Ряженые «ветераны» на параде 9 мая в Москве

Известный российский блогер под ником drugoi в Живом Журнале разместил блог с фотодоказательствами присутствия на главной трибуне в Москве во время Парада Победы ряженых «ветеранов». К моменту републикации даного материала в «Аргументе» страница блогера в ЖЖ - недоступна. (на момент моего репоста доступна- Пробиотик).

                                       

                                                        © РОССИЙСКАЯ ГАЗЕТА | Константин Завражин      

Запись сделана 9 мая 2012 года. «Всё дальше от нас война, всё меньше среди нас, кто помнит её, всё громче праздничные фанфары и всё чаще в день Победы встречаются на улицах фальшивые «ветераны». Среди определенной группы пожилых и не очень людей стало просто поветрием нацепить 9 мая кучу значков, юбилейных медалей и ходить с ними, изображая из себя ветеранов Великой Отечественной. Но это ладно, гораздо хуже, когда эти люди надевают на себя чужие боевые награды, чужую форму и выдают себя за героев — в буквальном смысле.     

                                        

Один из возмутительных примеров — вот эта женщина в генеральской форме, стоящая на трибуне парада на Красной площади в Москве рядом с настоящими ветеранами, с заслуженными военными. Я не знаю каким образом она попала на эту трибуну, кто её туда пустил. Это одна из тех самых ряженых «ветеранов». На ней чужие награды: в нашей истории только одна женщина имела одновременно звание Героя Советского Союза и Героя Социалистического труда — это знаменитая летчица Валентина Степановна Гризодубова. На ней чужие орденские колодки: к званию Героя Советского Союза прилагался орден Ленина, а на фото нет его колодки. На этой ряженой три ордена Отечественной войны: есть только одна женщина, награжденная тремя такими орденами — это Герой Советского Союза, заместитель командира эскадрильи 46-го гвардейского женского полка ночных бомбардировщиков Надежда Васильевна Попова.

                                       

Интересно, что в 2010 году эта ряженая носила погоны полковника. А в следующем 2011-м уже вырядилась в чужой генеральский китель. На первом снимке видно, как адмирал, стоящий в следующем ряду, удивленно смотрит на женщину-«генерала», отдающую честь, приложив руку к непокрытой голове (!) — кто это такая? Вот и я хочу задать вопрос всемогущей ФСО, кремлевской службе протокола и прочим — каким образом у вас на центральной трибуне парада Победы появляются такие личности? В День Победы в центре Москвы шагу нельзя было ступить — всё в заграждениях, тысячи полицейских, грузовики перекрывают переулки, на Манежную только через рамки металлоискателей. Фактически, центр города был на осадном положении, а у вас на Красной площади сидят непонятные личности, ряженые мурзилки. Какое унижение для настоящих ветеранов, вы подумайте. P.S. У меня в почте лежит письмо от внука настоящего ветерана Великой Отечественной, который так и не попал на свой праздник: Моему деду 90 лет, хотя он и бодрится, ему уже тяжело ходить. Несмотря на свой возраст, ему важно в этот день прийти к Большому театру и пройтись по Красной площади. Я помню этот маршрут с детства, так как часто гулял с ним в этот день. Теперь для него этот маршрут уже маленький подвиг, хотя он никогда в этом не признается, а уговаривать его поехать на машине бесполезно. Мне никогда еще не было так стыдно, когда ветерана войны развернули и не выпустили из метро в его день на глазах его правнуков. На станции метро «Библиотека им. Ленина» около 12 часов были закрыты все выходы. У полиции был какой-то приказ до часу никого не выпускать. Одного деда готовы были выпустить, но с правнуком и моей сестрой уже нет. В итоге они развернулись и уехали. Дед очень расстроился.", — пишет автор поста.

«Аргумент» 

===========================================================================================

Почти средневековье: оружейник стырял доспехи и оружие)))

В Белоруссии раскрыли дело о краже доспехов у "Рыцарей Утремера" МИНСК, 4 мая. Белорусская милиция нашла доспехи и оружие, которые минувшей осенью были украдены у членов клуба исторической реконструкции "Рыцари Утремера". Как сообщает "БелТА", кража была совершена в ноябре 2011 года из витебского филиала клуба. Пропало более ста предметов: мечи, копья, булавы, кольчуги, шлемы, наколенники и другие элементы доспехов. В ходе расследования была установлена личность подозреваемого — им оказался бывший член клуба, в прошлом сам изготавливавший для "рыцарей" доспехи и оружие. Между ним и руководством клуба произошел некий конфликт, который мог быть мотивом для кражи. СТВ отмечает, что подозреваемый — ранее судимый житель Витебска. Пропавшие оружие и доспехи были обнаружены на снимаемой им квартире. Милиция нашла там около 90% похищенных предметов. Остальное, как предполагается, похититель успел продать. Впрочем, в милиции не исключают, что вещи мог продать хозяин квартиры без ведома похитителя. Задержан ли подозреваемый в краже, не уточняется. По факту кражи возбуждено уголовное дело. Найденные оружие и доспехи пока проходят по делу в качестве вещественных доказательств. В дальнейшем они будут возвращены владельцам.

ИА "Росбалт"

===========================================================================================

какие пошли нехорошие оружейники... ......

============================================================================================

  

Холодний Яр. Наші біль і надія

   Тридцятого квітня відбулося вшанування героїв Холодного Яру двадцятих років минулого століття, що воювали проти білогвардійських та більшовицьких військ на території Центральної України, що стало вже щорічною традицією. Також Холодний Яр є, певним чином, сакральним місцем України і українського народу: він завжди ставав тим осередком, вогнищем, звідки починалися чергові повстання за визволення України від тих чи інших окупантів.

                                    

І під час оспіваної Шевченком у поемі «Гайдамаки» Коліївщини, і під час більш ранніх повстань та рухів: і за часів Хмельницького, і за часів Сагайдачного, і ще більш ранніх. Так вже сталося, що цей сакральний енергетичний центр є явищем географічним і, почасти, фізичним. Тому знищити його у фізичному сенсі ворогам ще не вдавалося. Хіба що вирвати з тіла Землі разом з усією Україною. Разом з тим явище, що почалося як спонтанний рух невеличкої верстви «посвячених» патріотів і перейшов у щорічний ритуал, нині погрожує скотитися до банального бізнес-проекту. Якось пересмикує, коли бачиш холодноярський прапор «Воля України або смерть» в якості недбало виконаної у вигляді «обгризеного формату» ганчірки на базарчику для торгівлі місцевими сувенірами! Хоча, можливо, в якості елемента інформаційно-психологічної протидії вульгарному шовінізму «рускаго міра» (шовінізм — це пропаганда національної переваги на чужих етнічних територіях – на територіях іншої етнічної спільноти, одним народом (нацією) – іншому народові ( нації)).

                                 

Тим більше, що Мотронин монастир захоплений московським патріархатом, і подібні українські заходи треба проводити тут не раз на рік, а раз на тиждень, під його стінами. Нехай уже хоч і на комерційній основі. В Мотрониному монастирі сучасних українських козаків до храму не пускають – як «етнічних», автентично вдягнених, так і в сучасних розцяцькованих уніформах радянського зразку. У «кириличного» керівництва монастиря є спеціальний список затверджених у Москві проросійських козачих організацій, членів яких дозволяється впускати до монастирської церкви. Втім, і стародавній, оригінальний Мотронин монастир був зруйнований ще більшовицько-московськими окупантами в минулому столітті, а сучасні будови зведені вже в наш час за «зразками» типової москово-патріархатської архітектури. Так що історичною автентичністю тут і не пахне. Втім, якщо почитати Горліс-Горського, то не все було «канонічно» там і в двадцяті роки двадцятого ж століття. Отож і тут за вказівками невідомого настоятеля перестаркуваті монахині намагались перешкоджати одній з груп екскурсантів проходити на вали та до печер та іншим чином демонстрували чисто лавровську «озабочєнность». Втім, автору вдалося пристати до однієї з груп та обійти монастирські вали, описані в літературі. Бачивши й інші, закарпатські, прикарпатські та європейські фортеці, можу сказати, що з тактичної точки зору тут місце зручне. Хіба що стародавня фортифікація не відновлюється ні для відвідувачів, ні для мешканців. Схоже на те, що власникам монастиря відвідувачі зовсім не потрібні.

                                   

Цьогоріч програма заходів включала о дванадцятій годині мітинг у Мельниках, на якому виступили, крім організаторів свята та батька ідеї Романа Коваля, представники різних політичних сил, серед яких рівнем масовості та організації своїх прихильників вирізнялася «Свобода». Неочікувано виявилась велика кількість гостей фестивалю з Одеси, десь біля трьохсот осіб, при тому таких, хто приїхав незалежно один від одного. Це не тільки українські ветеранські та козацькі і гайдамацькі з’єднання, але й делегація учнів юридичного ліцею під керівництвом викладача Захисту Вітчизни Олександра Навроцького і ряд інших ( всього п’ять чи шість автобусів), а о чотирнадцятій годині – історична реконструкція бою між повстанцями та московсько-більшовицьким продзагоном. О п’ятнадцятій годині – урочистий молебень та ритуальне, за традиціями Холодного Яру, освячення зброї. Потім, о шістнадцятій та пізніше – відвідини Дуба Максима Залізняка, що знаходиться в іншому боці холодноярського середовища.

                                   

Враховуючи, що в районі Залізнякового Дуба тепер розташувався ринок сувенірів та ресторанно- готельний комплекс (добре, що у історично-етнічному стилі!), то кінець свята-вшанування переріс у банальний туристичний сувенірний шопінг та відвідини ресторану національної кухні, що готує й з урахуванням «повстанських особливостей» приготування деяких специфічних страв, наприклад, на зразок куліша, який неначебто і простий, але має свої невловимі особливості. Тут і пшоно має бути перетерте з салом, до того ж старим ( є варіанти, коли підкопченим, або саме пшоно підкопчується), а також є інші «секрети», дрібниці, яких безліч. Але, висловлюючись чемно, у господарів є значний простір для вдосконалення.

Те ж стосується й історичної реконструкції. На «полі бою» вперто відсутній такий елемент, як кіннота – коник був присутній один-однісінький, впряжений у підводу. Хоча треба зазначити, що й десяток справжніх вершників – це доволі важка і затратна затія – видно з досвіду російських історичних реконструкторів середньовічної Європи, що лише останніми роками спромоглися витягати трьох-чотирьох вершників на «лицарський турнір». А треба ж не лише красиво їздити, а на повному скаку збиватися списами! В нашому варіанті такого не потрібно, але треба вміло позначити рубку, при цьому, певна річ, не зачіпаючи того, кого «рубаєш». Це вже для патріотів, що мають здібності кіннотника-каскадера ( а їх, помітьте, і в російських серіалах, що валять, як сосиски з конвеєра, з такою ж, щоправда, якістю). І в цілому наші реконструктори більш-менш правдиво відображають піше боєзіткнення тих часів. Я не можу їх в чомусь повчати, бо й сам робив би так само при наявних засобах та силах.

                                 

Порадувала велика кількість зацікавленої молоді. На мій погляд, збільшилась кількість красивих дівчат порівняно з тими часами, коли я був молодим. Я й сам не можу науково пояснити такого свого суб’єктивізму. Але явище чомусь кидається мені в очі. Але особливо дошкуляв порядок у лавах глядачів, що вилазили за кіперну стрічку огорожі, а деякі дами і взагалі деякий час бігали посеред «батальної сцени» зі своїм фотоапаратом, наплювавши на решту глядачів та псуючи їхні кадри. Типова демонстрація негативних якостей деяких представників нашого народу. Рівень самосвідомості поки що вимагає присутності справжнього «жандарма», щоб наводив порядок зі сторони. 

Втім, не дивлячись на «окремі недоліки», за спостереженнями репортерів, переважна більшість відвідувачів залишилась не просто задоволеною, а отримала якесь емоційно патріотичне піднесення. Що доволі дивно, і серед російськомовних, або скоріше дійсно російських (з самої Росії), глядачів – також. Для них це дійство – заборонений плід, при тому не лише заборонений офіціозом, але й пересічним поголосом у «пересічній» Росії. Тому, напевне, що спонукає до боротьби, чи, щонайменше, до критичного сприйняття брехливих тверджень влади. Руйнує, так би мовити, стереотипи!

                                 

Окремої відзнаки заслуговує все ж молебень з ритуалом освячення зброї. І хоч зброя бутафорська, але молебень справжній і від справжнього священика, українця. Лиш тільки заради цього людині посвяченій варто прийняти участь, приїхавши сюди раз на рік! Отож, до щорічного серпневого «махновського фесту» в Гуляй-Полі, що погрожують вилитися у банальну кількаденну пиятику, додаються і холодноярські днини, які, до речі, мають в своїй суть більш конструктивний початок. Отож, підтримаємо Холодний Яр, не забуваймо, чиї ми нащадки! Може, для деякої частини українців ця сакральна місцевість стане місцем прощі, своєрідної медитації. Нехай для більшості це буде просто якесь етнічне свято та бізнес-проект для підтримки місцевих ентузіастів цієї святої справи.

                                 

Володимир УЩАПОВСЬКИЙ Фото автора

ІА "Поряд з вами".

===========================================================================================

p.s. Трошки змінив розташування фото у публікації. Весь фоторепортаж можна переглянути тут:

http://photo.i.ua/user/2741333/314583/9052488/

============================================================================================

Наслідки програми "Знак оклику" ТВІ -порушено кримінальну справу

Прокуратура міста Києва, ретельно вивчив факти, висвітленні в програмі «Знак оклику» телеканалу ТВі, провела перевірку порушень конституційних прав ув’язнених, які утримуються в Київському слідчому ізоляторі. Про це повідомила інформаційне агентство «Поряд з вами» старший помічник прокурора міста Києва Олена Левченко.

За наслідками перевірки, прокуратурою міста порушено кримінальну справу за фактом службової недбалості посадових осіб Києвського слідчого ізолятора по 367 ст. Кримінального кодексу України. Справа порушена у зв’язку з неналежним виконанням своїх службовах обов’язків працівниками Лук’яновки, що призвело до порушення порядку та умов тримання ув’язнених. Також пані Оксана Левченко повідомила, що розслідування кримінальної справи проводиться слідчим відділом прокуратури міста Києва.

ІА «Поряд з вами»

==============================================================================================

Невеличке опитування:


53%, 8 голосів

0%, 0 голосів

27%, 4 голоси

20%, 3 голоси
Авторизуйтеся, щоб проголосувати.

Территория без партии регионов

                                                                       Вести из Донбасса

Вырезка:

...«Мы, жители домов №4 и №6 по бульвару Космонавтов, объявляем место своего проживания ТЕРРИТОРИЕЙ БЕЗ ПАРТИИ РЕГИОНОВ!

Партия регионов, в лице депутатов Константиновского городского совета наглым и циничным образом отобрали нашу придомовую территорию и практически приступили к строительству под нашими окнами очередного магазина. Мы на это им мандат не давали!!! В связи с этим обязуемся, что больше не будем, как раньше ни поддерживать, ни голосовать за партию, которая попирает волю народа!

 Призываем всех граждан страны не повторять наши ошибки и поддержать нашу инициативу!»...

А тут подробнее об этом:

http://obkom.net.ua/news/2012-04-14/1859.shtml

===========================================================================================

Чоловік намагався спалити себе біля Адміністрації Президента

 5 квітня, на вулиці Банковій Київською міліцією був затриманий мешканець смт. Бородянка Микола Маренич, який напередодні повідомив адміністрацію Президента про намір вчинити самоспалення на знак протесту проти бездіяльності правоохоронних органів у зв’язку з розкраданням 2000 га земель у Бородянському районі, вчиненим за час керівництва голови Київської ОДА Анатолія Присяжнюка.

Про це повідомляє інформаційне агентство «Поряд з вами» з посиланням на адвоката Сидора Кізіна. Микола Маренич був затриманий та доставлений до Київського обласного управління міліції. Після допиту його доправили до Печерського райуправління. Працівниками міліції було вилучено каністру з бензином. Також міліціонери викликали бригаду лікарів з метою стаціонарного психіатричного обстеження затриманого, однак лікарі склали акт про відсутність у нього будь-яких психічних відхилень. Після прибуття депутатів Київської Обласної ради від ВО «Свобода» Святослава Ханенка, Бородянської районної ради Романа Ващука та адвоката Сидора Кізіна, міліція була змушена відпустити Миколу Маренича. При цьому жодних протоколів стосовно нього не складалось. ІА «Поряд з вами"

===========================================================================================

в общем весело 

============================================================================================

Типа с праздничком)

                                               

Народные депутаты Украины живут как… бактерии. И уголовники

                          

Жизнедеятельность депутатов Верховной Рады через призму новейших научных достижений.

Даже самые примитивные формы бактерий «общаются» друг с другом. Более того: когда они сталкиваются со смертельной опасностью, бактерии используют очень сложную версию эволюционной «теории игр», чтобы рассмотреть различные варианты и выбрать лучший путь защиты. Об этом сообщили ученые в Сан-Диего 27 марта.

В своём исследовании физики и химики рассматривали "социальную" динамику бактерий сенной палочки (Bacillus subtilis).

Выступая на 243-м Национальном собрании Американского химического общества (ACS), они заявили, что микробы принимают решения, сходные с таким понятием как «дилемма заключенного» — в теории игр это версия игры, согласно которой игроки не всегда будут сотрудничать друг с другом, даже если это в их интересах.

Известное по теории игр понятие «дилемма заключенного»* (см. справку внизу) состоит в выборе для каждого из пары бандитов-сообщников — сотрудничать ли ему со следствием? Если сотрудничающий преступник сознается, то получает малый скок или вообще выходит на свободу, а его сообщник получает «по полной». Если «расколятся» оба, то получат чуть меньший срок, чем один. Но если оба будут молчать, то шансы избежать тюрьмы будут у обоих.

Выбор, казалось бы, очевиден — нужно молчать. Но каждый не знает о решении своего напарника; и если первый будет молчать, а второй проговорится, то «молчун» получит «по полной».

В «дилемме заключённого» предательство строго доминирует над сотрудничеством, поэтому единственное возможное равновесие — предательство обоих участников. Проще говоря, не важно, что сделает другой игрок — каждый выиграет больше, если предаст. Поскольку в любой ситуации предать выгоднее, чем сотрудничать, все рациональные игроки выберут предательство.

Но ведя себя по отдельности рационально, вместе участники приходят к нерациональному решению: если оба предадут, они получат в сумме меньший выигрыш, чем если бы сотрудничали. В этом и заключается дилемма.

На фото: миллиардные колонии бактерий так называемой сенной палочки (Bacillus subtilis) обладают сложной структурой, которая иногда образуется под воздействием экологического стресса. (Фото: Эшель Бен Яков, Тель-Авивский университет) 

Вот так и каждая бактерия стоит перед дилеммой: следует ли ей стать спорой, то есть законсервировать свое ДНК и ждать благоприятных условий для возрождения (в общем — сотрудничать), или уйти в так называемое «компетентное» состояние. В таком состоянии клеточные стенки и мембрана становятся легко проницаемы для ДНК и белков, поступающих из внешней среды — в том числе и от разрушенных в ходе спорообразования бактерий. Таким образом, бактерия продолжает выживать за счет других.

С другой стороны, если обстановка продолжит ухудшаться, такая клетка погибнет куда скорее, чем ее соседи, решившие перейти в состояние споры. Весь этот сложный процесс взаимодействия бактерий друг с другом и принятия ими «решения» об использовании той или иной стратегии выживания, вовлекающий множество генов и белков, ученым удалось описать математически.

Используя математику, биологию и физику, команда ученых определила белки, гены и другие вещества, участвующие в принятии таких решений, и то, как они взаимодействуют друг с другом. Теперь, если понять, о чем и как «говорят» бактерии, можно будет достичь прорыва в области здравоохранения и болезней.

Вооружившись последними научными достижениями, взглянем сквозь их призму на украинский парламент. И убедимся, что так называемые «народные» депутаты в своем поведении ничем не отличаются от бактерий — простейших, примитивнейших живых организмов.

Возьмем, к примеру, такой неотъемлемый атрибут депутатского бытия, как предательство. Именно с его помощью достигается так называемое «парламентское равновесие».

Рационально мыслящие депутаты при малейшей грозящей им опасности (роспуск парламента, отъем бизнеса, страх уголовного преследования в дальнейшем и т.д.) быстро осуществляют факт массового предательства своих избирателей и однопартийцев — переходят в доминирующие, провластные фракции ВР. Или, прямо как бактерии, замирают в своей активности в состоянии споры, «не отсвечивая» своей «принципиальностью»  и «оппозиционностью». В общем, как описано в уже ставшей классической теории — «сотрудничают со следствием».

 При этом каждый предатель в отдельности ведет себя максимально рационально. 

Но когда предательство становится массовым и всеобъемлющим, каждый из предателей в итоге получает меньше благ (достижений), чем если бы депутаты все же рискнули сотрудничать друг с другом. Так рациональные поступки каждого депутата в отдельности в конечном итоге приводят к иррациональным результатам для всех. Но что самое печальное — и для нас, избирателей.

Характерный пример — парламентская фракция коммунистов.  Идя на выборы под лозунгами справедливости и строжайшего соблюдения законности, уже в парламенте эти граждане тут же совершают акт коллективного предательства своих доверчивых избирателей, идя на сделки с властью и лично обогащаясь.

Как результат — решение группки сверхрациональных «товарищей» несет вред всему организму украинского общества. Да и самим «товарищам» тоже: трудно счастливо жить в несчастливом, неустроенном, убиваемом постоянным обманом обществе, даже если ты очень богат.

Харизматический пример — массовое предательство депутатов парламентской фракции Блока Юлии Тимошенко. Которые, действуя каждый для себя рационально и спасая кто шкуру, кто бизнес, перешли на сторону Партии регионов. Каждый в отдельности из этих «бактерий» в теле украинского народа выиграл. Но в итоге все равно проиграл: победителям в новом составе парламента эти «болезнетворные организмы» не нужны, избирателям — подавно.

Но хуже того: пострадало все украинское общество в целом. Так как достижение подобного парламентского «равновесия» — это разлагающий пример для всего гражданского общества, отсутствие конкурентности мнений при обсуждении принимаемых законов и т.д. Как результат — болезнь всего организма (загнивание нашего общества). И — в итоге — несносные условия бытия для самих предателей, так или иначе вынужденных в этом же обществе жить.

Можно только сожалеть, что большинство «народных» депутатов Украины в своем развитии и и по своим поведенческим стереотипам уступают даже животным, уподобясь простейшим — бактериям. Жаль, что отношения власти и оппозиции в Украине способна описать лишь «дилемма заключенного».

И вывод: оздоровить ситуацию в обществе способны лишь организмы, действующие иррационально. Вопреки принятым правилам игры. И конечно народу Украины следует внимательно наблюдать за депутатами-бактериями, уподобляясь ученым исследующим вирусы, чтобы выработать действенное лекарство против этой болезни.

СПРАВКА:

Prisoner’s dilemma, (реже употребляется название «дилемма выбора») — фундаментальная проблема в теории игр, согласно которой игроки не всегда будут сотрудничать друг с другом, даже если это в их интересах. Предполагается, что игрок («заключённый») максимизирует свой собственный выигрыш, не заботясь о выгоде других. Суть проблемы была сформулирована Мерилом Фладом и Мелвином Дрешером в 1950 году. Название дилемме дал математик Альберт Такер.

Сергей Федоров, «Аргумент»

=====================================================================================

Від себе: можу лише добавити афоризм вичитаний колись на "Українській правді" -

убей бобра -спаси дерево

убей депутата-спаси Украину

от і все  ...

=====================================================================================

Спутник НАСА падает на Землю

    Научный спутник Национального управления США по аэронавтике и исследованию космического пространства (НАСА) Explorer 8 сходит с космической орбиты после более чем 51 года нахождения в космосе. Об этом свидетельствуют данные систем слежения за космическими объектами Стратегического командования Вооруженных сил США. По информации американских военных, на данный момент расстояние от спутника до Земли составляет 207 километров. Ожидается, что аппарат войдет в плотные слои атмосферы в среду в 06:23 по московскому времени. Он должен упасть в 2000 километров к северо-востоку от Гавайских островов. Кроме того, по данным американских военных, в среду примерно в 1000 километров к востоку от Новой Зеландии в плотные слои атмосферы должен войти разгонный блок от российской ракеты "Протон-К", которая в июле 2000 года вывела на орбиту российский военный спутник "Космос-2371". Ракета-носитель Juno с научным спутником Explorer 8 на борту стартовала с космодрома на мысе Канаверал в американском штате Флорида 3 ноября 1960 года. Работавший на ртутных батареях аппарат был выведен на орбиту для сбора данных об ионосфере. Спутник передавал на Землю информацию о плотности и температуре электронов, концентрации и массе ионов, массе и характере движений микрометеоритов. Сбор информации предполагалось проводить как в условиях наличия солнечного света, так и в полной темноте, передает ИТАР-ТАСС. Explorer 8 перестал функционировать через 54 дня после запуска по причине того, что у него села ртутная батарея. Однако за это время спутник успел передать на Землю данные о 38 проведенных экспериментах, которые значительно расширили познания ученых об ионосфере. В частности, подтвердилось предположение о существовании в атмосфере гелиевого слоя. 

                                 

http://www.vesti.ru/doc.html?id=753723&cid=9

===========================================================================================

                

                    

Вибір поки що невеликий

Вчора в процесі інтернет-дискусії спало мені на думку таке порівняння. Якщо тебе обікрали якісь невідомі злодії – тобі прикро, звичайно, але ти відчуваєш і власну провину: треба було вставляти у двері кращий замок, а мобілку чи гроші тримати не у зовнішній кишені, а у внутрішній. Ще більше ти злишся на себе, ніж на злочинців, якщо став жертвою шахраїв: щось обіцяли, а ти повірив і сам їм гроші віддав.

Неприємні емоції після такої крадіжки чи шахрайства у жодне порівняння не йдуть із тими, що залишаються після нападу бандитів і грабіжників. Коли ти чудово їх бачиш, мало не по іменах знаєш – а вдіяти нічого не можеш, бо вони сильніші. Щодо крадія виникають думки: «Рано чи пізно попадешся, падлюко, і сядеш» – а бандита хочеться вбити. Якщо міліція не може знайти крадія – потерпілий змириться, а що йому робити, і надалі пильнуватиме своє майно краще. Якщо ж міліція покриває відомого усім бандита – це може призвести до трагічних наслідків, включно із самосудом. Якщо хтось ще не здогадався – це я про політику. Можливо, десь там, у так званих демократичних країнах, при владі можуть бути законослухняні люди. Їм їхній капітал або від батьків перейшов, або й самі вислужилися і виросли з низів – і таке буває. А хто може бути при владі у нас – у державі, де люди й голосувати ще не навчилися: або дякують своїм голосом за отриману гречку, або, навпаки, голосують комусь назло? У нас при владі можуть бути лише ті, у кого, принаймні, є гроші на «гречку». А де ж вони їх узяли? Там, на Заході, все зрозуміло: прадідусь-пірат, дідусь – рабовласник, батько – фабрикант, син – меценат і демократичний політик. А наші всі самі починали «піратами». Або бандитами, або шахраями, третього не дано. Минула влада була значною мірою шахрайська, нинішня – бандитська. І саме тому доводиться підтримувати шахраїв проти бандитів. Ну не понесу я свої гроші у траст чи до МММ, і що вони мені зроблять? А бандити просто прийдуть і відберуть силою. Звісно, краще було б, якби при владі були не бандити і не шахраї, а чесні люди. Але звідки ж у чесної людини візьмуться гроші на «гречку»? Чесні люди у нашій державі або взагалі не займаються політикою, або знаходяться десь у низах нашого рідного політикуму і не мають сил, щоб протистояти бандитам. Мені часто пишуть: кого ти захищаєш, вони ж такі-сякі, вони те, вони друге. Та знаю я і про те, і про друге, і навіть про третє. А що робити? Бандюки гірші. Олена Білозерська

===========================================================================================

таки ось справиsmile

============================================================================================