Словниковий пронос...

Так у світі повелося - я люблю її волосся, я люблю її тонкі вуста...

Був в Love-club, у нас в нічному клубі.Зайшов разом із другом, щоб "пригадати минулі часи". Дівчата дуже приємні на вигляд, і рухатись вміють. Їх танці дійсно збуджують, ... аж доки не подивишся їм в очі... тоді розумієш, що це зовсім не дівчина... взагалі не людина... якась лялька, пристрій для заробляння грошей... фууу... торкатись огидно... давав їм гроші, аби потанцювали для друга - він в очі не дивиться, йому байдуже, аби оголені цицьки та інші частини тіла можна було помацати... нахлестався віскі, купив другу дівчину, викликав таксі, та розїхались насолоджуватись - він дівчиною, а я солодким сном...

Love is the bird - she needs to fly... you frozen, when your heart not open.

Був на дні народження у друга... запрошено було лише найближчих - батькі, брат із дружиною та їх немовлятою, та декілька друзів. Знаємо всі друг друга вже сто років.. багато було суперечок, але й друг цей неординарний.. він ще досі себе не знайшов, і на мою думку - не там шукає. Скільки років потрібно на те, щоб навчитись дружити? Не знаю... мабуть це навчання ніколи не закінчується. Головне - вміти вибачатись, вибачати, та забувати про те, чого не варто пам'ятати. Горілки, пива та іншого було стільки, що я відразу твердо для себе вирішив - НЕ ПИТИМУ ЗОВСІМ! Бо якщо б почав, то потім зупинитись було б досить складно, й відповідно наступний день випав би з мого життя, а часу мені і так бракує, тому нехтувати цілим днем "за компанію" я не хочу. Так і не пив. І був найвеселіший на цій вечірці (-;

- Що для тебе життя? - Це я і моє щастя. - В чому твоє щастя? - В щасті тих, кого кохаю.

Був на зустрічі знайомих з чату БаZар... чи випадково, чи спеціально... 50/50... приїхали дві дівчини з Херсону.. усі галасили "ВАУ!!! УРА!!! ЦЬООООМ!!!" ... а я дивився їм у очі... і там була напруга... вимушеність... вигадані неприємні обов'язки, які потрібно було виконувати... посмішки через зуби, компліменти із відведення очей...  брехня-брехня-і-інша-хня...  Цей сраний віртуальний світ із сраною вигаданістю, скривджений, перевернений, лицемірний... А вони ще питають у мене, чому я такий мовчазний? Вони ще питають у мене, чому я не посміхаюсь? А вони ще питають мене, чому я зник та ні з ким не попрощавався? ТА НЕХАЙ ЙДУТЬ У ДУПУ!  УСІ !!! Нехай візьмуться за руки та йдуть в дупу. Будь-яку за їх обіром. Я жьівотнає... не брехатиму ніколи. нікому. особливо - собі. собі брехати найбільніше, найогидніше. Їм подобається таке життя - нехай продовжують. Я - пас.

- Чи змогли б ви довіритись жінці, Містер Краун?  - Так! Якщо її плани не йтимуть супереч моїм.

 _ Спілкувався із мамою по телефону. Вона мене любить. Я її теж люблю. Дуже-дуже люблю. Люблю більше всього світу. Віддам за неї життя, якщо це буде потрібно! Вона краща за мене! Вона єдина в світі людина, краща за мене...  Я хочу, щоб вона була щасливою. Намагаюсь стати кращою за неї - знаю, їй би це сподобалось!

 _ Спілкувався із братом... точніше - з його поверхневою оболонкою...  Він заблукав... Заплутався у грошах, алкоголі, дівчатах та марихуані... Не можу пробитись до його душі... його душа зараз десь у відпустці... а оболонка зла та агресивна... весь світ зараз до нього лагідний, а він відпустив душу у відпустку, став злим та агресивним... шкода..  ми живемо із ним в одній квартирі, в різних світах, в різних часових просторах... Я сумую за своїм справжнім братом. Дуже люблю його, та сумую за ним. Намагаюсь повернути, але це складно... агресивність та марихуана роблять свою справу набагато ефективніше, ніж я встигаю зробити свою за той час, який маю на спілкування із тим, що вкрало мого брата..

Життя прекрасне!

У мене нова робота. Цікава, відповідальна. Я отримав її випадково, але заслуговано. Я не чекав на неї - вона сама обрала мене. Як завжди. Життя мене любить та завжди готово дати мені те, що мені необхідно. Головне - не заважати їй це робити. Чим більше дозволяєш своєму житті - тим приємніше та цікавіше жити! Я люблю своє життя. Воно мене теж любить. У нас із життям взаємне кохання та порозуміння! УРА!

- Емо - це людина, яка ненавидить сама себе. Відверто та чесно.

Байка про поповнення грошей на телефоні: - Зранку покинувся від сигналу будильника - він перебив мій сон. Трішки поплакав. Пішов, вмився, почистив зуби, поплакав. Спробував зателефонувати другу - не вийшло. Грошей вистачило лише на смс. Він отримав. Я поплакав. Разом їхали на роботу. Йому їхати в інше місце - це сумно. Раніше в одному кабінеті працювали. Сумно, сумно, сумно... поплакали разом. Висадив мене на перехресті. Часу ще багато. Пійшов до автомату, щоб поповнити рахунок. Там нікого. Я такий одинакий. Поплакав трішки, на заплаканому сенсорному екрані ввів номер, сунув гроші, отримав чек. Зняли комісію 1 гривню. Звісно, грошей жаль - поплакав трішки. Перевірив стан рахунку - грошей нема. Зовсім. Я ненавиджу себе, невдаху! Номер, який я наклацав на екрані автомату - не мій!!!! Зламав собі ніготь. Я навіть нігтя свого не вартий! Пишу смс: "бла-бла, будь ласка, бла-бла-бла, помилився, поповніть мені теж рахунок, бла-бла-бла-благаю, дуже дякую, люблю, цілую...". Повідомлення не діставлене. Поплакав. Купив картку поповнення рахунку в кіоску. На останні гроші. Навіть на трамвай не залишилось. Йшов до роботи пішки, відправляв смски, отримував статуси - не відправлено, дзвонив - номер не обслуговується, плакав, ненавидів себе... Уявив себе в рожевій футболці, з налакованою зачіскою... Залисина мені не пасує - треба вбитись! Телефонував в службу підтримки того клятого апарату - немає вільних операторів, зачекайте. Чекав і плакав... Працював, телефонував, знов чекав і плакав. Я нездара. Мені треба вбитись, світ стане кращим! Перед останнім дзвінком поплакав заздалегідь. З'явився вільний оператор. Завірив, що грощі мені повернуть. Поплакали разом. Втішились, продовжили працювати... Зараз плачу від щастя, працюю та чекаю на гроші. Ось така байка... Не вірте нічому (-:

Словниковий пронос, не більше...

Мені потрібні віртуальні спонсори. Мені потрібна підтримка. Будь-ласка, плюсуйте все, що вам у мене подобається - блоги, фотографії, відео... особливо - відео! Я зможу викладати більше, я стану писати краще, я буду добрішим. Вам це має сподобатись. Вибачайте за "багато літер". Дякую за увагу. Щасти вам усім! Я люблю вас!

Минуле забуто, майбутнє приховане, теперішнє - надане. Бути щасливим дуже легко!