Відтепер працедавці, які затримують виплату зарплатнi, мають не лише повернути робітникам зароблене, незважаючи на термiн давностi боргу, а ще й сплатити компенсацiю. Про це йдеться у рішенні Конституційного Суду, оприлюдненому вчора у відповідь на звернення громадянина Юрія Дзьоби. У разі, якщо гроші не будуть виплачені, громадянин «має право звернутися до суду з позовом про стягнення сум індексації заробітної плати та компенсації», регламентує Конституційний Суд.
Рiшення КС можна було б назвати революцiйним. Проте фахiвцi певнi: воно навряд чи кардинально змiнить ситуацiю з виплатами заборгованої зарплати. «На жаль, в Україні наявність рішення суду про стягнення заборгованості із зарплати не означає отримання присуджених коштів. Про недостатню ефективність механізмів примусового стягнення свідчить, зокрема, й кількість рішень, винесених проти України Європейським судом iз прав людини, — коментує Василь Яницький, заслужений юрист України. — Своїм рішенням Конституційний Суд лише підтвердив очевидні права громадян, не вказавши, на жаль, шляхи їхньої практичної реалізації. Тому можна прогнозувати, що принаймні в бюджетній сфері практика застосування рішення КСУ навряд чи суперечитиме бюджетній політиці і можливостям держави».
А компенсувати потрібно буде чимало. І не лише працедавцям, а й державі, яка сьогодні є чи не найбільшим боржником. «В Україні справжній ювілей! Мiльярд гривень! Саме цю суму заборгували українцям соціальні фонди. Лікарняні, гроші по догляду за дитиною тощо... Кілька місяців МОЗ привласнює соціальні гроші... Отакі підсумки «реформи», коли всі гроші країни зосередили в одних липких руках», — написав учора на своїй сторінці у «Фейсбуцi» народний депутат Олександр Бригинець. А лідер «УДАРу» Віталій Кличко з трибуни Верховної Ради повідомив, що, за його даними, загальна сума заборгованості вже перевищила 2 млрд. гривень: мільярд — соціальнi виплати і мільярд — зарплати «бюджетникам». «Влада, щоб приховати масштаби свого провалу, жонглює статистикою і виганяє в неоплачувані відпустки вчителів, лікарів і працівників соцсфери», — заявив Кличко. Він висунув вимогу негайно заслухати звіт міністра соцполітики Наталі Королевської — без цього його фракція відмовилася голосувати за порядок денний.
За інформацією ТСН, у жовтні в Києві заборгованість становила 119,6 млн. гривень, у Дніпропетровській області — 75,8 млн. гривень, у Донецькій — 96 млн. гривень, в Харківській — 31,8 млн. гривень. Не виплачують навіть допомогу з безробіття. У Сумах безробітним держава заборгувала понад чотири з половиною мільйона гривень, повідомляє кореспондентка «УМ» Алла Федорина. Допомоги з безробіття тут не виплатили за вересень і навіть за серпень. «У нас — понад три тисячі безробітних. Причому є випадки «сімейного» безробіття, тобто стоять на обліку в центрі й чоловік, і дружина, iнодi й дiти. За що жити їм?» — коментує ситуацію директор Сумського міського центру зайнятості Микола Кухтик. Часто буває й так, що гроші перераховують. Але їх затримує Держказначейство.
На момент, коли номер здавався до друку, питання звіту Королевської у ВР лишалося відкритим. Як і питання, коли ж людям погасять заборгованість, а відтепер — і з відсотками індексації.
Учора під стінами дніпропетровських облдержадміністрації та облради протестували небайдужі громадяни. Приводом для невдоволення, як засвідчують організатори акції протесту, став намір влади передати до кафедрального храму Української православної церкви Московського патріархату 16 експонатів. Останні датуються XVIII століттям і використовувалися для служб у січовій церкві Покрови Пресвятої Богоматері в селі Покровське до зруйнування Запорозької Січі російськими військами у 1775 pоці. Серед них — і велика національна реліквія українського народу та його держави — ікона–ставротека війська Запорозького Низового 1747 року.
Востаннє про цю суперікону, як її вже охрестили, багато писали у ЗМІ під час Першого всеукраїнського фестивалю музеїв «Музей третього тисячоліття». Але, окрім пересічних читачів, вони викликали інтерес і в одного з відомих людей. Чоловіку забаглося, хоч ти лусни, щоб ікона–ставротека поповнила його «дачу–музей». Зрештою, ціною неабияких зусиль ентузіасти реліквію відстояли і вона стала надбанням Нікопольського краєзнавчого музею, де особливе місце відведено саме козацькій тематиці.
— Православна церква в житті запорозького козацтва посідала важливе місце, адже була вагомим об’єднуючим фактором, — розповідає відомий нікопольський історик, багаторічний заступник директора краєзнавчого музею з наукової роботи Мирослав Жуковський. — Військо Запорозьке Низове мало церковну ставропігію (автономію) і перебувало під зверхністю Вселенського Константинопольського патріарха. І рішення свого коша ставило вище влади київського митрополита, межигірського архімандрита та власного церковного начальника. Одним із найвизначніших культових предметів Січової Святої Покрови Божої Матері церкви була ікона–ставротека війська Запорозького Низового. Створена у 1747 році, вона збереглася до нашого часу, переживши не одну війну.
Те, що ікона–ставротека дожила до наших днів, здається дивовижним. Навіть у 1775 році, коли росіяни нещадно розгромили Запорозьку Січ, пограбувавши і січову Свято–Покровську церкву, до цієї реліквії, як і до деяких інших козацьких експонатів, не доторкнулися взагалі.
Таким же дивом вціліла суперікона і в буремному 1917 році, позначеному знавіснілим полюванням більшовиків на релігійні символи. А в 1925–му її передали до Нікопольського музею витончених мистецтв. І хоч історики запевняють, що подібні ікони існували ще, та до наших днів збереглася тільки одна.
У 1998 році ікона–ставротека була передана до Дніпропетровського державного історичного музею імені Д.І. Яворницького для вивчення та реставрації. У 2000–му реставратори вивчили її фізико–механічні та історико–матеріальні дані для складання рекомендацій щодо реставрації та збереження. Ці роботи закінчили у 2003 році. А на Покрову, у 2005–му, ікону–ставротеку представили відвідувачам Нікопольського краєзнавчого музею.
Тепер же громадськість забила на сполох iз приводу намірів влади передати козацькі святині УПЦ Московського патріархату, яка до них жодного відношення не має. Проте саме ця церква так люба нинішній владі. Не дивно ж, що у Дніпропетровську саме їй, обласканій, дісталися і будівля залу органної музики, і колишньої 10–ї міської лікарні у самісінькому центрі міста, і ще багато чого. І хоч громадськість щодо цього висловлює свій протест регулярно, все робиться за принципом «Васько слухає та їсть»...
Насамкінець з учасниками акції зустрівся голова Дніпропетровської облради Євген Удод, який пообіцяв протестувальникам, що цінності краєзнавчого музею передаватися церкві не будуть.
ДОВІДКА «УМ»Ікона–ставротека є сховищем хреста. Її основою є срібна масивна овальна пластина — таблиця, у центрі якої вмонтований різьблений кипарисовий хрест. І хрест, і таблиця двобічні, розраховані на огляд iз двох боків. Ікона розташована у дерев’яному різьбленому позолоченому кіоті, що має форму портретної рами з внутрішнім овальним вирізом, подвійним та двобічним.
Ікона датована 1747 роком, про що свідчить різьблений напис кириличним шрифтом по периметру зі зворотної сторони. До неї додатково зроблено пунктирний різьблений напис XIX ст. іншим шрифтом «Весу во всей 8 ф. 16 золот.». У 1867 році ікону дослідив і описав Дмитро Яворницький, який побував у Покровську (нині — Нікополь).
Кипарисовий хрест складено з барельєфним різьбленням розміром 19 х 12 см. На лицьовій стороні — розп’яття Господнє зі знаряддями катувань. На перехрестях у медальйонах з крученої виноградної лози з гронами — сюжети про Христові страсті: моління про чашу, несення хреста, чаша Господня з Божою Матір’ю та Іоанном. У деяких медальйонах різьблені написи за сюжетом. На зворотному боці — зображення Богородиці з Божим немовлям у лівій руці, в медальйонах — свята: Благовіщення, Різдво Богородиці, Введення до храму, Різдво Христове також із різьбленими написами: бірюзові і безбарвні стразові вставки. Всього у кожній накладці по променевому пучку: 48 бірюзових та 36 безбарвних прозорих вставок. За легендою, кипарисовий хрест було принесено до коша війська Запорозького Низового з Єрусалима.
Зауважимо, що українські олігархи своєю судовою тяжбою у Лондоні фактично пішли шляхом російських мільярдерів. Адже рік тому британська Феміда розсудила олігархів Романа Абрамовича та Бориса Березовського у так званому «процесі століття». Тоді останній програв процес і збанкрутував, після чого залишив цей світ.
Чим судове протистояння завершиться для їхніх українських колег, спрогнозувати важко. Але вже зараз емоції обох сторін зашкалюють, тим більше, що, окрім судової, розпочато і потужну інформаційну війну (Коломойський та Пінчук володіють потужними медіа–холдингами), в якій вони готові йти до кінця.
Отже, сам судовий спір точиться навколо найбільшого в Україні підприємства з видобутку залізної руди підземним способом (понад 6 млн. тонн залізорудної сировини на рік, що становить 40% вітчизняного ринку). Але не рудою єдиною стурбовані олігархи — на кону не лише чималі гроші та активи, а й ділова репутація.
По суті справи: до 2004 року комбінат входив до складу державного підприємства «Укррудпром», але після приватизації у 2004 році з «легкої руки» Президента Кучми його продали компанії «Солайм», яка входить до так званої групи «Приват» Коломойського та Боголюбова. Нині КЗРК уже належить кіпрській компанії Starmill Limited, якою на партнерських правах керують Ігор Коломойський та Рінат Ахметов.
Віктор Пінчук у своєму позові (окремі витримки з якого наводить iнтернет–видання «Українська правда») стверджує, що дев’ять років тому Коломойський та Боголюбов нібито купили комбінат у держави не для себе, а саме в його інтересах. Мовляв, після придбання вони мали передати КЗРК йому у власність, бо такими були їхні усні домовленості в Ялті, свідками чому були інші багатії — Рінат Ахметов та брати Суркіси.
Позивач стверджує, що згодом, коли попросив віддати комбінат, йому запропонували певну схему: з подачі відповідачів він придбав за 143 млн. доларів невідому компанію на Британських Віргінських островах (яка нібито володіла усіма акціями комбінату). Але згодом компанія виявилася підставною конторою. Після низки непорозумінь між сторонами 50% акцій КЗРК Коломойський і Боголюбов у 2007 році продали Ахметову.
Тож Віктор Пінчук уклінно просить Високий суд справедливості винести рішення на його користь: повернути йому акції КЗРК або їх грошову вартість за нинішньою оцінкою, втрачену вигоду за останні сім років, збитки, відсотки, витрати тощо. Розмір компенсації, яку вимагає зять Кучми, приблизно у десять разів перевищує суму, яку він нібито віддав за акції (143 млн. доларів). За словами джерел в оточенні Пінчука, він розраховує у випадку перемоги на виплати від 800 млн. до 2,5 млрд. «баксів»!
Владний тесть і підприємливий зятьВідповідачі Ігор Коломойський та Геннадій Боголюбов письмово заперечують усі тези Віктора Пінчука. При цьому торкаються не лише ділової сторони питання, а й політичної. Мовляв, позивач «гріб під себе» завдяки тому, що одружився з донькою Президента Кучми Оленою Франчук і став його зятем. Мовляв, ніхто передавати акції Пінчуку ніколи не збирався, а домовлялися вони із самого початку лише з Рінатом Леонідовичем. І крапка.
У своєму запереченні, витримки з якого наводить iнтернет–сайт «Оглядач», Коломойський закидає Пінчуку схильність до корупційних схем ведення бізнесу і зауважує, зокрема, таке: «Рішення позивача ініціювати цей спір спирається не на право по угоді, а на переконання у тому, що він як зять Кучми мав право в обмін на підписання Президентом указу про приватизацію «Укррудпрому» вимагати придбання частки КЗРК відповідачами та передачі йому».
Коломойський стверджує, що таким чином Пінчук на правах президентського зятя діяв постійно. «Позивач неодноразово використовував свої зв’язки з Президентом Кучмою і відповідний вплив на державні активи України як форму влади задля досягнення власних фінансових і комерційних цілей», — йдеться у запереченнях співвласника групи «Приват».
Пан Коломойський також нагадує, як саме консорціум Пінчука у 2004 році придбав за смішні гроші «Криворіжсталь», яку після зміни влади українські суди повернули державі, а згодом компанію придбала «Міттал Стіл» за ціну в шість разів вищу — 4,8 млрд. доларів. За його словами, чимало бізнесменів не ризикували заперечувати Пінчуку, доки його тесть мав владу, а він сам — неабиякий вплив.
Боголюбов у своєму запереченні додає, що у 2002 році на вимогу Пінчука був організований таємний переказ коштів в особливий корупційний фонд для фінансування витрат на вибори Кучми (той тоді марив третім президентським терміном, адже зять нібито переконував його, що закон можна обійти). За словами пана Геннадія, мільйонери мали здавати у такий спецфонд щомісяця по 5 млн. доларів, щоб задобрити «тата» і стимулювати його до продажу 50% акцій «Укрнафти», які належали державі. Коломойському і Боголюбову тоді належало 40% цієї компанії, тож вони закидають Пінчуку підкуп Кучми з метою отримати контроль над «Укрнафтою».
Але пан Боголюбов вважає, що Пінчук залишив ці гроші собі, ймовірно, навіть приховав ці мільйони від тестя. «З квітня 2003 року по вересень 2004 року відповідачі перерахували загалом 100 млн. доларів на адресу компаній, які належали відповідачу (Пінчуку. — Ред.), або перебували під його контролем, для наступного переказу до спеціального фонду, — стверджує у своєму запереченні на позов Геннадій Боголюбов. — У жовтні 2004 року з’ясувалося, що 100 млн. доларів до спеціального фонду Кучми так і не потрапили».
Ігор Коломойський, завершуючи свої письмові свiдчення суду, стверджує, що у Пінчука «немає шансів довести свою правоту, оскільки, згідно з українським законодавством, він втратив час для подачі позову. Цивільний кодекс України, на який посилається олігарх, зазначає, що «звернення до суду має потрапити впродовж трьох років відтоді, як особа дізналася про порушення її прав та інтересів».
Зрозуміло, що Феміда у Лондоні скаже своє слово у цій скандальній справі. Але незрозуміло, чому досі мовчать правоохоронні органи України? Адже офіційних заяв обох сторін достатньо, щоб відкрити кримінальне провадження чи то за шахрайство, чи то за вимагання, шантаж тощо.
Учорашнє пленарне засідання Верховної Ради почалося з повідомлення Голови парламенту Володимира Рибака про виключення зі складу фракції «Батьківщина» ще двох нардепів, колишніх «фронтовиків» Арсенія Яценюка — Андрія Павелка та Леоніда Сергієнка. Їх усунули з фракції «за зраду інтересів народу України та систематичне невиконання рішень фракції щодо голосувань з питань порядку денного ВР». Як писала «УМ», раніше Павелко разом із колегою по фракції Володимиром Полочаніновим заявляли про намір створити нову партію «Демократи» — правонаступницю «Фронту змін». Однак Полочанінова «за відсутності підстав» із фракції не виключили.
Слід зауважити, що від початку роботи ВР 7–го скликання «Батьківщину» добровільно чи примусово покинули вже 11 із 101 депутата — батько й син Табалови, В’ячеслав Кутовий, Володимир Купчак, Олег Канівець, Віталій Немилостивий, Роман Стаднійчук, Ігор Скосар, Василь Кравчук, Павелко й Сергієнко.
Відтак спікер запропонував затвердити порядок денний на тиждень, узгоджений у понеділок на погоджувальній раді, але депутати від опозиції виступили з вимогами затвердити порядок денний усієї сесії. Відмову голосувати обумовили вимогами розглянути проект Держбюджету, проекту про прокуратуру та питання створення тимчасової спеціально комісії з реформування виборчого законодавства.
Як заявив заступник голови «Батьківщини» Олександр Турчинов, парламенту немає сенсу працювати, поки уряд не прозвітує з приводу затримки заробітних плат і соціальних виплат: «Цей уряд бюджету не має. Він припинив соціальні виплати. Не робить хоч якихось дій, які б нейтралізували наслідки його ж злочинних проектів. Сьогодні економіки немає. Є піраміда, яка може бути зруйнована вщент у будь–яку мить». У свою чергу лідер «УДАРу» Віталій Кличко повідомив про заборгованість уряду з соціальних виплат більш як на 2 млрд. грн. та запропонував терміново заслухати міністра соціальної політики Наталію Королевську.
«Учора вони заявляли, що хочуть працювати, а сьогодні прийшли й працювати не хочуть. Навіть за порядок денний, який завжди традиційно голосували у парламенті, вони не голосують. — Голова фракції «Регіонів» Олександр Єфремов оцінив дії опозиції на брифінгу в кулуарах. — Для блокування в залі приводи можуть бути будь–які. Як мені здається, сьогодні їх (опозицію) налякало те, що просування в питанні Тимошенко може вийти на логічний шлях завершення».
За словами Єфремова, базою для компромісного рішення у справі Юлії Тимошенко може стати проект позафракційного Сергія Міщенка, зареєстрований зранку. Сам екс–БЮТівець каже, що такий закон дозволить Тимошенко поїхати на лікування до Німеччини «як вільній людині». При цьому лідер фракції «регіоналів» зазначає, що проект Міщенка можна було б розглянути вже в четвер, але «тільки за умови, що за дані законопроекти будуть голосувати консолідовано представники опозиції». «Якщо ми будемо бачити, що опозиція не хоче вирішувати це питання, то в нас голосів у самих немає. Комуністи за дані питання не голосують», — уточнив Єфремов.
Водночас Арсеній Яценюк зробив заяву, яка наштовхує на думку про справедливість підозр Єфремова щодо боязні лідерів опозиції нарешті вирішити «проблему Тимошенко». «Проектом передбачено лікування засуджених практично, як відбування покарання, а крім цього, цей термін не зараховується до загального терміну покарання, в даному разі до семи років ув’язнення [Тимошенко], — сказав Яценюк про напрацювання Міщенка. — Мені здається, що це, скоріше, проект якоїсь Банкової. Тому я звертаюся до Президента і Банкової. Припиніть ці політичні ігрища. У вас є свій варіант, то вийдіть з ним відкрито. І на цьому варіанті мав би стояти підпис Віктора Януковича з підписами Кокса і Кваснєвського та підписи опозиції. А все інше — це ігрища для того, щоб відтягнути час і потім зіграти у гру «хто винен».
Опозиція, як видно, на компроміс іти не бажає — Яценюк ще раз заявив, що в прийнятті закону про лікування ув’язнених за кордоном узагалі немає потреби — все це й так нібито прописано в законодавстві. Хоча вже й представники ЄС вимагають ухвалити такий законодавчий акт.
Сама Юлія Тимошенко, за словами її соратників, згодна і на «часткове помилування», яке пропонує спостережна місія Європарламенту у складі міністрів закордонних справ Карла Більдта та Радослава Сікорського.
За словами Яценюка, опозиція буде реєструвати свій законопроект про прокуратуру, який отримав схвалення Венеціанської комісії. І в цьому питанні «єврокомпроміс» між фракціями опозиції та Партією регіонів, з якого у вересні почалася ця сесія ВР, також зруйновано. Асоціація з ЄС на листопадовому саміті у Вільнюсі — під загрозою.
ПРО ЩО ПРОЕКТ МІЩЕНКАПозафракційний нардеп Сергій Міщенко пропонує внести пункт «хвороба засудженого, що потребує лікування за кордоном» до підстав отримання відстрочки виконання вироку, якщо тільки претендент на її отримання не засуджений за тяжкий чи особливо тяжкий злочин із застосуванням насильства.
Законопроектом пропонується передбачити, що суд у зв’язку з хворобою засудженого може відстрочити покарання особи на строк її лікування за кордоном.
Разом зі встановленням судом терміну відстрочки має бути подана письмова згода держави, в якій планується проходження лікування засудженого.
Також засуджений має подати медичний висновок, який підтверджує необхідність його лікування за кордоном, та взяти зобов’язання НЕ ВІДЛУЧАТИСЯ з відповідної лікувальної установи без дозволу суду. Після закінчення цього строку засуджений зобов’язаний повернутись в Україну для подальшого відбування покарання.
Суд може припинити дію відстрочки, «якщо засуджений ухиляється від лікування або не виконує взяті на себе зобов’язання». Термін відстрочки у загальний строк відбування покарання пропонується не включати.
КОНТАКТИ
Учора зустрічі з політиками та державними лідерами в Києві проводили одразу дві пари високопоставлених представників Євросоюзу. Співголови Моніторингової місії Європарламенту Александр Кваснєвський і Пет Кокс обговорили з Прем’єром Миколою Азаровим виконання Україною умов, необхідних для підписання Угоди про асоціацію з Євросоюзом. Зокрема, йшлося про прийняття так званих євроінтеграційних законопроектів, визначених планом дій.
А міністри закордонних справ Польщі та Швеції — Радослав Сікорський і Карл Більдт — мали важливі зустрічі з Президентом Віктором Януковичем, Прем’єром Азаровим, главою МЗС Леонідом Кожарою та лідерами опозиції.
В інтерпретації Арсенія Яценюка, Євросоюз нібито виступає категорично проти вірогідного виїзду Юлії Тимошенко для лікування за кордон за рішенням суду про відстрочення відбування покарання. «Навіть якби сама Тимошенко погодилася на такий варіант, то на це не згоден Європейський Союз. Ключова вимога Європейського Союзу — це припинення політичних переслідувань, а не їх відстрочення», — сказав Яценюк журналістам. При цьому, нагадаємо, минулого тижня у Страсбурзі «місіонери» ЄС презентували компромісний варіант — зі своєрідними «лікувальними канікулами».
При цьому партія «УДАР», як заявив на зустрічі з Більдтом і Сікорським Віталій Кличко, готова підтримати будь–яке рішення, що буде прийнятним для європейських партнерів та реально розблокує шлях до підписання Угоди про асоціацію з ЄС.
Данные о динамике ВВП и его компонентов говорят о том, что экономика России продолжает стермительно замедляться. Во II квартале 2013 года ВВП вырос всего на 1,2%, замедляется выпуск в базовых отраслях за восемь месяцев, падают инвестиции. Внешняя конъюнктура в ближайшем будущем может на время поддержать экономику РФ, но для выхода хотя бы на потенциально доступные даже сейчас темпы роста необходимы знаковые структурные реформы, предупреждают аналитики.
ВВП России во II квартале 2013 года, согласно появившимся данным Росстата, увеличился на 1,2% по сравнению с тем же периодом предыдущего года, и на 6,2% по отношению к I кварталу. Объем ВВП России за квартал составил в текущих ценах 16,111 трлн рублей. «Индекс его физического объема относительно II квартала 2012 года составил 101,2%», - говорится в сообщении. При этом рост ВВП во II квартале 2012 года по сравнению с тем же периодом предыдущего года составил 4,3%.
Данные статистического ведомства свидетельствуют о продолжении замедления экономики России. Выпуск продукции и услуг по базовым видам экономической деятельности (сельское хозяйство, промышленное производство, строительство, грузооборот транспорта и оптовая и розничная и торговля) в августе 2013 года снизился на 0,4% по сравнению с августом 2012 года.
Снижение данного показателя наблюдается с мая (за исключением микроскопического роста в 0,1% в июле). В феврале же выпуск в базовых отраслях в годовом выражении снизился впервые с октября 2009 года - на 0,9%. А за период с января по август 2013 года он продемонстрировал лишь символический рост по сравнению с тем же периодом 2012 года, на 0,2%. Для сравнения - в январе-августе 2012 года рост составил 4,3%, в том числе в августе - 2,6%.
«В целом ничего нового, - считает старший аналитик инвестиционной компании «Golden Hills-КапиталЪ АМ» Наталья Самойлова. - Тенденция к понижению темпов роста ВВП России началась еще в I квартале 2012 года». Но сейчас
наша экономика растет самыми слабыми темпами со времен восстановления после кризиса 2008 года, указывает она. «Рецессии на данный момент не наблюдается, но стагнация очевидна», - отмечает ведущий аналитик Lionstone Investment Services Андрей Цион.
"Последняя экономическая статистика по России отражает сохранение тенденции замедления ключевых показателей", - отмечает начальник аналитического отдела инвестиционной компании «Русс-Инвест» Дмитрий Беденков. Данные аналитиков относительно других макроэкономических показателей только подтверждают этот вывод. «Инвестиции в основной капитал в июле выросли на 2,5% в годовом выражении, но уже в августе показали снижение на 3,9%, - указывает Беденков. - Розничные продажи также показали рост в июле на 4,4%, но в августе рост упал до 4% в годовом выражении».
Факторы замедления - внутренние и внешние - тесно переплетены между собой. «Сбываются прогнозы Всемирного банка о замедлении развития экономики и о том, что Россия исчерпала тот потенциал, который она использовала в течение последних пяти лет, - отмечает Цион. -
Нефтедоллары на сегодняшний день уже не в силах двигать экономику России вперед, как прежде».
«Причины замедления известны, во-первых, это негативная динамика инвестиций - инвестиции не то что замедлились, они в этом году снижаются, - и охлаждение потребительского спроса», - отмечает директор аналитического департамента Номос-банка Кирилл Тремасов.
Согласно данным Росстата по использованию ВВП, расходы домохозяйств, как выясняется, во II квартале не выросли, отмечает эксперт. А до сих пор доминировала точка зрения, что экономика поддерживается внутренним потребительским спросом.
«Охлаждение потребительского спроса не умеренное, оно носит достаточно серьезный характер», - указывает Тремасов. Замедление началось еще осенью 2012 года, но было плавным, но, по мере того как ситуация в экономике ухудшается, люди это ощущают, и у них нет желания много тратить.
Особенно наглядно это проявляется в статистике по авторынку, который является хорошим индикатором потребительских настроений. За восемь месяцев произошел спад продаж новых автомобилей на 7%.
Зарплаты замораживаются и растут только в бюджетном секторе, кроме того, если в прошлом году безработица устойчиво снижалась, то в этом, если посмотреть сезонно сглаженные ряды, то мы увидим небольшой рост безработицы, который идет фактически с начала года, отмечает аналитик. Плюс к этому - рост кредитной нагрузки населения: объем кредитов приближается к 10 трлн рублей, и по мере роста нагрузки у населения становится все меньше свободных денег, чтобы их тратить. «По ощущениям, это фактор, который начинает в этом году играть значимую роль», - оценивает Тремасов.
При этом «ноги-то растут все равно со стороны внешней конъюнктуры, ведь то же падение инвестиций обусловлено не только пресловутым инвестиционным климатом, но и с крайне неопределенной ситуацией в мировой экономике», отмечает он. Только в последние месяцы появились какие-то признаки выходы еврозоны из рецессии, а до того мы два года жили в состоянии европейского кризиса. А когда на дворе кризис, бизнес не хочет инвестировать, выжидает и ждет улучшения конъюнктуры.
«В июле-июне положительное сальдо торгового баланса находилось на минимальном уровне с декабря 2010 года во многом из-за роста импорта до годовых максимумов выше $30 млрд, - добавляет Беденков. - Это также не способствовало поддержке внутренних инвестиций и оказывало дополнительное давление на реальный сектор».
Улучшение ситуации в мире, возможно, поддержит Россию, но краткосрочно, согласен Тремасов.
Но эти улучшения могут оказаться временными, обеспеченными лишь колебаниями внешнеэкономической конъюнктуры. «Если посмотреть на проблему в общем, то можно сказать, что охлаждение экономики страны в сложившейся ситуации имеет потенциал перерасти во что-нибудь похуже, поскольку мы рискуем попасть в идеальный шторм, - предупреждает Самойлова. - Дело в том, что на горизонте маячит перспектива сворачивания программы QE и, как следствие, растет вероятность возобновления тенденции оттока капитала из рисковых активов. Это не замедлит сказаться на развивающихся странах и, безусловно, на России тоже. Летние оттоки - показатель того, что инвесторы «навострили уши» и находятся на низком старте. В случае реализации сценария будущее видится не самым радужным».
Те меры, которые сейчас принимаются властями во имя поддержки экономики, экспертами оцениваются скептически.
Государство просто наращивает госрасходы, но это не скажется ни в краткосрочном, ни в долгосрочном плане, а лишь еще больше ухудшит ситуацию в бюджетной сфере, считает Тремасов.
«Все больше заметно, что требуются структурные реформы и стимулирование внутреннего спроса, - отмечает Цион. - Необходимо уходить от зависимости экономики России от экономик стран - потребителей нефти».
«В долгосрочном плане единственное, что может поддержать и вывести экономику хотя бы на потенциальный уровень роста, который сейчас правительство оценивает в 3%, это, действительно, только серьезные структурные реформы, причем знаковые, направленные прежде всего на привлечение иностранных инвестиций», - подчеркивает Тремасов. Иностранные инвесторы должны получить очень четкие, правильные и сильные сигналы.
Только за счет привлечения иностранных инвестиций можно восстановить темпы роста хотя бы до 3-4%, считает он.
По большому счету, достаточно даже не давать откровенно негативных сигналов, таких, какие исходят от бюджетного процесса этого года. «Я имею в виду прежде всего крест на пенсионной реформе, когда за один день как снег на голову нам сообщили, что в следующем году накопительная часть пойдёт на финансирование текущих расходов - поясняет эксперт. - Инвесторы получили очередной негативный сигнал того, что макроэкономическая политика в России ухудшается».
Павел СМОРЩКОВ, Газета.ру
P.S. Зауважте, що всі ці сумнівні реХВорми мавпуються у нас, в Україні, не кажучи про той факт, що Кремль тягне на аркані Україну в болото ТС.
Сьогодні вже нікого не здивуєш тим, що українські музичні зірки за хороші гроші виступають на концертах на підтримку політичних діячів. Для когось це змога добре підзаробити, а для декого — навіть потрапити до Верховної Ради. Для прикладу, Таїсія Повалій стала народним депутатом від «Регіонів», а раніше «Наша Україна» проводила до парламенту співаків Помаранчевої революції Руслану та Святослава Вакарчука.
Маємо новий приклад «співочої агітації». Із 19 жовтня по 9 листопада в Севастополі, Херсоні, Одесі, Черкасах, Дніпропетровську, Запоріжжі, Донецьку, Кіровограді , Харкові та Києві відбудеться концертний тур, ініційований рухом Віктора Медведчука «Український вибір». На сайті руху зазначено, що концерти, в яких братимуть участь гурти «С.К.А.Й.», «Брати Карамазови» (Україна), «ЧайФ», «Кубанський козачий хор» (Росія), «Пісняри» (Білорусь), «Різні люди» (Україна, Росія) та Емір Кустуріца із TheNoSmokingOrchestra (Сербія), будуть присвячені 70–річчю визволення України від фашистських загарбників. Проте також відомо, що тур під назвою «Ми єдині» ініціювали РПЦ Московського патріархату та проросійська організація «День Крещения Руси» . Але найголовніше, що основним гаслом цього заходу є об’єднання «триединого русского народа». Ясно, що в Митному союзі, провідником ідей якого є Медведчук, протиставляючи цей напрямок інтеграції в ЄС.
Ще в травні цього року тернопільський «С.К.А.Й.», відомий хітами «Тебе це може вбити» і «Не йди!», виступав у підтримку об’єднаної опозиції на мітингу «Вставай, Україно!», а вже з жовтня хлопці співають в інтересах Москви. Відразу після появи цієї новини соціальні мережі просто вибухнули: «С.К.А.Й» продався», «Коли башляє Медведчук — грошей не випуСКАЙ із рук». на своє виправдання соліст Олег Собчук заявляє через інтернет: «Ви про що теревените? Ви що, з глузду з’їхали, які «зрадники»? В мене дід — ветеран, царство йому небесне, купа людей в родині мали відношення до бойових дій у 40–х. Чи з туром, чи без нього, нам не по дорозі — я не розділяю ваші демонстративно–політичні лайнообливальні теревені». Водночас директор гурту «СКАЙ» Олексій Руденко відмовився спілкуватись з «УМ», кинувши слухавку.
Музичний критик Олександр Євтушенко у коментарі «УМ» сказав: «Те, що зараз робить «С.К.А.Й.», — це продажність. Спершу вони підтримували опозицію, і щось дуже різко у них змінилися погляди. Якщо люди їдуть у тур за Медведчука — то що це може бути? Тільки гроші».
Пан Олександр пояснив, що для політичних діячів залучення зірок — це неодмінний плюс, адже сіра маса зазвичай не думає, куди йде, вона хоче послухати «С.К.А.Й.» або інші гурти, незважаючи на те, що на концертах говоритимуть. «Люди не замислюються, що в таких заходах усім керує політика», — зазначає Євтушенко.
Також пан Олександр зазначив, що для більшості співаків це дуже хороший заробіток. Але медаль має і зворотний бік. «Кузьма Скрябін після того, як ще за часів Кучми продався владі, років два відходив від цього. Він тоді втратив значну кількість своїх шанувальників. Вибагливий слухач такі вчинки не пробачає, а сірій масі, на жаль, усе одно», — каже Олександр Євтушенко.
А от молодий український гурт «Антитіла», який спершу також був представлений як учасник «медведчуківського» туру, вчора відмовився від проросійських концертів. «Ми не знали, що цей захід буде політичним. Нас особисто запросив Олег Карамазов із гурту «Брати Карамазови», і спершу нам казали, що ми маємо виступити лише на одному концерті. Але надалі ми прочитали, що нас записали як учасників усього туру. Ми були неправильно проінформовані, — розповів «УМ» директор «антитіл» Сергій Вусик. — Тому просимо вибачення у наших шанувальників за цей інцидент. Гурт «Антитіла» не бере участі в політичних заходах. Проте ми можемо підтримати лише одну людину — Віталія Кличка».
«Нову висоту» взяли й «Брати Карамазови». Раніше ці російськомовні рокери стабільно підтримували Партію регіонів. А тепер, коли Янукович активно хоче в Європу, «Карамазови» опинилися по інший бік барикад — у Медведчука, якому поголос приписує оперування спонсорськими коштами Кремля.
21.10.2013. Сторонники Маркова штурмуют здание МВД. ВИДЕОНа малій батьківщині Тараса Шевченка — у селі Моринці Звенигородського району — розвалили хату чумака. Ще у 1964 році, з нагоди 150–річного ювілею Кобзаря, виникла ідея створити хату–музей з інтер’єром часів Шевченка, де б зберігалися зразки чумацького знаряддя, народного мистецтва, одягу, речей домашнього вжитку першої половини ХІХ століття. Тоді й вирішили обладнати під музей хату чумака Мефодія Тютюнника, яка стояла пусткою більш як століття.
Тепер на місці тієї хати, яку, не виключено, міг бачити малий Шевченко, — купа глини та дрів. Знищення садиби викликало неабиякий резонанс у ЗМІ та обурення краян. Кажуть, садибу відбудовуватимуть по–новому. Люди ж припускають, що чиновники на цьому вкотре відмиють кошти для своїх бездонних кишень. Вартість перебудови, за офіційними даними — 2 млн. гривень.
Про те, що хату чумака знесли, не знали навіть у відділі культури й туризму Звенигородської райдержадміністрації. «Я не в курсі, адже хата чумака перебуває на балансі Національного заповідника «Батьківщина Тараса Шевченка», — говорить «УМ» Лариса Кочерга, начальник тамтешнього відділу культури.
Телефонуємо у заповідник. «Нічого надзвичайного не сталося, просто йде реставрація, — заспокоює генеральний директор Олександр Комаренко. — Уже пiдготовано проектно–кошторисну документацію, а підрядником є «Райагробуд», приватне підприємство зi Звенигородки. Хату не розвалили, а розібрали, пронумерувавши лаги та крокви».
«Хата чумака була небезпечною для відвідувачів, тому її розібрали. Сфотографовано кожен елемент, кожну деталь внесено в каталог. Зіпсовані деталі будуть замінені. Робітники зберуть хату точно так само, але ще й поставлять на невеликий фундамент. Ми її побачимо в тому ж стані», — обіцяє черкаський «губернатор» Сергій Тулуб.
«До ювілею Шевченка на місці садиби Мефодiя Тютюника буде цілий етнографічний комплекс», — пояснює кінцевий задум такої «перебудови» заступник начальника управління культури, начальник відділу охорони культурної спадщини, музейної справи та з питань релігії Черкаської облдержадміністрації Микола Суховий. Окрім хати, там зведуть ще й клуню, повітку, комору, криницю, льох. «Оскільки село Моринці є історичним і сюди приїздить чимало туристів, то вирішено відрити такий цілісний комплекс, аби наші сучасники могли на власні очі побачити садибу чумака часів Тараса Шевченка», — каже чиновник.
Микола Суховий намагається заспокоїти громадськість: «Пригадую, коли ми починали реставрувати садибу В’ячеслава Чорновола, то тоді так само народ обурювався, бо нам довелося її розбирати по цеглині. А потім говорили, як гарно зробили».