчат кохав, що тепер постійно зустрічаю "кохання з минулого"?). Ця мені завжди подобалась - вона ОСОБЛИВА!!! Всі люди на світі особливі, особливо дівчата особливі, а ця особливо особлива особливо для моєї особистості! ггггг

...

Начитався різної літератури, наслухався різних речей, надивився різноманітного відео - корочше, отримав море інформації, яку тепер потихеньку розкладаю, систематизую, вивчаю та ділюсь нею із своїми друзями в міру їх бажання сприймати щось нове (і часто неприємне, бо вибиває з зони комфорту і змушує знаходити нову), і із новими людьми, з якими знайомлюсь по ходу справи. "Випадковість? Я віддаю перевагу неминучості? Будь-яка подія в нашому житті неминуча, інакше вона б не відбулась."© О.Б. Гранд з фільму "Траса-60".

Тобто, всі ці нові знайомства і нова інформація - все це надходить до мене не випадково, а просто тому, що тепер не може бути по-іншому. Я відкрив себе для нових людей, і я їх постійно зустрічаю. Я чекаю щоб вони були зголоднілими на інформацію - і вони саме такими до мене й приходять. Мій розум відчинено для нових знать, і ті ллються туди нескінченним струмом. Хіба може бути інакше? (-:

Як кажуть джерела, яким я схильний довіряти, до 19-го січня всесвіт відкритий до отримання "замовлень", і цей канал працює на повну потужність. Тому до 19-го числа хто бажає, той має встигнути спланувати своє майбутнє та попросити у всесвіта здійснення ваших планів, бажань та мрій. Можна в будь-якій формі - поставити перед фактом, зачитати ультіматум, невпевнено запросити. Все спрацює. Головне- не мовчати. Ніколи. Якщо чогось бажаєш - прохай на це, і тобі надано буде!

...

Намагаюсь втручатись в бізнес матеріальний (посередництво, виробництво)... але це мені не так вдається, як бізнес інформаційний. Взагалі поєднувати поширення інформації із бізнесом дещо складно. Коли в справу втручаються гроші, то вони завжди заважають казати все що думаєш та саме так, як про це думаєш. Так само важко давати те що знаєш і саме в такому вигляді, як про це знаєш...

Гроші - це енергія, що змінює світ навколо себе. Гроші мають своє інформаційне поле, яке впливає на оточення наче радіація на природу. Гроші - матеріальне та енергетичне втілення ідей та намірів певних людей, які не зацікавлені в розповсюдженні правди та чистих знань. Із грошима дійсно набагато простіше просто заробити інші гроші (більші, або менші - це вже не так суттєво, і кожен сам вирішує, в якому напрямку йому рухатись: набувати або втрачати. В енергетичному плані це звичайний струм, який може йти як на збагачення, так і на збиток, і це впливає лише на провідник ("контур"), але зовсім не на джерело та не на призначення цього струму).

...

Новий Рік зустрів в оригінальній компанії - серед тих хто гостював у мене в цей час були хлопці з Дніпропетровську, Київа, Запоріжжя, Дніпродзержинську, Донецьку та Севастополя. І ще була дівчинка з Мінську! Святкували всі разом. Як тільки вийде це зробити - обов'язково викладу декілька фотографій з наших гулянь.

Я знов виконував роль Діда Мороза. Снігурки не було. Саму новорічну ніч ми зустріли прямо на центральній місцевій ялинці в Парку Глоби. Як ми туди дістались - це саме що не є святкове диво!!! Бо без чверті на дванадцяту я витягнув всіх бажаючих на вулицю, впевнюючи, що ми і пішки встигнемо до ялинки дістатись, і що це набагато краще, ніж сидіти вдома... і вони мені повірили... а потім нам пощастило спіймати останню маршрутку (яка вже їхала без подсвітлення - мабуть так само як і ми прямувала на ялинку, щоб святкувати), і ми всі разом веселим швидким експресом без зайвих зупинок промчались і дійсно встигли потрапити на ялинку саме як я і планував - хвилина в хвилину прямо в 00:00! Там в парку та по місцю ми гуляли аж десь до третьої години ранку, а потім зібрались додому, і нам знову пощастило спіймати нічного маршрутника, який довіз нас швидко та дешево, через що всі були раді та задоволені.

Наступного дня частина гостей відсинались після бурхливої ночі, сповненою веселими подіями, а я зібрав тих, хто в Дніпропетровську був вперше, та влаштував їм екскурсію по набережній та центральній частині міста. А ввечорі ми поїхали в баню, де нас парили віниками... Ух! Це незабутнє відчуття! Якщо ще хтось не парився з віниками- дуже раджу!!! Вам це обов'язково сподобається, і без віників ви більше не побажаєте паритись в банях!

...

Про роботу - то окрема тема... зараз писати не стану... Можу написати лише те, що вдічи в одну і ту саму воду ніколи вже не зайдеш. Мені вже не місце серед найманих робітників. Буду іноді сумувати та насолоджуватись приємними спогадами про ті часи, коли я працював на окремих дядь та цілі корпорації 

...

Ось таке моє життя-буття за останній місяць.

Щось більше нічого на зараз не пригадується... Мабуть на цьому і зупинюсь. А як пригадаю, то ще допишу.

(Мабуть наступний запис буде про ті плани, які я складав на минулий рік - що з всього цього здійснилось, а що ні, і поділюсь своїми планами на цей рік, що вже настав!)

...

Живіть щасливо, любі друзі!

З любов'ю, Микола Калакуцький!